Контрольні питання

1. Як діляться неметалеві конструкційні матеріали у відповідності до прийнятої класифікації?

2. Які матеріали відносяться до пластмас і їх характерні властивості?

3. Високомолекулярні з'єднання (полімери).

4. Синтетичні полімери, їх одержання.

5. Мономерні ланки і ланцюжки.

6. Полімеризація, ступінь полімеризації, синтез полімерів.

7. Процеси полімеризації, гомополяризація і сополімеризація.

8. Структури мікромолекул. Будова полімерів.

9. Реактопласти і термопласти. їх формування.

10. Пластмаси на основі синтетичних полімерів.

11 . Полімери ненасичених вуглеводів, приклади і їх характеристика.

12. Методи формування виробів з поліетилену, поліпропилену, поліізобутилену і полістиролу.

13. Полімери галагенопохідних етилену.

14. Полівінілхлоридні пластмаси та їх одержання.

15. Вінілпласт і пластикат та їх властивості.

16. Одержання полівінілового спирту та його використання.

17. Поліакрилати, їх одержання і використання.

18. Поліформальдегіди, їх одержання і використання.

19. Фенопласти і амінопласти та їх характеристики.

20. Поліефірні смоли та їх використання.

21. Поліаміди та їх використання.

22. Епоксидні смоли, їх одержання і використання.

23. Кремнійорганічні полімери, їх будова і області використання.

24. Пластмаси на основі природних полімерів, їх будова і використання.

25. Целюлоза і галаліт, їх одержання і використання.

26. Композиційні матеріали, їх склад і характеристики.

27. Гума, склад вихідних матеріалів для гумових виробів.

28. Синтетичний природний каучук та їх роль в одержанні гуми.

29. Процеси виготовлення гумових виробів.

30. Деревинні матеріали, їх види і використання.

31. Методи одержання пресованої, клеєної деревини та деревопластиків.

32. Мінерали і матеріали на їх основі.

33. Глина, склад, технологія одержання матеріалів та їх використання.

34. Кварц, його склад і області використання.

З5. Польові шпати і слюда, їх склад, загальна характеристика і області використання.

З6. Графіт, його властивості і використання в промисловості.

З7. Азбест, його склад, властивості і область використання.

38. В'яжучі матеріали, їх види і область використання.

39. Гіпсові в'яжучі цементи, їх склад і область використання.

40. Розчинне скло, склад, властивості і область використання.

41. Кераміка, її склад і метод одержання керамічних виробів.

42. Напівпровідникові конструкційні матеріали, їх склад і області використання.

43. П'єзоелектрики, п'єзокераміка, складові та області використання.

44. Скло і скляні вироби, їх склад і методи одержання.

45. Папір і картон. Сировина для їх виробництва та характеристики спеціальних видів паперу і картону.

46. Фібра, технічні тканини і шкіра, їх загальна характеристика.

47. Клеї, їх види і властивості.

48. Технічні рідини і області їх використання.

49. Лакофарбові матеріали, малярні фарби, їх одержання і використання.

Лекція № 4. Розробка і виготовлення технічних об'єктів

IV. Розробка і виготовлення технічних

об'єктів

4.1. Вступ

Конструювання машин і механізмів протягом багатьох століть здійснювалося окремими людьми, умільцями. Процеси конструювання вони вели по ходу виготовлення технічного рішення, уточнювали форму і розміри деталей і вузлів, кінематику механізмів, багатократно проводили випробування і тільки тоді пропонували виготовлений об'єкт в масове виробництво. Такий метод конструювання не може задовольнити не тільки сучасні темпи виробництва, але і вимоги, які пред'являються сьогодні до машин і механізмів. Сучасна техніка базується на використанні сукупності складних законів і явищ, об'єднує в собі всі кращі якості попередніх аналогічних машин, враховує перспективи розвитку.

Задовольнити такі вимоги в повній мірі можна тільки в тому випадку, коли конструювання ведеться колективом спеціалістів і обов'язково на науковій основі. Конструктори і другі спеціалісти, які приймають участь в процесі створення нової техніки, повинні пройти спеціальну підготовку, оволодіти такими технічними предметами, як опір матеріалів, теорія механізмів і машин, деталі машини, технологія машинобудування, матеріалознавство і др.

Створення сучасних машин-процес складний і тривалий. Він включає інженерне прогнозування і конструювання, підготовку і освоєння виробництва.

Основною задачею прогнозування є передбачення основного напрямку розвитку техніки, що розробляється.

Першим завданням процесу інженерного проектування є чітке визначення мети, яка повинна бути досягнута, або вимога, яка повинна бути задоволена.

Далі йде опис конкретної задачі, яка повинна бути вирішена для досягнення загальної мети. Задача визначається з врахуванням можливості її вирішити, хоча шляхи її вирішення можуть бути різними. Тому на черговому етапі приймається рішення про те, який шлях вибрати для реалізації мети. Цей етап називають формуванням ідеї. Він складає основу проектування.. Далі сформована ідея піддається інженерному аналізу. На цьому етапі задача конкретизується. На його основі складається технічне завдання.

Технічне завдання є первинним основним проектним документом, яким керуються конструктори при розробці технічного проекту.