5. Дезактивація, дегазація, дезінфекція, санітарна обробка

Для повної дезактивації металевих, гумових, пластмасових, цегляних, бетонних і асфальтових об'єктів застосовується змивання РР струменем вода з відстані 2-3 м, що знижує радіоактивність об'єктів в 10-20 разів. Якщо додати у воду 0,15-0,3% миючих засобів (СФ-2У, Вихрь, Новость, Темп і т.ін.), то ефективність дезактивації збільшується і забрудненість РР зменшується в 20-50 разів. Овочі і фрукти дезактивуються промиванням їх водою. При забрудненні м'яса і ін. короткоживучими радіоізотопами йоду, молібдену, ніобію і т.п. м'ясо можна Заморозити і тримати у холодильнику до зменшення радіоактивності. Або, якщо м'ясо кип'ятити 10 хв., потім воду злити і варити до готовності, то його забрудненість РР зменшиться на 50%. Вода дезактивується шляхом відстоювання, фільтрування (через глину, пісок, опилки, вугілля - очищує від РР на 85-90%) і перегонкою.

Повна дегазація проводиться хімічним (нейтралізація та ін.), фізичним (випарювання, поглинання і ін.) та механічним (зняття шару ґрунту і т.д.) способами. Металеві предмети дегазуються обпалюванням, кип'ятінням (2 години) з додаванням 1-2% лугів або протиранням керосином (бензином). Дерев'яні предмети дегазуються 10-20% хлорно-вапняним розчином з наступним (через 1,5-2 години) промиванням водою. Речі, котрі не можна кип'ятити, необхідно провітрювати (влітку - 6 діб, взимку - 45 діб). Воду дегазують фільтруванням і хлоруванням.

Дезинфекція може бути газовою, вологою і термічною. Для газової дезинфекції приміщень застосовують бромистий метил, картос (для знищення спорових і вегетативних мікробів).

Воду знезаражують кип'ятінням (при споровидних формах) не менше 2 годин або розчином хлорного вапна (на 1 м³ 0,5 л розчину).

Хлібобулочні вироби, крупи і т.ін. необхідно прожарити в духовці при t° 120° С протягом 30 хвилин.

Часткова санітарна обробка проводиться самою людиною (або у порядку взаємодопомоги).

При забрудненні РР вона здійснюється негайно (або не пізніше 1-ої години після забруднення), безпосередньо у вогнищі ураження. Санітарна обробка полягає у видаленні РР з відкритих ділянок тіла, в дезактивації одягненого одягу, взуття і засобів захисту (не знімаючи протигаза або респіратора і засобів захисту шкірних покривів тіла) та ін.

Часткова санітарна обробка проводиться повторно після виходу із вогнища радіоактивного зараження. При цьому необхідно:

• зняти, струсити, протерти ганчіркою (змоченою водою) індивідуальні засоби захисту шкірних покривів, одяг та взуття;

• обмити чистою водою відкриті ділянки рук, шиї і лицеву частину протигаза;

• зняти протигаз і ретельно вимити чистою водою лице, руки, шию, прополоскати горло.

При зараженні крапельно-рідкими ОР і їх аерозолям часткова санітарна обробка проводиться негайно (при несвоєчасності використання засобів захисту) і полягає в знезараженні ОР на відкритих ділянках шкірних покривів, одягові, лицевій частині протигаза з використанням ІПП (індивідуального протихімічного пакета) або нетабельних дегазуючих засобів. Якщо людина перебуває у протигазі, то часткова санобробка здійснюється після виходу його із вогнища забруднення ОР.

Часткова санітарна обробка, виконана після 8-12 годин контакту шкіри з РР і після 5 хвилин при попаданні на шкірні покриви людей крапельно-рідких ОР, вважається практично неефективною.

Повна санітарна обробка населення полягав в обмиванні всього тіла водою з милом з обов'язковою зміною білизни, а при необхідності і одягу, і взуття.

Повна санітарна обробка здійснюється не пізніше 3-5 годин з моменту забруднення (зараження) на незараженій території, як правило, на пунктах спеціальної обробки, де використовуються дезинфекційно-душові установки (ДДА-66 та ін.), і стаціонарних санітарно-обмивочних пунктах служби санітарної обробки людей і знезараження одягу (CОЛЗО).

Особи, у котрих після помивки залишається рівень забруднення РР вище 0,1 мР/год., піддаються повторній помивці.

Одяг і взуття, що зберігають рівень радіоактивного забруднення понад 0,5 мР/год. і забруднення ОР, підлягають заміні.