Вінницький національний медичний університет

ім. М.І.Пирогова

Кафедра медицини катастроф та військової медицини

Курс Медицина катастроф

Методичні рекомендації

для самостійної роботи студентів 2 курсу медичного факультету

з дисципліни Медицина катастроф

Тема 1: Організація захисту населення і території за умов надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу

Автори-укладачі: проф. В.С.Тарасюк, В.В.Поляруш,

доц. Н.Д.Корольова, Н.В.Кривецька, Н.А.Шпакова. С.Л.Малик

Вінниця – 2007

Основні питання

1. Основні положення Міжнародного гуманітарного права. Міжнародна організація Цивільної оборони (ICDO). Завдання і діяльність Цивільної оборони у відповідності до Женевських Конвенцій і Додаткових до них Протоколів. Аспекти Цивільної оборони в ряді держав.

2. Правова основа Цивільного захисту. Закон України «Про правові засади цивільного захисту». Основні заходи у сфері Цивільного захисту. Режими функціонування Єдиної системи Цивільного захисту (ЄСЦЗ).

3. Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій і в справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Постійні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій /НС/, їх мета і завдання. Організаційна структура ЦО об’єкта народного господарства (ОНГ).

4. Дії населення і промислового персоналу при виникненні НС.

5. Дезактивація, дегазація, дезінфекція, санітарна обробка.

6. Колективні засоби захисту населення. Засоби індивідуального захисту людини.

1. Основні положення Міжнародного гуманітарного права. Завдання та діяльність Цивільної оборони у відповідності до Женевських Конвенцій і Додаткових до них Протоколів

На Заході існує думка, що ідея підготовки “ще у мирний час добровольців для надання першої допомоги... на полі битви”, як і “ідея створити Червоний Хрест” (1859), належить французові Анрі Дюнану (Франсуаза Борі, 1994). Проте це не так. Як показали результати вивчення наукової спадщини М.І.Пирогова (М.О.Савчук, О.М.Недорізанюк, В.С.Компанець, 1988; В.С. Компанець, О.М. Недорізанюк, В.С.Тарасюк, Н.Д.Корольова та ін., 1995), пріоритет з цих питань належить М.І.Пирогову.

Так, ще 4 січня 1855 року в “Морском сборнике” (Т. 14, №2. – отд. Офиц. – с. 366-368) М.І.Пирогов опублікував офіційне “Донесение о сестрах Крестовоздвиженской общины попечения о раненых…». Ідея організації Червоного Хреста була закладена також М.І.Пироговим. В “Началах общей военно-полевой хирургии” викладено ідеал Товариства Червоного Хреста раніше, ніж воно здійснилося на Заході (Севастопольские письма... – с. 545).

Про це було офіційно заявлено В.С.Компанцем на Міжнародному семінарі Червоного Хреста, який проходив у Вінниці (10.02–14.02. 1997 року). Семінар проводив повноважний представник МКЧХ Жан-Пьєр Голубич.

Формування цивільних організацій ЦО за воєнним зразком і обов‘язкова служба в них не позбавляє цей персонал від захисту, передбаченому в цьому розділі (із статті 65), під час виконання ними передбачених завдань ЦО (із статті 61 і 67).

Кожна сторона, що перебуває в конфлікті, застосовує заходи, щоб персонал, будинки і матеріальні частина її ЦО були впізнані і не піддавалися нападу. З цією метою використовується Міжнародний Відмітний знак ЦО, а персоналу ЦО видається спеціальне посвідчення (із статей 14, 15, 66).

Посвідчення особи персоналу ЦО (із статті 14 та 66) має формат 74 х 105 мм (мал. 1).

Слід відзначити, що під захистом перебувають також медичній персонал, санітарні установи, транспорт і обладнання. Знаком їх захисту є емблема Червоного Хреста (Червоного Півмісяця, Червоного Кристалу) - зі статей 18 та 66.

Лицевий бік Назва держави, яка видала посвідчення Посвідчення особи для персоналу Цивільної оборони Прізвище, ім‘я, по-батькові__________________________________ Дата народження_________________ Особистий номер__________ Власник даного Посвідчення особи перебуває під захистом Женевських Конвенцій (1949 р.) та Додаткового Протоколу до Женевських Конвенцій /Протокол 1, 1977 р./, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, у ролі____________________________________________ Дата видачі____________ Номер Посвідчення_______________ Підпис представника влади, яка видала посвідчення Дійсний до_________

Зворотній бік Зріст___________ Очі______________ Волосся_______________ Інші особливі прикмети або дані______________________________ __________________________________________________________ __________________________________________________________ Наявність зброї_________________ Фотографія власника Підпис власника або відбиток його великого пальця Печатка / інші відмітні ознаки /

Міжнародним відмітним знаком ЦО є рівнобічний трикутник на оранжевому фоні. Трикутник зображується на оранжевому прапорі, пов‘язці або накидці.

Для позначення установок і споруджень, що містять НЕБЕЗПЕЧНІ СИЛИ, введений Міжнародний спеціальний знак із статті 16. Це три кола яскраво оранжевого кольору однакового розміру на білому фоні (прапор, будь-яка поверхня). Віддалення між колами - один радіус (в одній площині і по одній осі).

Держави, що підписали у свій час (1949 р., 1977 р., 2005 р.) Женевські Конвенції, в основу створення ЦО у своїх країнах поклали принцип цих Конвенцій з реалізацією їх на загальнодержавному рівні, враховуючи специфіку територіальної структури, широко використовуючи при цьому кадровий і військово-економічний потенціал країни. Однак злиття ЦО (чи виключення її або сил її: військових частин, спецформувань і т.п.) з системою Міністерства Оборони країни (бувший СРСР з 1971 р. і інші країни) є порушенням вказаних Женевських Конвенцій і Міжнародного гуманітарного права.

Як випливає із статей 51, 65 та ін., надання захисту, на який мають право цивільні особи і організації ЦО, припиняється, коли ними здійснюються дії, що завдають шкоди противнику, беруть участь у воєнних діях і т.п. В 1992 році Постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.92 р., № 35 “Про війська ЦО України “ військові частини ЦО виведені із складу Збройних Сил МО і передані Штабу ЦО України.

Правомірним є створення в країнах загальнодержавної незалежної Цивільної оборони або входження її самостійним фрагментом в загальну систему захисту цивільного населення. Так, в Англії (1986), Шотландії (1987), Північній Ірландії (1987) ЦО входить в Міністерство з питань охорони оточуючого середовища; в Російській Федерації Постановою Уряду РФ від 5.10.95 р., № 1113 створена Єдина державна система попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій (1995); у Вірменії – Міністерство з питань надзвичайного планування (1997) і ін. У Франції (1982), Бельгії (1997) функціонують Директорати Цивільного захисту у складі міністерства Внутрішніх справ; в Норвегії (1986) - Директорат ЦО з питань надзвичайного планування (переданий Міністерству Юстиції) та ін.

Разом з тим, в США (1997) Директорат по надзвичайному Цивільному плануванню входить до МО країни так, як і ЦО в Канаді (1997), Кубі (1996) та ін. Функціонує також Директорат надзвичайного Цивільного планування НАТО при надзвичайних ситуаціях цивільного характеру (1997). В Швеції (1988), Єгипті (1970) переважають недержавні, приватні формування в структурі ЦО.