- •Паливно-мастильі та інші експлуатаційні матеріали. Практикум
- •6.100102 – Процеси, машини та обладнання агропромислового виробництва
- •Теоретичний курс
- •1. Експлуатаційні властивості та застосування палив для енергетичних засобів сільськогосподарського виробництва.
- •1.1. Класифікація, властивості та загальний склад
- •1.2. Теплота згоряння палива
- •1.3. Горіння палива
- •2. Способи отримання рідких палив і масел
- •2.1 Нафта – основна сировина для одержання рідких палив і масел
- •2.2. Основні способи одержання палив і масел з нафти
- •2.3. Способи очистки нафтопродуктів
- •2.4 Загальні показники фізико-хімічних і експлуатаційних властивостей нафтопродуктів
- •3. Експлуатаційні властивості та використанн автомобільних бензинів
- •3.1. Сумішоутворюючі властивості бензинів
- •3.2. Нормальне і детонаційне згоряння
- •4. Експлуативні властивості та використання дизельних палив
- •4.1. Умови застосування і основні вимоги до дизельних палив
- •4.2. Прокачувальна здатність і сумішоутворюючі властивості дизельних палив
- •4.3 Займання та згоряння дизельного палива
- •4.4. Стабільність і схильність до утворення відкладень
- •4.5. Корозійні властивості
- •4.6. Асортимент палив для дизельних двигунів і область їх застосування
- •5. Експлуатаційні властивості та використання газоподібних палив
- •5.1 Загальні відомості і класифікація
- •5.2. Характеристика і асортимент палив
- •5.3. Застосування газоподібного палива в двз
- •5.4. Закордонні класифікації газоподібних палив
- •Лабораторна робота №1 оцінка якості нафтопродуктів найпростішими методами
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення води і механічних домішок
- •Визначення фактичних смол
- •Визначення неграничних вуглеводнів
- •Визначення в'язкості оливи
- •Лабораторна робота №2 визначення щільності нафтопродуктів і мінеральних водорозчинних кислот і лугів
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення щільності нафтопродуктів
- •Визначення мінеральних водорозчинних кислот і лугів
- •Лабораторна робота №3 визначення фракційного складу палива
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Визначення вмісту води в дизельному паливі
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №5 температура спалаху та застигання дизельного палива
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення температури спалаху дизельного палива
- •Визначення температури помутніння і застигання дизельного палива
- •Помутніння та застигання
- •6. Експлуатаційні властивості та використання мастильних матеріалів
- •6.1. Призначення мастильних матеріалів і вимоги до них
- •6.2. Загальні поняття про тертя та спрацьовування
- •6.3. Класифікація мастильних матеріалів
- •7. Масла для двигунів внутрішнього згоряння
- •7.1. Умови роботи й вимоги до якості масел
- •7.2. Класифікація моторних масел
- •7.4. Класифікація та асортимент трансмісійних масел
- •7.5. Індустріальні масла
- •Лабораторна робота №6 Визначення в’язкості палива та оливи
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи Визначення в'язкості палива
- •Одиниці вимірювання вязкості в різних системах
- •Визначення в'язкості оливи
- •Лабораторна робота №7 Контроль якості картерної оливи за методом паперової хроматографії
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •Лабораторна робота №8 визначення температури плавлення пластичних мастил
- •Лабораторне устаткування і матеріали
- •Хід виконання роботи
- •8. Технічні рідини
- •8.1. Охолодні та мастильно-охолодні рідини
- •8.2. Гальмівні рідини
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •Асортимент та рекомендації щодо використання холодильних рідин
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •9. Додатки
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост 2084-77
- •Характеристика автомобільних бензинів
- •Характеристика бензинів моторних сумішевих за гсту
- •Середній компонентний склад автомобільних бензинів
- •Характеристика автомобільних бензинів за гост р 51105-97
- •Параметри класів випарності автомобільних бензинів
- •Загальні технічні вимоги до автомобільних бензинів (гост р 51313-99)
- •Характеристика бензинів з поліпшеними екологічними показниками
- •Дизельні палива
- •Характеристика дизельного палива за дсту 3868-99
- •Характеристика дизельних палив за гост 305-82
- •Характеристика дизельного палива обважненого фракційного складу
- •Характеристика дизельного експортного палива
- •Газоподібні палива
- •Характеристика скраплених газів (гост 20448-80)
- •Фізико-хімічні показники скраплених (гост 27578-87)
- •Характеристика стиснутих газів
- •Моторні оливи
- •Класи в'язкості моторних олив (гост 17479-85)
- •Класифікація моторних олив за призначенням та експлуатаційними властивостями (гост 17479-85)
- •Характеристика моторних олив за гост 10541-78
- •Характеристика моторних олив групи «леол»
- •Характеристика оливи «леол» м-3042
- •Характеристика олив маст за ту у 22409155.01-2000
- •Характеристика олив групи д2
- •Класифікація sае моторних олив за в'язкістю
- •Умови використання моторних олив за арі
- •Класи моторних олив рекомендовані для автомобільних двигунів в Російській Федерації
- •Класифікація aaи моторних олив за експлуатаційними властивостями
- •Орієнтовна відповідність класів в'язкості вітчизняних і закордонних олив
- •Трансмісійні оливи
- •Класи в'язкості трансмісійних олив
- •Групи трансмісійні оливи за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення олив за стандартом і нтд
- •Характеристики основних трансмісійних олив за гост 23652-79
- •Характеристика трансмісійних олив за ту у 13932946.018-98
- •Характеристика трансмісійної оливи Ольвіт т-3-18
- •Класи в'язкості трансмісійних олив за sае j 306с та din 51 5512
- •Групи трансмісійних олив за в'язкістю арі
- •Орієнтовна відповідність вітчизняних і імпортних трансмісійних олив
- •Гідравлічні оливи
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних олив
- •Групи гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями та рекомендованою сферою застосування
- •Відповідність позначення гідравлічних олив за стандартом і нтд
- •Класи кінематичної в'язкості гідравлічних рідин за іsо
- •Орієнтовна відповідність груп вітчизняних і імпортних гідравлічних олив за експлуатаційними властивостями
- •Специфікації відомих виробників сільськогосподарської техніки для олив категорій тнр і sтоu
- •Технічні рідини
- •Температура замерзання водно-етиленгліколевої суміші
- •Характеристика розповсюджених холодильних рідин
- •Фізико-хімічні характеристики нхр виробництва провідних фірм
- •Фізико-хімічні показники нхр за ту 88 у 264-08-93
- •Характеристика розповсюджених амортизаційних рідин
- •Характеристика амортизаційних рідин для імпортної техніки
- •Характеристика розповсюджених гальмівних рідини
- •Вимоги різних специфікацій до основних показників гальмівних рідин
- •Густина електроліту для свинцевих батарей
- •Заправні місткості
- •Заправні місткості тракторів
- •Заправні місткості автомобілів
- •Заправні місткості автомобілів
- •Використання паливно-мастильних матеріалів в сільськогосподарській техніці
Визначення неграничних вуглеводнів
Неграничні вуглеводні вступають у реакції окислювання, утворюючи при цьому окисли, органічні кислоти і смоли. Палива, що містять неграничні вуглеводні, довго не зберігаються.
Наявність неграничних вуглеводнів перевіряється знебарвленням водяного розчину марганцевокислого калію КМgО4 (концентрація розчину 0,001/N ). Для цього в пробірку наливають 3-4 мл досліджуваного палива і таку ж кількість водяного розчину марганцевокислого калію. Суміш ретельно перемішуємо протягом 1-2 хв. і даємо відстоятися протягом 4-5 хв. Якщо неграничні вуглеводні відсутні в паливі, то рожево-фіолетовий колір окислювача не змінюється.
При наявності в паливі неграничних вуглеводнів фіолетовий колір водяного шару окислювача переходить у бурий чи темно-жовтий.
Визначення в'язкості оливи
Дослідну оливу заливають у скляну пробірку діаметром близько 10 мм, довжиною 20-25 см, зверху залишають об’єм повітря висотою 5-6 мм і закривають пробкою. Пробірку з дослідною оливою разом із двома-трьома пробірками з еталонними оливами (тобто оливами з відомою в'язкістю) поміщають на 10 хв. у склянку з гарячою водою 50-60 °С, щоб оливи мали однакову температуру.
Трубки дістають з води і тримають вертикально, щоб повітря в них знаходилося вгорі, потім їх швидко і одночасно перевертають і засікають по секундоміру час руху кульки повітря у дослідній і в еталонній оливі. В скільки разів час руху кульки повітря у дослідній оливі більше або менше, ніж в еталонній, у стільки разів буде більшою або меншою його в'язкість.
Більш детальну інформацію можна знайти в додатках 1 та 4.
Лабораторна робота №2 визначення щільності нафтопродуктів і мінеральних водорозчинних кислот і лугів
Мета і задачі. Вивчити й освоїти методи визначення щільності нафтопродуктів і наявності водорозчинних кислот і лугів.
Ознайомитися з устаткуванням, освоїти технологію проведення лабораторної роботи. Вивчити конструкцію і режими роботи приладів.
Уміти визначити щільність нафтопродукту, наявність кислот і лугів; користуватися таблицями виправлень; придбати навички поводження з хімічними реактивами і лабораторним устаткуванням.
Лабораторне устаткування і матеріали
Набір нафтоденсиметрів. Піпетка.
Склянка хімічний. Вода дистильована.
Термометр. Бензин.
Вимірювальний циліндр. Індикатор метилоранж.
Електроплита. Індикатор фенолфталеїн.
Лійка ділильна. Зразки нафтопродуктів.
Штатив лабораторний.
Хід виконання роботи Визначення щільності нафтопродуктів
Щільністю називається маса нафтопродукту, що міститься в одиниці об'єму. У виробничих умовах часто користуються поняттям відносної щільності, під якою розуміється відношення щільності нафтопродукту при температурі 20 °С до щільності води при температурі 4 °С. Так як щільність води при температурі 4 °С дорівнює 1 г/см3, то чисельні значення щільності і відносної щільності при рівних температурах будуть однакові.
Визначення щільності нафтопродуктів виконується за допомогою нафтоденсиметра (ареометра).
Досліджуване паливо наливають у циліндр. Чистий і сухий нафтоденсиметр опускають у циліндр із нафтопродуктом (рис 2.1) і по верхньому краї меніска відзначають значення щільності. Температуру палива вимірюють термометром, опущеним у циліндр. Обмірюване значення щільності палива приводиться до стандартного значення при температурі 20 °С за формулою
де - показання нафтоденсиметра, г/см3;
t - температура досліджуваного нафтопродукту, С0;
а- температурна поправка густини на 1 °С (табл.2).
Рис. 2.1 Прилад для визначення густини нафтопродукту
1-нафтоденсиметр; 2- скляний циліндр
Густі нафтопродукти, наприклад мастила мають високу в'язкість, що не дозволяє вимірити їхня щільність. Тому для визначення щільності густого нафтопродукту складають у заданій пропорції за об’ємом суміш досліджуваного продукту з розчинником - бензином, щільність якого попередньо визначена.
За допомогою нафтоденсиметра визначають щільність приготовленої суміші, потім складають рівняння й обчислюють щільність густого нафтопродукту.
Якщо при складанні суміші були узяті 1 частина мастила й 1 частина бензину, то рівняння має вид:
,
де - щільність мастила, г/см3;
- щільність суміші, г/см3;
- щільність бензину, г/см3.
У випадку якщо суміш складена з 1 частини мастила і 2 частин дизельного палива, то рівняння буде мати вид:
де - щільність дизельного палива, г/см3.
Таблиця 2.1
Температурні поправки до щільності нафтопродукту на 1 °С
Щільність |
а |
Щільність |
а |
0,700...0,710 |
0,000897 |
0,830… 0,840 |
0,000725 |
0,710...0,720 |
0,000884 |
0,840...0,850 |
0,000712 |
0,720...0,730 |
0,000870 |
0,850…0,860 |
0,000699 |
0,730…0,740 |
0,000857 |
0,860... 0,870 |
0,000686 |
0,740.. 0,750 |
0,000844 |
0,870...0,880 |
0,000673 |
0,750...0,760 |
0,000831 |
0,880...0,890 |
0,000660 |
0,760...0,770 |
0,000818 |
0,890...0,900 |
0,000647 |
0,770…0,780 |
0,000805 |
0,900... 0,910 |
0,000633 |
0,780...0,790 |
0,000792 |
0,910...0,920 |
0,000620 |
0,790…0,800 |
0,000778 |
0,920...0,930 |
0,000607 |
0,800...0,810 |
0,000765 |
0,930... 0,940 |
0,000594 |
0,810…0,820 |
0,000752 |
0,940… 0,950 |
0,000581 |
0,820...0,830 |
0,000738 |
- |
- |