3.1. Прийоми зменшення хвилювання
То як же все-таки зменшити хвилювання? Як знизити страх перед іспитами? Велику допомогу в цьому може надати наша власна уява. Як відомо, якщо людина наперед щось собі уявляє, то пізніше це не впливає на неї так сильно. Тому треба уявити собі іспит з усіма його можливими нюансами, з будь-якими можливими поворотами подій. «Програвши» подумки кілька разів модель бажаної поведінки, ми тим самим знижуємо силу переживань і рівень власної тривоги. У нас з'являється впевненість у своїх можливостях, оскільки репетиція якої-небудь дії подумки дає змогу пристосуватися до неї.
Знизити хвилювання, усунути страх перед іспитами можна і за допомогою скеровування наших емоцій. Як відомо, існують несумісні емоції (тобто коли ми відчуваємо одну з них, то не можемо відчувати протилежної). Для хвилювання такими несумісними емоціями будуть, з одного боку, спокій, розслаблення, а з іншого — гнів, злість. А власними емоціями ми можемо керувати, якщо навчимося регулювати їхній зовнішній вияв. Давно доведено, що навіть вимушена посмішка може покращити настрій, а якщо довго сидіти із сумним виразом обличчя, то настрій врешті-решт зіпсується. Звідси ще один спосіб зменшення хвилювання: якщо ми хочемо не хвилюватися, то треба намагатися не демонструвати своє хвилювання. І головне — не думати про нього, бо якщо ми зайняті думками про хвилювання, то від цього наш страх перед іспитами тільки посилюється.
Як відомо, психологічне навантаження може сильно впливати на людину. Так, якщо вимірювати під час гри футбольної команди пульс тренера, який спостерігає за грою, то виявиться, що в момент початку змагань його серцебиття збільшиться на 42 удари, а під час гри — на 63 удари. Частота пульсу у тренера зазвичай перевищує частоту пульсу у будь-якого гравця на полі.
Те ж саме відбувається й зі. студентами — частота пульсу у тих, хто чекає під дверима своєї черги складати іспит, може підвищуватись в 2-2,5 рази. Тобто процес очікування виявляється більш стресовою ситуацією, ніж сам іспит. Тому для зменшення хвилювання не варто відкладати момент складання іспиту, не приходити з «першою п'ятіркою» і не заходити останнім.
А ще можна спробувати грати роль впевненого в собі і всезнаючого відмінника. Згадаймо, скільки разів ми чули або читали в різних інтерв'ю з відомими акторами, що вони лише в кіно можуть безстрашно боротися з ворогами й переборювати різні труднощі, а в житті вони і мухи не образять. Але як чудово і природно вони грають суперменів! А чому ми не можемо зіграти роль розумного студента? Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки «видають» стан людини, але й можуть впливати на нього. Тому, прийнявши врівноважену позу, починаючи говорити спокійним і впевненим голосом, ми дійсно стаємо спокійними і впевненими в собі. Екзаменатор, відчувши, що ви впевнені в своїх знаннях, підсвідоме оцінюватиме їх як глибокі і стійкі. До речі, ви можете досить легко перевірити, наскільки ви впевнені в собі, за допомогою спеціального тесту.