- •2. Навчальна програма з дисципліни «гроші та кредит»
- •Частина 1 гроші та грошові системи
- •Тема 1. Сутність та функції грошей
- •Тема 2. Грошовий оборот і грошова маса
- •Тема 3. Грошовий ринок
- •Тема 4. Грошові системи
- •Тема 5. Інфляція та грошові реформи
- •Тема 6. Валютний ринок та валютні системи
- •Тема 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика
- •Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці
- •Тема 9. Теорії грошей
- •Частина 2 кредит
- •Тема 10. Сутність і функції кредиту
- •Тема 11. Форми, види та роль кредиту
- •Тема 12. Теоретичні основи процента
- •Частина 3 банківництво
- •Тема 13. Фінансове посередництво грошового ринку
- •Тема 14. Теоретичні засади діяльності комерційних банків
- •Тема 15. Центральні банки в системі монетарного управління та банківського регулювання
- •Тема 16. Міжнародні фінансово-кредитні установи та їх співробітництво з Україною
- •З. Інструментарій для самостійного вивчення дисципліни та проведення поточного контролю знань
- •3.1. Плани семінарських занять та їх методичне забезпечення
- •Тема 1. Сутність та функції грошей Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література:
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 2. Грошовий обіг і грошова маса Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 3. Грошовий ринок Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 4. Грошові системи Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 5. Інфляція та грошові реформи Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 6. Валютний ринок та валютні системи Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 7. Механізм формування пропозиції грошей та грошово-кредитна політика Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 8. Роль грошей у ринковій економіці Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Тема рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 9. Теорії грошей Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 10. Сутність та функції кредиту Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 11.. Форми, види та роль кредиту Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 12. Теоретичні засади процента Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 13. Фінансові посередники грошового ринку Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 14. Теоретичні основи діяльності комерційних банків Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 15. Центральні банки в системі управління грошовим оборотом Плани семінарських занять
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •Тема 16. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
- •Методичні вказівки
- •Рекомендована література
- •Термінологічний словник
- •Запитання для самоконтролю
- •Теми рефератів
- •Тести для перевірки знань з теми
- •3.2. Завдання з написання рефератів
- •3.3. Завдання з критичного реферування наукових публікацій
- •3.4. Завдання для пошуку та аналізу ста тистичних даних з основних питань грошей, кредиту та банківництва
- •3.5 Перелік питань для підготовки до підсумкового іспиту
- •5. Рекомендована література для вивчення дисципліни
Тема 16. Міжнародні валютно-кредитні установи та форми їх співробітництва з Україною
Плани семінарських занять
Заняття 16 (2 год.)
-
Міжнародні фінансово-кредитні установи, причини їх виникнення та призначення.
-
Організація та діяльність Міжнародного валютного фонду. Співпраця МВФ з Україною.
-
Структура Світового банку. Міжнародний банк реконструкції та розвитку, його діяльність в Україні.
-
Створення та призначення інших організацій Групи Світового банку.
5.Регіональні міжнародні кредитно-фінансові установи, їх створення та призначення.
6.Регіональні організації Європейського економічного співробітництва. Діяльність Європейського банку реконструкції та розвитку.
7.Банк міжнародних розрахунків: його створення та функції.
8.Інші регіональні міжнародні організації. Створення та діяльність Чорноморського банку торгівлі та розвитку.
Методичні вказівки
Вивчаючи цю тему, треба усвідомити, що міжнародні валютно-кредитні установи створені на основі міждержавних угод для регулювання міжнародних валютних і фінансово-кредитних відносин з метою стабілізації світової економіки. Дані організації почали створюватися в 1920-х роках, але їх розвиток гальмувала криза 1930-х років. У повоєнні роки створюється широка система міжнародних валютно-кредитних установ, що зумовлюється потребами розвитку та регулювання міжнародних економічних відносин, відбувається розширення їхніх повноважень. Провідне місце серед цих установ займають: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Банк міжнародних розрахунків (БМР).
МБРР є головною установою Групи Світового байку, до якої також входять Міжнародна фінансова корпорація, Міжнародна асоціація розвитку, Багатостороння агенція гарантування іїшс» стицій, Міжнародний центр урегулювання інвестиційних конфліктів. Найбільший вплив серед міжнародних організацій на сучасному етапі мають МВФ та МБРР, які були засновані у 1944 р. на Міжнародній валютно-фінансовій конференції в Бреттон-Вудсі (США). Україна разом з іншими країнами пострадянського простору в 1992 р. стала членом МВФ, завдяки чому, по суті, завершено процес глобалізації економічного простору валютного регулювання, що здійснюється цією міжнародною організацією.
МВФ— міжнародна валютно-кредитна організація, що має статус спеціалізованої представницької установи ООН. МВФ створювався як установа, покликана розвивати співробітництво між державами для врегулювання міжнародних валютних відносин; сприяти стабілізації валют країн-членів, підвищенню ступеня їх конвертованості; підтримувати рівновагу платіжних балансів цих країн; надавати короткострокові кредити країнам для покриття дефіциту платіжних балансів; ліквідувати валютні обмеження. Цю діяльність доповнює консультативна допомога з фінансових і валютних питань. На початку своєї діяльності МВФ був джерелом коштів для всіх країн-членів. З інтернаціоналізацією приватного фінансового ринку більшість розвинутих країн перестали потребувати фінансових ресурсів фонду, МВФ зосередився на фінансуванні країн, що розвиваються, тобто тих країнах, які не мають доступу до приватних фінансових ринків.
МБРР — одна з найбільших та найвпливовіших у світі міжнародних фінансово-кредитних установ. Вона надає допомогу країнам з середнім рівнем розвитку та довгострокові позики під державні програми урядам і центральним банкам країн-членів, а також гарантує кредити, надані цим країнам приватними банками й іншими кредиторами. Членами МБРР можуть бути тільки члени МВФ. Причому, якщо з якихось причин МВФ призупиняє свої програми в будь-якій країні, то припиняється кредитування і з боку МБРР.
Регіональні міжнародні фінансово-кредитні установи почали створюватись у 1960-ті роки, що пов'язано з розпадом світової колоніальної системи, розширенням регіонального співробітництва, розвитком інтеграційних процесів. Надаються кредити лише країнам-членам. Серед них виділяються: Міжамериканський банк розвитку, заснований 1960 р. для фінансування країн Латинської Америки, Африканський банк розвитку, заснований у 1963 р., який надає кредити лише країнам африканського континенту; Азіатський банк розвитку, який розпочав свою діяльність у 1968 р. і членами якого є азіатсько-тихоокеанські країни, а також інші країни світу (США, країни Західної Європи). Існують також інші регіональні банки та фонди розвитку. У межах Європейського економічного співробітництва функціонують такі установи, як Європейський інвестиційний банк, Європейський фонд валютного співробітництва. Для сприяння країнам Центральної і Східної Європи та країнам колишнього Радянського Союзу у становленні ринкової економіки було створено в 1991 р. Європейський банк реконструкції та розвитку. Його головною особливістю стало підтримання приватного сектору, на який спрямовується не менше 60 % загального обсягу фінансування Банку. Країнами Чорноморського басейну засновано Чорноморський банк торгівлі та розвитку. Україна виступила одним із засновників цього банку.
До регіональних інституцій можна також віднести Банк міжнародних розрахунків (БМР), заснований ще у 1930 р. з метою регулювання платежів Німеччини. Поступово БМР стає центральною банківською установою на світовій арені. Він належить центральним банкам країн-членів та виконує багато функцій: є банком для центральних банків, сприяє управлінню їх валютних резервів, надає чималий обсяг додаткових послуг (слугує організатором періодичних зустрічей керівників центральних банків, інформаційно-дослідницьким центром тощо).