- •3. Аналітична геометрія на площині|площині| …………………….. 23
- •1. Лінійна алгебра
- •1.1. Визначники. Обчислення|підрахунок| визначників
- •1.2. Матриці і їх властивості
- •1.3. Розв’язок систем лінійних рівнянь
- •1.4. Розв’язок типового прикладу|зразків| завдання|задавання| 1 ргр
- •2. Векторна алгебра
- •2.1. Векторні і скалярні величини. Розкладання вектора за координатними осями
- •2.2. Скалярний добуток двох векторів
- •. Умова паралельності і перпендикулярності векторів
- •. Механічний зміст скалярного добутку
- •2.2.1. Розв’язок типового прикладу завдання 2 ргр
- •Знайдемо косинус кута між векторами за формулою
- •2.3. Векторний добуток двох векторів
- •2.3.1. Розв’язок типового прикладу завдання 3 ргр
- •2.4. Мішаний добуток трьох векторів
- •2.4.1. Розв’язок типового прикладу завдання 4 ргр
- •Тоді об’єм тетраедра
- •3.1. Довжина і напрям відрізка. Поділ відрізка в заданому відношенні. Площа трикутника
- •3.2. Пряма лінія на площині
- •. Рівняння прямої з заданим кутовим коефіцієнтом
- •. Рівняння прямої в відрізках на осях
- •Умова паралельності прямих
- •2. Точка перетину двох прямих, заданих загальними рівняннями
- •3. Рівняння пучка прямих.
- •3.2.1. Розв’язок типових прикладів завдання 5 ргр
- •15 Од. Довжини.
- •3.3. Криві другого порядку в прямокутній системі координат
- •3.3.1. Розв’язок типових прикладів завдань 6, 7 ргр
- •3.4. Криві другого порядку в полярній системі координат. Параметричні рівняння плоских кривих
- •Деякі типи кривих на площині, заданих
- •4. Аналитическая геометрия в пространстве
- •4.1. Плоскость
- •4. Аналітична геометрія в просторі
- •4.1. Площина . Основні рівняння площини
- •Загальне рівняння площини
- •3. Де відрізки, які відтинає площина на координатних осях
- •3. Умова паралельності площин
- •4.1.1. Розв’язок типового прикладу завдання 8 ргр
- •4.2. Пряма лінія в просторі. Взаємне розташування прямої і площини
- •4.2.1. Розв’язок типових прикладів завдань 9, 10 ргр
- •Завдання до розрахунково-графічної роботи Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Завдання 10
- •ФормулИ з ЕлементарноЇ математикИ
- •7. Формули подвійного кута
- •8. Формули зниження степені
- •9. Відношення в довільному трикутнику
- •Додаток 4 Номери індивідуальних завдань Дві останні цифри номера залікової книжки
- •Дві останні цифри номера залікової книжки
1.2. Матриці і їх властивості
.
Матрицею розміру
називається прямокутна таблиця, що
складається з елементів
,
та містить
рядків і
стовпців. Кожну таку таблицю беруть в
круглі дужки або подвійні вертикальні
риски.
Наприклад
,
або
.
В скороченому запису матриця позначається
;
або
;
;
.
Елементи
називаються елементами матриці: індекс
означає |значить|номер
рядка, а
номер стовпця, на перетині|пересіченні|
яких стоїть елемент.
Матриця, в якій число рядків дорівнює числу стовпців, називається квадратною. Кількість рядків (або стовпців) квадратної матриці називають її порядком.
Матриця, в якій всього один рядок, називається матрицею-рядком, а матриця, у|біля| якої всього один стовпець, – матрицею-стовпцем.
.
Множення матриць.
1. Операція
множення
матриці на
матрицю вводиться тільки для узгоджених
матриць. Матриця
називається узгодженою
з матрицею
,
якщо кількість стовпців матриці
дорівнює кількості рядків матриці
.


і
,
заданих у визначеному порядку (
– перша,
друга) називається матриця
,
кожен елемент якої
дорівнює сумі добутків елементів
го
рядка матриці
на
відповідні
елементи
го|
стовпця матриці
:
де
;
.
Приклад
1.4. Обчислити
добуток матриць
,
якщо
;
.
Розв’язок.


,
де
;
;
.
Таким чином, остаточно маємо:


.
.
Транспонування матриці
Транспонувати
квадратну
матрицю
означає поміняти місцями рядки і
стовпці матриці із збереженням їх
нумерації. Транспонована матриця
позначається
.
Наприклад,
,
.
.
Обернена матриця
Оберненою
матрицею по
відношенню до заданої квадратної матриці
називається така квадратна матриця, що
позначається
,
яка задовольняє рівностям
и
.
Для того, щоб
квадратна матриця
мала обернену матрицю
,
необхідно, щоб|аби|
матриця
була не виродженою, тобто, щоб|цебто|
її визначник
. Тоді обернена матриця визначається
за формулою:
. (1.4)
Таким чином, для
знаходження оберненої матриці
,
необхідно спочатку обчислити|обчисляти|
визначник матриці
і переконається, що матриця не вироджена
,
потім записати транспоновану матрицю
.
1.3. Розв’язок систем лінійних рівнянь
Розглянемо|розглядуватимемо| три способи розв’язку систем лінійних рівнянь: за формулами Крамера, матричним способом, методом Гауса.
Нехай|нехай| дана система лінійних рівнянь
(1.5)
.
При розв’язку системи (1.5) за формулами
Крамера, невідомі знаходяться із
співвідношень:
,
,
…,
, (1.6)
де
визначник системи, складений із|із|
коефіцієнтів при невідомих,
,
,
…,
визначники невідомих, які отримують
із|із| визначника
заміною його першого, другого …,
го|
стовпця відповідно стовпцем вільних
членів.
.
Розв’язок
системи лінійних рівнянь (1.5) матричним
способом.
Якщо ввести|запроваджувати| матричні позначення
,
,
,
то систему можна записати матричним рівнянням
. (1.7)
Помножимо обидві
частини|частки|
цього рівняння на обернену матрицю
![]()
. (1.8)
Тобто|цебто|, щоб|аби|
розв’язати|рішати|
систему (1.5), необхідно знайти матрицю
,
обернену до матриці системи
і помножити її на матрицю вільних членів
(див. розділ 1.2).
Формулу (1.8) називають матричним записом розв’язку системи рівнянь (1.5) або розв’язком матричного рівняння (1.7).
.
Розв’язок систем лінійних рівнянь
методом Гауса.
Одним з найбільш простих методів розв’язку систем лінійних рівнянь є метод безпосереднього виключення|винятку| невідомих, або метод Гауса. Цей метод базується на елементарних перетвореннях системи рівнянь, або простіше, розширеної матриці.
Розширеною матрицею системи лінійних рівнянь (1.5) називають матрицю коефіцієнтів системи (1.5) з|із| доданим|добавляти| ще одним стовпцем вільних членів, який відділяється|відокремлюється| рискою:
. (1.9)
Під елементарними перетвореннями розширеної матриці мають на увазі|слідуючі|:
-
перестановку будь-яких двох рядків матриці;
2) множення якого-небудь рядка матриці на будь-яке, відмінне від нуля|нуль-індикатора| число;
3) додавання до будь-якого рядка матриці відповідних членів іншого рядка, помножених на одне і те ж число.
Ідея методу Гауса полягає в тому, щоб за допомогою елементарних перетворень привести розширену матрицю до рівносильної матриці трикутного (або діагонального) вигляду.
Потім по отриманій|одержувати| трикутній розширеній матриці відновлюється рівносильна система лінійних рівнянь, з|із| якої послідовно знаходяться|перебувають| всі невідомі.
