- •Тема 1. Принцип дії та будова колекторних машин постійного струму
- •Тема 2. Обмотки якоря м.П.С.
- •1.2.Проста петльова обмотка
- •1.3.Паралельні гілки обмотки якоря
- •2.Хвильові обмотки якоря
- •Е.Р.С. Обмотки якоря. Електромагнітний момент м.П.С.
- •2. Електромагнітний момент м.П.С.
- •3. Вибір типу обмоток якоря.
- •Магнітне коло м.П.С.
- •2. Реакція якоря мпс.
- •3. Вплив реакції якоря на роботу мпс.
- •4. Усунення шкідливого впливу реакції якоря.
- •5. Способи збудження м.П.С.
- •2. Зменшення реактивної ерс.
- •3. Додаткові полюси.
- •4. Зміщення щіток з нейтралі.
- •Загальні положення.
- •Гпс з незалежним збудженням.
- •Тема: генератори постійного струму паралельного та змішаного збудження
- •1.Принцип самозбудження.
- •3. Генератори змішаного збудження.
- •Постійного струму
- •1. Рівняння ерс та моменту для дпс.
- •2. Пуск двигуна постійного струму.
- •3.Дпс паралельного збудження та його характеристика.
- •3. Зміна напруги в колі якоря.
- •Постійного струму
- •1. Склад витрат в мпс.
- •2. Коефіцієнт корисної дії (ккд)
- •1. Електромашинний підсилювач (емп).
- •Призначення та області застосування трансформаторів.
- •2. Принцип дії трансформатора.
- •3. Будова трансформатора.
- •Рівняння напруг в трансформаторі.
- •5. Рівняння мрс і струмів.
- •6. Схема заміщення приведення трансформаторів.
- •7. Векторна діаграма трансформатора.
- •2. Дослід короткого замикання.
- •3. Спрощена векторна діаграма трансформатора.
- •4. Зовнішня характеристика трансформатору.
- •Втрати та ккд трансформатора.
- •1. Групи з’єднань обмоток трансформатору.
- •Паралельна робота трансформаторів.
- •2. Трансформатори повинні належати до однієї групи!.
- •3. Трансформатори повинні мати однакові напруги к.З.
- •1. Автотрансформатори.
- •2. Трьохобмоточні трансформатори.
- •3. Трансформатори для електродугової зварки.
- •4. Трансформаторні пристрої спеціального призначення.
- •1. Принцип дії синхронного генератора.
- •2. Принцип дії асинхронного електродвигуна.
- •3. Будова статора без колекторної машини та основні поняття про обмотки статора.
- •2. Трьохфазна двошарова обмотка з дрібним числом пазів на полюс і фазу.
- •3. Одношарові обмотки статора.
- •Ізоляція обмотки статора.
- •Тема 3-3: магніторушійна сила обмотки статора.
- •1. М.Р.С. Зосередженої та ропозділеної обмоток статора.
- •Кругове, еліптичне та пульсуюче магнітні поля.
- •Режими роботи асинхронної машини. Принцип зворотності
- •Будова ад.
- •Е.Р.С. Обмотки статора.
- •Е.Р.С. Обмотки ротора.
- •Рівняння м.Р.С. І струмів для ад.
- •Складові втрат асинхронного двигуна.
- •Електромагнітний момент та механічна характеристика ад.
- •Механічні характеристики ад при зміні напруги мережі живлення та активного опору обмотки ротора.
- •Робочі характеристики асинхронного електричного двигуна.
- •Пускові властивості асинхронних двигунів.
- •Пуск ад з фазним ротором.
- •Пуск ад коротко замкнутим ротором.
- •Короткозамкнені двигуни з поліпшеними пусковим и властивостями.
- •Регулювання частоти обертання зміною підведеної напруги.
- •Регулювання частоти обертання порушенням симетрії підведеної напруги.
- •Регулювання частоти обертання змінного активного опору в колі ротора.
- •Регулювання частоти обертання ад зміною числа полюсів обмотки статора.
- •1. Принцип дії однофазного асинхронного електродвигуна.
- •2. Пуск однофазного асинхронного двигуна.
- •1. Будова та принцип дії асинхронних конденсаторних електричних двигунів.
- •2. Однофазний режим 3-фазного ад.
- •Однофазний двигун з екранованими полюсами.
- •Тема: асинхронні електричні машини спеціального призначення.
- •Індукційний регулятор напруги та фазорегулятор.
- •Фазорегулятор (фр).
- •Асинхронні перетворювачі частоти.
- •Електричні машини синхронного зв’язку (сельсіни).
- •Лінійні асинхронні двигуни.
- •Низьковольтні асинхронні двигуни.
- •2. Високовольтні ад. Кранові та металургійні ад.
- •1. Загальні положення.
- •2. Збудження синхронних машин.
- •3. Типи синхронних машин та їх будова.
- •Магнітне коло синхронної машини.
- •Магнітне поле синхронної машини.
- •Характеристики синхронного генератора.
- •1. Ввімкнення генераторів на паралельну роботу.
- •1. Принцип дії синхронного двигуна.
- •2. Пуск синхронних двигунів.
- •3. Синхронний компенсатор.
-
Магнітне коло м.П.С.
Магнітне коло М.П.С. складається зі станини (ярма, осердя, головних полюсів з полюсними наконечниками, повітряного зазору та осердя якоря.
В режимі х.х. М.П.С. створюється тільки обмоткою збудження.
Магнітний поток основних полюсів складається з 2-х нерівних частин: більша його частина складає основний магнітний поток Ф, а менша – магнітний поток розсіяння Фδ, який не проходячи через зазор замикається в між полюсному просторі:
Фm = Ф + Фδ
Ф
=
![]()
М.р.с. обмотки збудження визначається сумою магнітних напруг на ділянках магнітного кола.
F = ΣF = 2Fδ + 2Fz + 2Fm + 2Fa + Fc
Fδ – м.р.с. повітряного зазору
Fz – м.р.с. зубцового шару
Fm – м.р.с. головного полюсу
Fa – м.р.с. осердя якоря
Fc – м.р.с. станини
Основний магнітний поток визначається:
Ф =
за заданою величиною Еа.
Потім визначають магнітну індукцію для кожної ділянки кола:
Вх
=
![]()
Із кривої намагнічення
визначають
напруженість магнітного поля, а потім
магнітну напругу:
Fx = Нх·lx
для ділянок кола і для всього магнітного кола: Н·l = I·n
Значення магнітних напруг для різних ділянок магнітного кола неоднакові і залежать від магнітних опорів ділянок. Найбільший магнітний опір має повітряний зазор.
Другі ділянки магнітопроводу виконують із феромагнітних матеріалів:
- осердя якоря із листової електротехнічної сталі марок 2013, 2312, 2411 завтовшки 0,5 мм.
1 цифра – холоднокатана ізотропа
2 цифра – % вмісту Sі
3 цифра – характеристика сталі
4 цифра – порядковий номер сталі.
2013 - Sі
до 0,4%
2312 - Sі - 1,8 – 2,8%
2411 - Sі - 2,8 – 3,8%
Осердя головних полюсів виконують із листової холоднокатаної сталі 3411 δ = 1 мм, станини – із конструктивної сталі Ст3.
Розрахунок МРС проводять для кількох значень магнітного потоку, а потім будують магнітну характеристику машини: Фд= f (ΣFд).
2. Реакція якоря мпс.
При роботі МПС в режимі х.х. Іа = 0 в машині існує тільки магнітне поле основних полюсів, яке створюється (збуджується) обмоткою збудження.
Це магнітне поле – симетричне відносно осі полюсів.
При роботі машини під навантаженням в обмотці якоря протікає струм і виникає магнітне поле якоря. Воно буде мах на лінії щіток і дорівнює 0 на осі полюсів.
Вплив МПС якоря на магнітне поле якоря називається реакцією якоря. В результаті реакції якоря магнітне поле машини спотворюється , воно стає несиметричним відносно осі полюсів.
Якщо вважати, що магнітна система МПС не насичена, то в результаті реакції якоря результуючий магнітний поток буде тільки спотворюватися не зміцнюючись по величині.
При роботі МПС в режимі генератора нейтраль змінюється в напрямі обертання якоря, а в режимі двигуна – проти обертання якоря.
Якщо магнітна система насичена, то в результаті дії реакції якоря проходить роз магнічення, що приводить до зменшення ЕРС у генераторі, та електромагнітного моменту у двигуні.
3. Вплив реакції якоря на роботу мпс.
Розмагнічуючий вплив реакції якоря при навантаженні МПС враховується при розрахунку числа витків полюсних котушок збудження.
Значення МРС обмотки збудження на пару полюсів F34 повинно бути таким, щоб ЕРС якоря при роботі МПС під навантаженням було такою самою, як і в режимі х.х.
Fз4 = Fз0 + Fgd
Fgd – представляє собою приріст МРС обмотки якоря збудження, який компенсує розмагнічуючий вплив реакції якоря по поперечній осі на пару полюсів. Як це розуміти?
Вплив реакції якоря підсилюється при зниженні щіток, з геометричної нейтралі. Пояснюється це тим, що разом зі щітками знижується також і вектор МПС якоря Fa крім поперечної складової Fag = Fa · cos β отримує також повздовжню складову Fad = Fa · sin β, яка направлена по осі полюсів.
В сучасних МПС щітки розміщені на геометричній нейтралі. В цьому випадку МРС при роботі МПС під навантаженням
Fзн = Fзо + Fqd
Кількісно вплив розмагнічуючої дії реакції якоря підрахувати складно тому, що МРС поперечної реакції якоря діє перпендикулярно осі полюсів та викликає спотворення магнітного потоку обмотки збудження.
Розмагнічуючу дію реакції якоря по поперечній осі враховують введенням коефіцієнту реакції якоря Кря.
Приріст МРС, що компенсує реакцію якоря по поперечній осі
Fgd = Кря· Fа, де
Fа – МРС обмотки якоря на пару полюсів (А).
Для більшості єл. машин пост. струму магнітна індукція в зубцях якоря
Вz = 1.7 ÷ 2.3 Тл
Приріст МРС визначають за графіком
Кря= f(Fa/Fзо) (мал. 26,6 стор. 356)
Значення струму в обмотці збудження приймають в залежності від способу (виду) збудження МПС:
- збудження в МПС від 10 до 1000 кВт: Із = (0,04÷0,0)Ін;
- в МПС від 1 до 10 кВт: Із = (0,08÷0,04)Ін;
А в МПС послідовного збудження Із = Іа .
