Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Электрические машины2.doc
Скачиваний:
170
Добавлен:
04.11.2018
Размер:
2.47 Mб
Скачать

1. Автотрансформатори.

Автотрансформатор – це такий трансформатор, в якому окрім магнітного зв’язку між обмотками є також електричний зв’язок.

Автотрансформатор може бути знижуючим або підвищуючим. Обмотка ах одночасно являється частиною первинної та вторинної обмоток, в цій частині обмотки протікає струм І12. Для точки а İ2 = İ1 + (+İ12), або

І12 = І2 – І1, тобто по частині обмотки ах протікає струм, який є різницею струмів І2 та І1, а це дозволяє виконати частину обмотки ах проводом залишеного перерізу.

Введемо поняття прохідної потужності автотрансформатору, яка є потужністю Sпр = U2I2, що передається із первинного кола автотрансформатора у вторинне. Крім того є ще розрахункова потужність Sрозр, яка є потужністю, що передається із первинного кола у вторинне лише магнітним полем.

Розрахунковою цю потужність називають тому, що розміри та вага трансформатора залежать саме від цієї потужності.

В трансформаторі вся прохідна потужність є розрахунковою, бо між обмотками трансформатора існує лише магнітний зв’язок.

Тому розрахункова потужність складає лише частину прохідної потужності, бо її друга частина передається з одного кола в друге без участі магнітного поля.

Це дає змогу при виготовленні автотрансформаторів використовувати магніто провід меншого перерізу, ніж в трансформаторі такої ж потужності.

Таким чином, автотрансформатор має ряд переваг в порівнянні з трансформатором такої ж потужності:

  1. Зменшені витрати активних матеріалів (мідь, електротехнічна сталь);

  2. Більш високий ККД (99,7);

  3. Менші габарити та вартість.

Названі переваги автотрансформатора є тим більшими, чим меншою є

розрахункова частина прохідної потужності.

Зробимо висновки:

  1. Найбільш доцільним є використання автотрансформаторів з коефіцієнтом трансформації К ≤ 2. При більшому значенні К перевершують недоліки автотрансформатора, а саме:

а) Занадто великі струми К.З. для знижуючих автотрансформаторів, бо спільна частина обмоток ах стає замкнутою і вся напруга буде підводитись лише до частини обмотки Аа, що має дуже млий опір К.З.

б) Наявність електричного зв’язку між первинно. Та вторинною обмотками.

в) Автотрансформатори не можна використовувати в якості знижуючих для живлення споживачів.

Силові автотрансформатори широко застосовують в лініях електропередачі та розподілу електроенергії для зв’язку суміжних напруг, наприклад, 110 кВ та 220 кВ, 220 кВ та 500 кВ і таке інше.

В лабораторних умовах широко розповсюджені автотрансформатори із змінним коефіцієнтом трансформації, які мають пристрій, який дозволяє змінювати вторинну напругу за рахунок зміни числа витків вторинного кола (ЛАТР), які можуть бути однофазними та трьохфазними.

2. Трьохобмоточні трансформатори.

В 3-обмоточномиу трансформаторі на кожну трансформовану фазу припадає не дві, а три обмотки.

За номінальну потужність такого трансформатора приймають номінальну потужність найбільш завантаженої обмотки.

Струми, напруги та опори других обмоток приводять до числа витків цієї найбільш потужної обмотки.

Існують 3-обмоточні трансформатори з однією первинною та двома вторинними обмотками і, навпаки – дві первинні і одна вторинна.

Економічну доцільність застосування 3-обмоточних трансформаторів можна пояснити тим, що первинний струм є не арифметичною, а геометричною сумою вторинних струмів.

Ще одна перевага – що 3-обмоточний трансформатор фактично замінює два однообмоточних.