3. Методичні вказівки

3.1. Розрахунок планової чисельності

Розрахунок планової чисельності (Ч) служби управління персоналом проводиться методом, що враховує витрати часу, тобто трудомісткість виконуваних управлінських функцій здійснюється за формулою:

Ч = Т х К/Ф_п ,(3.1)

де Т – загальна трудомісткість всіх управлінських функцій, що виконуються в підрозділі за рік, люд.-год.;

К – коефіцієнт, що враховує додаткові витрати часу, не передбачені в Т (К ≈1,15);

Ф_п – корисний фонд робочого часу одного працівника за рік, або робочий час спеціаліста згідно з трудовим договором (контрактом) за рік, в годинах.

Для розрахунку Т необхідно знати склад функцій, закріплених за певною ланкою "Положенням про підрозділ", та витрати часу на виконання кожної з цих функцій.

Для розрахунку трудомісткості кожна функція розбивається на управлінські процедури та операції (дії), з яких складаються оперограми, зі складанням яких можна ознайомитися, використавши рекомендовану літературу (Пронников Б.А., Ладанов И.Д. Управление персоналом в Японии: Очерки. – М.: Наука, 1989. – С.78,85).

Оперограма – це організаційно-регламентуючий документ, що поданий у вигляді таблиці з переліком управлінських робіт (операцій, дій), їх виконавців та часу виконання робіт).

З кожної операції одним з відомих методів розраховується її трудомісткість із врахуванням повторюваності або обсягів робіт у відповідних одиницях вимірювання (чисельність осіб, кількість документів, звітів тощо) за певний проміжок часу (рік, квартал, місяць). Шляхом підсумовування визначається загальна трудомісткість управлінської процедури. Сума витрат часу на всі процедури з конкретної функції дає трудомісткість її виконання. У свою чергу, сума витрат часу на виконання кожної з функцій покаже загальну трудомісткість управлінських робіт у конкретному підрозділі, тобто Т.

3.2. Аналіз соціально-психологічного клімату в групі

Аналіз відносин в колективі і вивчення процесів взаємодії керівника з підлеглими можуть здійснюватися на основі соціометричних вимірювань, які дозволяють дати кількісні і якісні оцінки людських відносин, що мають місце в групі на основі взаємних симпатій і антипатій. Отримані результати керівник може використовувати для аналізу соціально-психологічного клімату в групі, проведення ділової оцінки кадрів управління і розв’язання соціально-психологічних конфліктів.

Вихідними даними для проведення розрахунків є результати соціометричного опитування, при якому кожному опитуваному вручається соціометрична анкета (в ній пояснюється мета опитування, його значення і формулюється прохання про участь в опитуванні, наведені правила заповнення анкети).

Залежно від мети (в нашому випадку мета полягає в аналізі соціально-психологічного клімату в групі) в соціометричній анкеті перед кожним членом групи ставиться питання: „З ким би ви хотіли (не хотіли) працювати разом?” Відповідаючи на питання, кожний учасник визначає своє відношення до інших членів групи. Учасники опитування фіксують свої відповіді в соціометричній картці (див. табл. 1), яка заповнюється кожним членом групи індивідуально і не підлягає оголошенню.

Учасники опитування:

1. Андрієнко О.Д.

2. Ігнатов К.О.

3. Михальченко С.В.

4. Старовойтова П.А.

5. Щукіна Р.О.

Таблиця 1

Соціометрична картка

Хто вибирає	Кого вибирають серед членів групи					Кількість відданих виборів
	1	2	3	4	5	+	-	Всього
Андрієнко О.Д.	Χ	+	-	+	-	2	2	4

+ – позитивний вибір (бажання разом працювати);

– – негативний вибір (небажання разом працювати);

0. – нейтральний вибір.

Результати опитування (приклад):

№1 №2 №3 №4 №5

+ 2, 4 + 1, 4 + 5 + 1, 2 + 3, 4

- 3, 5 - 5 - 1, 2 - 3 - 2

Результати опитування заносяться в групову матрицю (див. 25абл.. 2). Соціометрична матриця є таблицею, в якій по рядках поміщені відповіді кожного з опитаних членів групи.

Таблиця 2

Групова соціометрична матриця

№ п/п	Хто вибирає	Кого вибирають серед членів групи					Кількість відданих виборів
		1	2	3	4	5	+	-	Всього
1	Андрієнко О.Д.	Χ	+	-	+	-	2	2	4
2	Ігнатов К.О.	+	Χ	0	+	-	2	1	3
3	Михальченко С.В.	-	-	Χ	0	+	1	2	3
4	Старовойтова П.А.	+	+	-	Χ	0	2	1	3
5	Щукіна Р.О.	0	-	+	+	Χ	2	1	3
Кількість отриманих + виборів - Всього		2	2	1	3	1	9	-	-
		1	2	2	-	2	-	7	-
		3	4	3	3	3	-	-	16

Структура аналізованих групових відносин може бути наочно представлена також і в графічній формі, у вигляді соціограми (рис. 1). Аналіз соціограми дозволяє судити про взаємостосунки, що склалися, в групі в аспекті того як члени групи вибирають і кого, хто більш активно вибирається, від кого частіше відмовляються.

По кількості відданих виборів можна судити про ступінь і характер потреби окремих членів і групи в цілому в спілкуванні.

По кількості отриманих виборів можна судити про характер і ступень впливу того або іншого члена групи на інших колег по роботі.

- позитивне відношення;

- негативне відношення;

- взаємопозитивне відношення;

- взаємонегативне відношення.

Рис. 1. Соціограма групових відносин

Рис. 2. Позитивні вибори по критерію Рис. 3. Негативні вибори по критерію

Використовуючи дані табл. 2 і соціограми, можна зробити висновок про те, що щонайвищим статусом в групі володіє Старовойтова П.А. (№4) – три позитивні вибори. Члени групи – Андрієнко О.Д., Ігнатов К.О. і Старовойтова П.А. утворюють неформальну групу, вибираючи один одного. Андрієнко О.Д. (№1) і Михальченко С.В. (№3), а також Ігнатов К.О. (№2) і Щукіна Р.О. (№5) відчувають взаємну неприязнь. З соціограми видно, що у відносинах, що склалися, співробітники (№ 1, 2, 4) можуть працювати в єдиній робочій групі, оскільки мають замкнутий контур позитивних виборів. Єдина робоча група з урахуванням відносин, що склалися, не може бути сформована із співробітників №1, 3 і 5 та №2, 3 і 5.

„Зірка” – №4

„Той, кому віддали перевагу” – №1, 2

„Середні” – №3, 5

„Ізольований” – немає

„Відчужений” – немає

Згуртованість групи може бути охарактеризована співвідношенням позитивних, негативних і нейтральних виборів. Використовуючи вихідні дані, можна отримати наступні співвідношення.

Всього отримано виборів по групі		У тому числі
		позитивних		негативних		нейтральних
шт.	%	шт.	%	шт.	%	шт.	%
20	100	9	45	7	35	4	20

По отриманих результатах група характеризується середнім ступенем згуртованості (20% складають нейтральні вибори і тільки 45% позитивних виборів).

Інтегральну характеристику згуртованості в групі можна отримати за допомогою індексу згуртованості групи (Згр):

(3.2)

де ∑R⁺_вз – кількість взаємопозитивних виборів в групі;

N – кількість членів групи, що брали участь в опитуванні.

Отримане значення Згр=0,4 підтверджує раніше зроблений висновок про середній рівень згуртованості групи.

Індекс згуртованості колективу зростає зі збільшенням кількості позитивних виборів. Згуртованість колективу тим вище, чим ближче індекс до одиниці. Цей індекс характеризує внутрішню емоційну атмосферу колективу. Чим вище значення індексу згуртованості групи тим ефектив­ніша її професійна діяльність.

Важливою характеристикою групи є також індекс інтеграції (Ігр), тобто здатність групи зберігати свою структуру як єдине ціле:

,(3.3)

N_н – кількість членів групи, які не отри­мали жодного вибору.

Низькі рівні індексів згуртованості та інтеграції вказують на наявність емоційних міжособистісних конфліктів, схованих несприятливих факторів у колективі, тому завдання керівника полягає в тому, щоб підвищити значення цих індексів.

Найпоширенішими персональними соціометричними індексами є соціометричний статус члена групи, індекс емоційної експансивності і індекс обсягу взаємодії.

Соціометричний статус (St_i) відображає відношення членів групи до кожного її представника:

,(3.4)

де Ro_i – кількість голосів (виборів), отриманих i-м членом групи.

Одночасно прийнято обчислювати позитивний і негативний статуси, що є частинами загального соціометричного статусу індивіда:

,(3.5),(3.6)

де St_i⁺, St_i^- – позитивний (негативний) соціометричний статус i-го члена групи;

Ro_i⁺ – кількість позитивних виборів, отриманих i-м членом групи;

Ro_i^- – кількість негативних виборів, отриманих i-м членом групи.

Для характеристики ступеня активності кожного члена групи, його відношення до оточуючих можна використовувати індекс емоційної експансивності (Еі):

,(3.7)

де Rв_i – кількість виборів (голосів), відданих i-м членом групи.

Аналогічно розраховуються індекси позитивної і негативної експансивності:

,(3.8),(3.9)

де Еі⁺ (Еі^-) – позитивний (негативний) індекс емоційної експансивності;

Rв_i⁺ – кількість позитивних виборів, відданих i-м членом групи;

Rв_i^- – кількість негативних виборів, відданих i-м членом групи.

Доповнює ці соціометричні показники індекс обсягу взаємодії (Aі), який характеризує кожного члена групи одночасно і як суб'єкта вибору, і як об'єкта:

.(3.10)

В табл.3 наведені розрахункові значення вказаних вище персональних соціометричних індексів для нашого прикладу.

Таблиця 3

№ п/п	Члени групи	Соціометричний статус			Індекс емоційної експансивності			Індекс обсягу взаємо-дії
		позитив-ний	нега-тивний	загаль-ний	позитив-ний	нега-тивний	загаль-ний
1	Андрієнко О.Д.	0,5	0,25	0,75	0,5	0,5	1	0,25
2	Ігнатов К.О.	0,5	0,5	1	0,5	0,25	0,75	0
3	Михальченко С.В.	0,25	0,5	0,75	0,25	0,5	0,75	-0,25
4	Старовойтова П.А.	0,75	0	0,75	0,25	0,25	0,75	0,75
5	Щукіна Р.О.	0,25	0,5	0,75	0,25	0,25	0,75	-0,25

Соціометричні співвідношення досить динамічні внаслідок мінливості відносин людей, їх поглядів, сприйняття подій, що відбуваються, тощо. В зв'язку з цим не потрібно абсолютизувати можливості і результати соціометричного аналізу. Їх слід розглядати як первинну інформацію для більш змістовного аналізу відносин в робочому колективі.