- •Лекція 1
- •Лекція 2
- •Лекція 3
- •Лекція 4
- •Лекція 5
- •Лекція 6
- •Лекція 7
- •Лекція 8
- •Лекція 9
- •Лекція 10
- •Лекція11.
- •Джерело живлення
- •Лекція 12
- •Багатокаскадні підсилювачі
- •Лекція 13
- •Лекція 14
- •Лекція 15
- •Лекція 16
- •Лекція 17
- •Лекція 18
- •Лекція 19
- •Лекція 20
- •Лекція 21
- •Лекція 22 Тема: Імпульсні генератори
- •Лекція 23
- •Лекція 24
- •Лекція 25
Лекція 6
Тема: Транзистори.
1. Загальні положення.
2. Принцип дії біполярного транзистора.
1.Транзистором називається трьохелектродний напівпровідниковий прилад, який має два p-n перехода.
В залежності від принципа дії транзистори поділяються на біполярні і польові.
Біполярні транзистори можуть виготовлятися за наступними структурами (рисунок 6.1)
j1 j2 j1 j2
Р
Р
Р
Р n n
а) б)
а – структура транзистора p-n-р
б – структура транзистора n-p-n
Рисунок 6.1 – Структура біполярних транзисторів.
Кожна з областей транзистора є електродом, крайні області називаються відповідно емітером та колектором. Середня область має назву бази.
У транзисторі емітер – це джерело носіїв заряду. Колектор – це приймач або збирач. База виконує функції керуючого електрода, тобто за її допомогою можна керувати величиною струму, який протікає через транзистор.
Умовні позначення біполярних транзисторів наведені на рисунку 6.2.
к к
б б
е е
а) б)
а – умовне позначення транзистора типу p-n-p
б – умовне позначення транзистора типу n-p-n
Рисунок 6.2 – Умовні позначення біполярних транзисторів.
В умовному позначенні стрілка показує напрямок руху основних носіїв заряду.
Транзистори є базовими приладами багатьох електронних схем. Їх позитивні якості наступні:
1) можливість підсилення та генерування електричних коливань;
2) необмежений строк роботи;
3) можливість виконання транзисторів у вигляді інтегральних мікросхем (ІМС).
2. Для роботи біполярного транзистора обов'язково потрібні два джерела напруги, одне з яких впливає властивості p-n переходу j1, друге на властивості p-n переходу j2.
j1 називається емітерним p-n переходом, j2 – колекторним.
Джерела напруги можуть бути окремими, але це найчастіше незручно, тому у практичних схемах застосовують одне джерело напруги, яке впливає на обидва p-n переходи.
Приклад схеми включення біполярного транзистору наведений на рисунку 6.3.
Іе VT Іе
Іб
+ Uбе — + Uбк —
Рисунок 6.3 – Приклад схеми включення біполярного транзистора.
У наведеній схемі емітерний p-n перехід вмикається у прямому напрямку, колекторний – у зворотньому. Таким чином емітерний p-n перехід відносно основних носіїв заряду має невеликий опір, а колекторний – великий. Схема працює наступним чином: оскільки колекторний p-n перехід має великий опір, то здається, що величина струму, який тече через транзистор, не може бути значною, але у схемі виникають явища переходу під дією напруги Uбе дірок з емітера в базу, для якої вони є неосновними носіями заряду, тому потенціальний бар'єр колекторного p-n переходу не перешкоджає переміщенню неосновних носіїв заряду з бази в колектор.
Таким чином, не зважаючи на те, що колекторний p-n перехід вмикається у зворотньому напрямку, величина струму колектора приблизно дорівнює величині струму емітера:
І
(6.1)
У біполярному транзисторі відбувається начебто перетворення (трансформація) опору колекторного p-n переходу, звідси і назва приладу – transformer of resistor – перетворювач опору.
Принцип дії біполярного транзистора типу n-p-n такий самий, тільки у схемі включення змінюється полярність джерел напруги.