- •Механічний рух. Матеріальна точка. Кінематика.
- •Способи описання руху(векторний, координатний, природний).
- •Аксіальні вектори. Векторний добуток.
- •Плоский рух твердого тіла. Миттєвий центр(вісь) обертання
- •Динаміка. Інертність. Консервативні, потенціальні сили.
- •Закони Ньютона
- •Закон додавання швидкостей Галілея.
- •Закон збереження імпульсу.
- •Центр мас системи. Рівняння руху центру мас. Це-система.
- •Робота сили. Потужність. Робота центральної сили.
- •Потенціальна енергія. Зв'язок між силою та потенціальною енергією. Градієнт.
- •Робота сили та кінетичної енергії.
- •Абсолютно непружний удар. Абсолютно пружний центральний удар. Нецентральний
- •Момент сили. Момент імпульсу. Рівняння моментів.
- •Загальний фізичний зміст законів збереження.
- •Момент інерції точки, стержня, циліндра(диска), кулі.
- •Елементи спеціальної теорії відносності
- •Магнетики.
- •Циркуляція вектор намагнічування. Потік вектора індукції.
- •Магнітна сприйнятливість. Магнітна проникність.
- •Граничні умови для векторів в та н.
- •Електромагнітна індукція. Закон електромагнітної індукції.
- •Циркуляція вектора напруженості вихрового електричного поля по замкненому контуру.
Циркуляція вектор намагнічування. Потік вектора індукції.
Вектор намагнічування чисельно дорівнює сумарному магнітному моментові одиниці об’єму намагнічуваної речовини . Циркуляція по довільному контуру з = алгебраїчній сумі струмів намагнічування, який охоплює вектор.
Циркуляція вектора напруженості магнітного поля. Напруженість маг. поля.
В магнетиках, які поміщені у внутрішнє магнітне пол., виникають точки намагнічування , тому циркуляція вектора В буде тепер визначатися не тільки точками провідності , а й намагнічування, а саме
. Введемо вектор , тоді
Вектор називають напруженістю магнітного поля. Напруженість не є чисто силовою характеристикою поля, оскільки включає в себе намагніченість речовини о
Ця формула виражає теорему про циркуляцію вектора : Циркуляція вектора по довільному замкнутому контуру дорівнює алгебраїчній сумі струмів провідності, захвалених цим контуром. Вектор являє собою комбінацію двох абсолютно різних величин, тому вектор = це єдиний допомагающий вектор, який не має ніякого фізичного змісту. Однак важлива властивість вектора , виражена в теоремі про його циркуляцію, оправдовує введення цього вектора, в багатьох випадках він значно спрощує вивчення поля в магнетиках.
Магнітна сприйнятливість. Магнітна проникність.
- безрозмірний коефіцієнт, який характеризує здатність речовини намагнічуватись у зовнішньому магнітному полі, його називають магнітною сприятливістю речовини.
Для вакууму = 0, а для будь якої речовини не дорівнює нулю, тобто всі речовини здатні намагнічуватися і тому є магнетиками.
, де
має розмірність і називається абсолютною проникністю магнетика.(величина є безрозмірною)ю На відміну від діелектричної проникності, яка для всіх діелектриків більша одиниці, для магнетиків може бути більшою і меншою від одиниці, оскільки може бути додатною і від’ємною.
Магнітна проникність - макроскопічний параметр, який характеризує магнітні властивості різних магнетиків і для кожного однорідного магнетика є матеріальною константою. Магнітну проникність визначають експериментально.
Граничні умови для векторів в та н.
Мова йде про умови для векторів В та Н на границі розподілу двох однорідних магнетиків. Ця умова, як і в випадку діелектрика, ми отримаємо за допомоги теореми Гауса та теореми про циркуляцію. Теореми для цих двох векторів:
Умова для вектора В. Уявимо собі дуже маленької висоти циліндр, розташований на грані розподілу магнетиків. Тоді потік вектора В наружу з цього циліндра можна записати так .
Взявши обидві проекції вектора В на спільну нормаль п, отримаємо
, тобто нормальна складова вектора В являється однаковою по обидві сторони границі розподілую Ця величина скачка не іспитує.
Умови для вектора Н: Будемо вважати, що вздовж поверхні розподілу магнетиків тече поверхневий струм провідності з лінійною густиною «і». Застосуємо теорему про циркуляцію вектора Н до дуже маленьго прямолінійного контуру, висота якого значно мала в порівнянні з його довжиною l. Отримуємо . Звідси випливає