Баланс комерційного банку а

Актив	Пасив
1. Обов’язковий резерв (10%) 10 тис. грн	1. Депозит 100 тис. грн
2. Вільний резерв (кредити) 90 тис. грн
Баланс 100 тис. грн	Баланс 100 тис. грн

Банк А за рахунок вільного резерву видав кредит у сумі 90 тис. грн підприємству, яке витратило його на купівлю засобів виробництва у іншого підприємства-продавця, що обслуговується банком Б. Тобто, в банк Б були перераховані кошти у сумі 90 тис. грн на рахунок підприємства-продавця.

Баланс комерційного банку б

Актив	Пасив
1. Обов’язковий резерв (10%) 9 тис. грн	1. Депозит 90 тис. грн
2. Вільний резерв (кредити) 81 тис. грн
Баланс 90 тис. грн	Баланс 90 тис. грн

В свою чергу, банк Б за рахунок вільного резерву видав кредит торговельному підприємству у сумі 81 тис. грн., яке витратило його на сплату різних товарів підприємству-постачальнику, яке обслуговується банком В.

Баланс комерційного банку в

Актив	Пасив
1. Обов’язковий резерв (10%) 8,1 тис. грн	1. Депозит 81 тис. грн
2. Вільний резерв (кредити) 72,9 тис. грн
Баланс 90 тис. грн	Баланс 81 тис. грн

І так далі. В результаті мультиплікації додаткова маса грошей, що надійшла у банківську систему зросла наступним чином:

100 + 90 + 81+ 72,9 + ……. = 1000 тис. грн.

Зростання грошової маси у масштабах усієї банківської системи при нормі обов’язкових резервів 10% буде дорівнювати:

_.

Приріст грошової маси (ΔМ) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора буде дорівнювати:

тис. грн

Проте фактичний коефіцієнт мультиплікації може істотно відхилятися від розра­хункового, бо на процес мультиплікації можуть впливати й інші чинники. Наприклад, використання клієнтами банків позичених коштів для готівкових платежів перериває процес мультиплікації і знижує його рівень. Такий же вплив має зниження попиту на позички та зростання позичкового процента. В обох цих випад­ках знизиться обсяг надання банками позичок, уповільняться розрахунки між їх клієнтами, внаслідок чого зменшиться форму­вання у них депозитних вкладів.

З огляду на дію названих чинників фактичний рівень мульти­плікатора, що склався на певний час (т), доцільно визначати як співвідношення загальної маси грошей в обороті (грошова маса) до суми грошової бази за формулою:

Грошовий мультиплікатор у більш широкому вигляді мож­на виразити формулою:

де с – відношення суми готівки до депозитів (візьмемо цей показник за 25 %);

r – норма обов'язкового банківського резерву (на сьогодні – це 8 %).

Підставивши значення, отримаємо:

Одержаний коефіцієнт означає, у скільки разів зростати­ме ефективність грошової бази. Його величина є зворотною величиною до норми обов'язкових банківських резервів, а та­кож до співвідношення між обсягами готівки і депозитів. Це свідчить про те, що зі збільшенням резервної норми або за більш високого співвідношення готівки відносно депозитів ве­личина грошового мультиплікатора зменшуватиметься.

Основний сенс грошового мультиплікатора полягає в тому, що він примножує в кратну кількість разів кількісні параметри грошової маси. Тобто він показує максимальну кількість нових кредитних грошей, яку може утворити кожна грошова одиниця (долар чи гривня) від операцій на відкри­тому ринку.

Значення цього показника може змінюватися, тому що воно залежить від монетарної політики банків та поведінки населення, попри все грошовий мультиплікатор досить стабільний.

За останні роки динаміка грошового мультиплікатора склала: у 2002 р. – 2,11; у 2003 р. – 2,37; у 2004-2005 рр. – 2,34.

3 Проведення операцій з державними цінними паперами на відкритому ринку. Достатньо м'який інстру­мент, широко використовується в країнах з розвине­ною ринковою економікою.

Операції на відкритому ринку – це операції центрального банку з розміщення державних цінних паперів на фінансовому ринку, тобто проведення операцій з купівлі-продажу їх комерційним банкам, підприємствам і населенню.

За допомогою цієї операції уряд може впливати на загальний обсяг грошової маси, що знаходиться в обігу.

При купівлі державних цінних паперів комерційними банками, підприємствами або населенням, обсяг грошової маси, що знаходиться на руках у населення та у суб'єктів господарювання зменшується, тому що частина грошей «зв'язується» державними цінними паперами. І навпаки.

Механізм грошово-кредитного регулювання з боку центрального банку за допомогою операцій з державними цінними паперами на відкритому ринку показаний на рис. 2.3.

Рисунок 2.3 Механізм грошово-кредитного регулювання через операції