Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
KURS_Groshi.doc
Скачиваний:
29
Добавлен:
03.11.2018
Размер:
1.18 Mб
Скачать

2.3 Грошова маса та методи її вимірювання

Різномаїття грошових засобів, які функціонують у суча­сній економіці, породжує проблему вимірювання грошової маси.

Грошовий обіг має кількісний вираз, що знаходить своє відображення у наступних показниках:

• грошової маси;

• швидкості обігу грошей.

Під грошовою масою слід розуміти всю сукупність залишків грошей у всіх їх формах, що забезпечують обіг то­варів і послуг, які знаходяться у розпорядженні суб'єктів грошового обороту у певний момент часу.

Суб'єктами грошового обороту є:

  • приватні особи,

  • підприємства,

  • громадські організації,

  • держава.

Грошова маса поділяється на такі складові:

1) усі грошові знаки, що перебувають на руках фізичних осіб та в касових залишках юридичних осіб;

2) усі депозитні гроші короткострокового та довгострокового характеру.

Якісна характеристика маси грошей охоплює її складну структуру та динаміку руху. Структурний аспект грошової маси охоплює аналіз та групування грошової маси за такими критеріями:

1) за ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності (тобто за ступенем їх ліквідності – це властивість будь-якого активу швидко обертатися у готівку);

  1. за формою грошових засобів (готівкові, депозитні);

  2. за розміщенням у суб'єктів грошового обороту;

  3. за територіальним розміщенням.

У структурі грошової маси виділяється активна частина, до якої належать кошти, що реально обслуговують господар­ський обіг, і пасивна частина, що включає грошові нагрома­дження, залишки на рахунках, які потенційно можуть слугувати розрахунковими коштами.

У структуру грошової маси включаються й такі компонен­ти, які не можна безпосередньо використовувати як купівель­ний або платіжний засіб. Мова йде про кошти на строкових рахунках, ощадних вкладах у комерційних банках, інших кредитно-фінансових установах, депозитних сертифікатах, акціях інвестиційних фондів, що вкладають кошти тільки в ко­роткострокові грошові зобов'язання, і т. ін.

За першим критерієм – ступенем ліквідності – можна оцінити величину грошової маси, що знаходиться в обігу, для чого використовують так звані грошові агрегати (М).

Грошовий агрегат це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності.

Кількість агрегатів в різних країнах неоднакова, що пояснюється відмінностями в складі грошової маси, особливостях грошово-кредитного регулювання та ін. Так, у США застосовуються 4 агрегати, в Англії – 5, У Німеччині – 3.

В Україні методика виміру грошової маси використовується з 1993 р. і враховує 4 грошові агрегати: М0, М1, М2, М3.

М0 = готівка (банкноти, казначейські білети, розмінна монета), або гроші поза банківською системою;

М1 = М0 + банківські вклади до запитання, інші поточні рахунки (найбільш ліквідні грошові елементи).

Готівкові гроші не приносять вкладнику ніякого прибутку, що є своєрідною платою за «страхування ліквідністю», у цій формі гроші готові в будь-який час вступати в обіг.

Вклади до запитання – плата за них мінімальна, або зовсім відсутня, в будь-який час вони можуть бути використані як купівельний чи платіжний засіб.

М2 = охоплює всі елементи, що входять до складу М1 + строкові вклади в комерційних банках.

Строкові вклади – приносять свєму власникові певний дохід у вигляді депозитного відсотка, їх не можна у будь-який час використати у якості купівельного чи платіжного засібу, це пасивна частина грошової маси, бо зберігається у комерційних банках певний строк.

Нові компоненти грошового агрегату М2 слугують своєрідним резервом для високоліквідних активів агрегату М1.

М3 = включає елементи, що входять до складу М2 + кошти на вкладах за трастовими операціями банків + гроші, вкладені в різні інструменти ринку цінних паперів (акції, корпоративні облігації, депозитні сертифікати, облігації державної внутрішньої позики, заощаджувальні облігації та інші.).

Використання різних показників грошової маси дозволяє диференційовано підійти до аналізу стану грошового обігу.

Приведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, але й якісно. Так, агрегат М0 виражає масу грошей, яка знаходиться безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу та платежу. Вона найтісніше пов'язана з товарною масою і безпосередньо впливає на ринкову кон'юнктуру. Саме тому цей агрегат повинен бути об'єктом найактивнішого регулювання.

В інших грошових агрегатах (М1, М2, М3) враховані також нагромадження грошей у різних формах. Ці гроші тимчасово вийшли з обігу, виконуючи функцію нагромадження вартості.

За величиною грошових агрегатів центральний банк країни веде статистичні спостереження, результати яких друкуються у щомісячному аналітично-статистичному виданні – Бюлетені Національного банку України, який видається з січня 1993 р. (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]