5.5 Вибір способу і розрахунок параметрів циклової синхрониизации
Пристрої циклової синхронізації (ПЦС) або пристрої фазування по циклу (ПФЦ) служать для визначення початку блоку інформації (циклу) в послідовності цифрових сигналів, яка приймається, що необхідне для правильного декодування повідомлення. Фазування по циклу є процесом примусового встановлення певного фазового співвідношення між розподільниками на передавальній і приймальних сторонах АПД з метою правильного розподілу прийнятої інформації по відповідних одержувачах. Для здійснення процесу фазування на приймальній стороні необхідно мати зведення про фазу передавального розподільника. На відміну від тактової (поелементної) синхронізації ці відомості необхідно посилати на приймальну частину АПД або на початку передачі, або в перебігу всього сеансу зв'язку, якщо організувати примусовий пошук фазуючої комбінації, оскільки вироблення сигналу, що визначає величину або хоч би знак розфазування в таких пристроях неможлива [1, 4, 8].
Способи фазування по циклах можна розділити на дві групи.
1) Безмаркерні ПФЦ (з одноразовим запуском), при яких під час передачі даних фазуючі сигнали (маркери) не передаються, а фазування здійснюється за рахунок видачі в канал зв'язку спеціальної фазуючої послідовності перед початком передачі повідомлення і в паузах між передачею окремих блоків даних.
2) Маркерні ПФЦ (з безперервною синхронізацією), при яких протягом всього сеансу зв'язку по каналу спільно з інформаційними сигналами передаються спеціальні кодові комбінації (маркери), використовувані для циклової синхронізації АПД.
Також розрізняють синхронні і асинхронні способи фазування. При синхронному – цикли фіксованої довжини слідують безперервно один за одним, у зв'язку з чим їх початок і кінець в сфазованому приймачі заздалегідь відомі. При асинхронному (старт-стопному) – цикл може початися в довільний момент часу і довжина його може бути довільною. Запуск розподільників здійснюється подачею команди «СТАРТ» (спеціального сигналу або кодової комбінації), відключення – подачею команди «СТОП». У проміжках між циклами передачі розподільники знаходяться у відключеному стані.
Рекомендації по вибору типу ПФЦ і структури фазуючої комбінації можна знайти в [1, 8], а схемні рішення, крім того, – в [4].
Незалежно від способу фазування будь-яка схема ПФЦ повинна містити блок введення в передавану послідовність маркерної комбінації на передавальній стороні і блок виділення цій комбінації на приймальній стороні.
Основними параметрами ПФЦ є час фазування tф і ймовірність помилкового фазування Рлф, які при проектуванні необхідно звести до мінімально можливих значень.
Час фазування визначається співвідношенням
|
|
(5.30) |
де nбл – довжина інформаційного блоку (за винятком фазуючої комбінації);
l – кількість розрядів фазуючої комбінації;
Ре – ймовірність появи «1» або «0» в блоці (Ре = 0,5).
Ймовірність помилкового фазування при одноразовому прийомі фазуючої комбінації визначається по формулі
|
Рлф = {n – l + 1 – (2l – 1) [1 – (1 – 1/2l)n-l+1 ]} / (n + l) . |
(5.31) |
Кількість розрядів фазуючої комбінації визначається проектувальником залежно від способу циклової синхронізації, формату передаваного інформаційного блоку, а також виходячи із забезпечення ймовірності помилкового фазування на рівні 5…10 %, після чого визначаться час фазування.