
- •Тема 1 господарський облік, його суть і характеристика
- •Сутність господарського обліку та його види
- •2. Характеристика бухгалтерського обліку, його користувачі та види
- •3. Місце бухгалтерського обліку в управлінні підприємством , його функції та завдання
- •4. Бухгалтерський облік у системі наук
- •Тема 2 предмет і об’єкти бухгалтерського обліку
- •1.Предмет бухгалтерського обліку та його об’єкти
- •2.Характеристика активів підприємства (господарських засобів)
- •5) Інші необоротні активи (малоцінні необоротні матеріальні активи тощо).
- •5) Інші оборотні активи.
- •3.Характеристика власного капіталу та зобов’язань підприємства (джерел формування господарських засобів)
- •4.Господарські операції та процеси
- •5. Характеристика вимірників для відображення об’єктів обліку
- •Тема 3 методичні прийоми бухгалтерського обліку та їх використання на підприємствах
- •1.Метод та методичні прийоми бухгалтерського обліку
- •Документація
- •Інвентаризація
- •Калькуляція
- •Рахунки
- •2.Принципи бухгалтерського обліку
- •3. Загальна схема обліку
- •Фіксація у первинних документах;
- •Записування до реєстрів журналів, відомостей за допомогою рахунків;
- •Перенесення до Головної книги та звітності.
- •Тема 4 бухгалтерський баланс
- •1. Суть і побудова бухгалтерського балансу
- •Види бухгалтерського балансу
- •Структура бухгалтерського балансу як форми фінансової звітності
- •При складанні балансу обов’язково підраховують підсумки по кожному розділу і суму по балансу в цілому.
- •Порівняльна характеристика вітчизняної і світової практики побудови активу і пасиву балансу
- •3.Вплив господарських операцій на зміни в бухгалтерському балансі
- •Господарські операції першого типу
- •Баланс (після операції першого типу)
- •Господарські операції другого типу
- •Баланс (після операції другого типу)
- •Господарські операції третього типу
- •Баланс (після операції третього типу)
- •Господарські операції четвертого типу
- •Баланс (після операції четвертого типу)
- •Висновок
- •1. Будь-яка господарська операція завжди стосується 2-х об’єктів обліку.
- •2. Залежно від того, які зміни відбуваються з даними об’єктами під впливом операції, всі господарські операції розділяють на 4 типи.
- •3. Не залежно від змін, які відбуваються під впливом операцій, рівність активу і пасиву ніколи не порушується.
- •4.Порядок читання бухгалтерського балансу
- •Тема 5 рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис
- •1.Поняття про рахунки бухгалтерського обліку та їх будова
- •2.Активні, пасивні та активно-пасивні рахунки
- •Записи, в яких по одній господарській операції кілька рахунків дебетується і одночасно кілька рахунків кредитуються – не складаються.
- •4.Синтетичний і аналітичний облік на рахунках
- •5.Оборотні, шахові, сальдові відомості та їх контрольне значення
- •Оборотні відомості
- •Оборотна відомість за синтетичними рахунками
- •Оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунку 20 “Виробничі запаси”
- •Сальдова відомість
- •Сальдова відомість за______________ 20__ р.
- •Шахова відомість
- •Шахова оборотна відомість за _________ 20__р.
- •6.План рахунків, його значення і принципи побудови
- •Основні рахунки
- •1.Сутність та значення вартісної оцінки.
- •1.Сутність та значення вартісної оцінки
- •3. Калькулювання в системі бухгалтерського обліку
Основні рахунки
ТЕМА 6
ОЦІНЮВАННЯ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ В СИСТЕМІ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ
1.Сутність та значення вартісної оцінки.
2. Оцінка об'єктів обліку.
3. Калькулювання в системі бухгалтерського обліку.
1.Сутність та значення вартісної оцінки
Особливістю бухгалтерського обліку, яка відрізняє його від інших видів обліку, є відображення господарських засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовому виразі, тобто у вартісному вимірюванні. Іншими словами, бухгалтерський облік відображає ті засоби, процеси та явища, які підлягають вартісному вимірюванню.
З цією метою використовують такі елементи методу бухгалтерського обліку як оцінка та калькуляція. Засвоєння цих елементів методу бухгалтерського обліку є одним із найважливіших етапів вивчення методології бухгалтерського обліку.
В економічній літературі калькуляцію часто вважають частиною оцінки, способом оцінки, пов'язують її рамки тільки з визначенням собівартості продукції. Тому необхідне чітке розмежування понять "вартісне вимірювання", "грошове вираження", "оцінка", "калькуляція".
Грошове вираження — це вимірювання господарських засобів, їх джерел та господарських процесів у грошовій одиниці (гривнях та копійках). Аналогічне значення має і поняття вартісне вимірювання. У зв'язку з цим правильно характеризувати бухгалтерський облік як такий, якому обов'язково властиве вартісне вимірювання, що передбачає використання грошового вимірника.
Вимірюваність вважається необхідною передумовою визнання. Вартісне вимірювання охоплює всі об'єкти бухгалтерського обліку: господарські засоби, їх джерела та господарські процеси. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" єдиний грошовий вимірник є важливим принципом бухгалтерського обліку і фінансової звітності, який проголошує: вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці, а саме у грошовій одиниці України — гривні.
Оцінка — це спосіб вартісного вимірювання господарських засобів, джерел їх утворення, а калькуляція — спосіб вартісного вимірювання процесів придбання матеріальних цінностей, виробництва продукції, їх реалізації, а також окремих етапів процесу розширеного відтворення.
2. Оцінка об'єктів обліку
Оцінка господарських засобів (активів) та їх джерел (капіталу та зобов'язань) є відправним моментом бухгалтерського обліку і реальною основою його побудови.
У різних джерелах цей елемент методу бухгалтерського обліку визначено по-різному. Одні, визначають оцінку як спосіб вираження у грошовому вимірюванні господарських операцій, інші — як спосіб вирішення у грошовій одиниці витрат живої й уречевленої праці, вкладеної в окремі види засобів і процесів.
Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів міжнародних стандартів бухгалтерського обліку містить таке формулювання оцінки: це процес визначення грошових сум, за якими мають визнавати і відображати елементи фінансових звітів у балансі та звіті про прибутки і збитки. Тому бухгалтерський облік має забезпечити реальну, фактичну картину наявності господарських засобів і стану господарських процесів.
Теорія бухгалтерського обліку ставить до оцінки основні вимоги, що забезпечують правильність відображення об'єктів обліку та достовірність оцінки. До цих вимог належать: реальність (адекватність), єдність та цілеспрямованість оцінки.
Реальність (адекватність) оцінки забезпечує об'єктивну відповідність грошового вираження об'єктів обліку їх фактичній величині, відображення у грошовому вимірнику дійсної величини господарських засобів і операцій. Адекватність оцінки вимагає точного обчислення фактичної собівартості всіх об'єктів обліку шляхом проведення інвентаризації та переоцінки.
Єдність оцінки забезпечує однаковість і незмінність оцінки протягом тривалого часу і на всіх суб'єктах господарювання (підприємствах, організаціях, установах). Єдності оцінки досягають встановленням обов'язкових положень (стандартів), інструкцій, правил обліку.
Система вартісних оцінок, що застосовується в бухгалтерському обліку, має багатофункціональний характер. Оцінка в бухгалтерському обліку необхідна у процесі господарської діяльності: при надходженні й вибутті активів; при виникненні прав і зобов'язань; при здійсненні таких операцій, як купівля-продаж, оренда майна, застава, страхування, інвестування, переоцінка активів, при створенні, об'єднанні, ліквідації підприємства; при виконанні права успадкування, виконанні судового рішення тощо.Цією обставиною пояснюється існування різноманітних грошових оцінок: економічних, юридичних, експертних, статистичних, страхових (актуарних).
На підставі принципу історичної (фактичної) собівартості, основою оцінки найчастіше приймається історична собівартість — оцінка на основі витрат на виробництво чи придбання активів. У зв'язку з тим, що фактичну оцінку господарських засобів та їх джерел не завжди можливо, а інколи й економічно недоцільно отримати, замість визначення фактичної вартості застосовують певні облікові припущення щодо вартісного вимірювання того чи іншого об'єкта обліку — застосовують різні бази (способи) оцінки. Так, стандарти обліку вимагають відображати запаси за нижчою із двох оцінок — собівартістю (історичною) або чистою вартістю реалізації. Таке поєднання способів оцінки випливає з принципу обачності.
Вибір основи оцінки підприємством залежить від вимог стандартів обліку, економічної доцільності, а також чинного законодавства.
Оцінка різних об'єктів обліку — активів, зобов'язань, капіталу — визначається у відповідних стандартах обліку. Для кожного виду активів, як правило, визначаються декілька ситуацій, в яких здійснюється оцінка активів: оцінка при придбанні (отриманні), оцінка при вибутті, оцінка на дату балансу (на кінець звітного періоду). Оцінка придбання здійснюється за первісною вартістю, яка, як правило, є історичною (фактичною) собівартістю активу, за якою він зараховується на баланс підприємства. Також при оцінці активів може використовуватися такий спосіб оцінки, як оцінка за справедливою вартістю — сума, за якою можна здійснити обмін активу або оплату зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Оцінка за справедливою вартістю має застосовуватися в таких операціях, як безоплатне одержання активів, внесення активів до статутного капіталу (при цьому вартість погоджується із засновниками), обмін активами тощо.
В обліку використовуютьсяі інші види оцінки, що детально буде розглянуто протягом вивчення курсу.