- •Короткі теоретичні відомості
- •Випробовування деревини
- •Порядок проведення випробувань
- •Обробка результатів випробувань
- •Дослідницька частина роботи
- •Контрольні питання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Випробування деревини
- •Порядок проведення випробувань
- •Обробка результатів випробувань
- •Дослідницька частина роботи
- •Контрольні питання
- •Короткі теоретичні відомості
- •Порядок проведення випробувань
- •Обробка результатів випробувань
- •Контрольні питання
Обробка результатів випробувань
Таблиця 3.1
Матеріал |
Сталь |
Чавун |
|
Розміри зразка |
Висота h,мм |
|
|
Діаметр d,мм Площа перерізу F,мм2 |
|
|
|
Максимальне значення стискаючої сили Р, кгс Границя міцності (для крихких матеріалів) , МПа Максимальне напруження (для пластичних матеріалів) , МПа
Вид зразка після випробувань (ескіз)
|
|
|
Таблиця 3.2
Параметр |
Вздовж волокон |
Поперек волокон |
|
в радіальному напрямку |
в тангенціальному напрямку |
||
Площа поперечного перерізу зразка F, см2 Руйнівне навантаження Р, кгс Границя міцності , МПа
Вид зразка після випробування (ескіз)
|
|
|
|
Дослідницька частина роботи
Мета дослідження встановити вплив умов тертя на торцевих поверхнях зразка і відношення на границю міцності крихких матеріалів і границю текучості пластичних матеріалів.
При постійному відношенні випробувати на стиск зразки з різними умовами тертя між торцевими поверхнями зразка й опорних площин випробувальної машини. Різні умови тертя можна реалізувати застосуванням змащення, прокладок з антифрикційних чи пластичних матеріалів. Можна використовувати спеціальні прокладки з конічною торцевою поверхнею, при цьому кут конусності вибирають близьким до кута тертя контактуючих пар, а для усунення концентрації напружень у вершині конуса роблять центральний отвір. Застосовують також зразки з торцевими виточками. На основі проведених досліджень можна встановити залежність максимального осьового навантаження, яке витримує зразок не руйнуючись Рmax від умов тертя.
При фіксованих умовах тертя випробувати зразки з різними і встановити вплив на значення Рmax.
Порівняти одержані значення при осадженні з аналогічними значеннями , одержаними в дослідах на розтягання.
Контрольні питання
-
Які механічні характеристики можна визначити при випробуванні пластичних матеріалів на стиск?
-
Які механічні характеристики можна визначити при випробуванні крихких матеріалів на стиск?
-
Чим обумовлені розміри зразків при випробуванні на стиск?
-
Чому зразки з крихких матеріалів руйнуються по площинах, що складають кут ≈45° з віссю зразка?
-
Як залежить границя міцності деревини від напрямку?
-
Чому умови тертя на контактних поверхнях і відношення висоти зразка до його діаметра істотно впливають на результати випробувань?
Лабораторна робота № 4
ВИПРОБУВАННЯ МАТЕРІАЛІВ НА ЗРІЗ ТА СКОЛЮВАННЯ
Мета роботи: визначити границю міцності матеріалу на зріз і сколювання; ознайомитися з методами випробування на зріз.
Короткі теоретичні відомості
Багато елементів конструкцій працюють на зріз (заклепки, штифти, болти, зуби муфт і ін.). Напружений стан при зрізі більш складний, ніж при чистому зсуві, тому що в даному випадку виникають додаткові напруження від згину і зминання.
Границю міцності на зріз визначають як відношення максимального навантаження, яке витримує зразком при випробуванні, до площі зрізу:
(4.1)
Експерименти показали, що між границею міцності матеріалу на розтягання і границею міцності на зріз , існує залежність. Так, для сталей
(4.2)
При випробуванні на зріз зразки доводять до руйнування в спеціальних пристосуваннях, які дозволяють одержати подвійний чи одинарний зріз. При подвійному зрізі вплив напружень згину менше.
Пристосування для випробування на подвійний зріз циліндричного зразка (рис.4.1) складається з вилки 1, у вушка якої запресовані сталеві загартовані шайби 2. У проміжну деталь 3 також запресована сталева загартована втулка 4. Випробуваний зразок 5 встановлюють в отвори загартованих шайб. При розтяганні пристосування, кінці якого закріплюють у захватах розривної машини, зразок піддається зрізу по двох площинах. Випробування проводять на машині УМ-5.
Випробуванню піддають сталеві, бронзові, дюралюмінієві зразки.
Дійсний опір зрізу дорівнює відношенню руйнівного навантаження до фактичної площі зрізу, що визначається як матова зона поверхні зламу. Як правило