РЕФЕРАТ

Дипломна робота: ___ с.; ____ табл.; ___ рис.; ___ додатків; ___ джерел.

Об‘єкт дослідження – ДП Донецька залізниця «Микитівська дистанція колії», м. Горлівка.

Предмет дослідження – основні фінансові показники, що відбивають результати роботи досліджуваного підприємства (доходи, витрати, прибуток).

Мета роботи – аналіз існуючого фінансового стану підприємства та розробка заходів щодо поліпшення роботи підприємства та підвищення ефективності його діяльності в сучасних умовах.

У роботі здійснено теоретичний огляд методологічних аспектів і проведено комплексний аналіз результатів діяльності підприємства.

Методами дослідження виступають вертикальний, горизонтальний, факторний та фінансовий аналіз діяльності підприємства, кореляційно-регресійний аналіз.

Проведені горизонтальний та вертикальний аналіз ущільнених балансів підприємства і зроблені висновки. За цим були виконані розрахунки обраних груп фінансових коефіціентів, характеризуючих фінансову незалежність і усталеність підприємства, рентабельність підприємства тощо.

За результатами розрахунків були зроблені висновки і запропоновані напрямки подальшої роботи по поліпшенню фінансового стану підприємства.

Дипломну роботу виконано з використанням пакету прикладних програм Microsoft Word, Microsoft Excel, програмних продуктів ABBYY FineReader 7.0.

БАЛАНС, собівартість, ГОРИЗОНТАЛЬНИЙ АНАЛІЗ, вертикальний аналіз, фінансовий аналіз, факторний аналіз, Дистанція Колії, Кореляційно-регресійний аналіз

ЗМІСТ

вступ 3

1 СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА 5

1.1 Організація фінансової діяльністі підприємства, її зміст та задачі 5

1.2 Сутність, цілі та зміст фінансового менеджменту 13

1.3 Фінансовий аналіз діяльності підприємства, його ціль, задачі та методи 25

2 Аналіз фінансових показників діяльності підприємства «Микитівська дистанція колії» 50

2.1 Загальні положення роботи підприємства «Микитівська дистанція колії» 50

2.2 Аналітичне значення фінансової звітності 60

2.3 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства за даними балансу 62

2.4 Оцінка діяльності підприємства за основними фінансовими показниками. Кореляційно-регресійний аналіз за статтями витрат 68

висновки 92

Перелік посилань 93

Додаток А 95

Додаток Б 97

вступ

Транспорт України є однією з найважливіших областей матеріального виробництва. Він має велике значення для розвитку економіки, підвищення ефективності всього суспільного виробництва країни. Своєчасність і ефективність перевезень вантажів і пасажирів у великому ступені залежать від потужності верхньої будови колії і його технічного стану. Планомірний ріст і постійне удосконалювання технічної озброєності колії та штучних споруджень, їхнє утримання у межах норм і допусків досягаються проведенням комплексу основних колійних робіт, що включає капітальний, середній і поточний ремонти колії, суцільну заміну рейок, поточне утримання колії.

Задачею поточного утримання колії є підтримка шляху в справному стані в межах установлених норм і забезпечення тривалих термінів служби всіх його елементів. Проведення робіт з поточного утримання покладається на дистанції колії.

Микитівська дистанція колії є відособленим структурним підрозділом державного підприємства Донецька залізниця та відповідно до наказу начальника ДП Донецька залізниця №333/Н від 05.06.2006 р. входить до складу служби колії державного підприємства Донецька залізниця.

В сучасних умовах становлення ринкових відносин в Україні підвищується значимість достовірної неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства та результати діяльності підприємства. На підставі цієї інформації можна отримати висновки, які надають можливості приймати економічно обґрунтовані рішення як кредиторам, інвесторам та іншім фізичним та юридичним особам, так і менеджерам самого підприємства.

Для прийняття оптимальних управлінських та фінансових рішень необхідно знати свої витрати і у першу чергу розбиратися в інформації про виробничі витрати. Аналіз витрат допомагає з'ясувати їхню ефективність, установити чи не будуть вони надмірними, регулювати й контролювати витрати, планувати рівень прибутку й рентабельності виробництва.

Метою роботи є аналіз питань обліку, аналізу та контролю витрат Микитівської дистанції колії та особливостей ведення бухгалтерського та податкового обліку витрат на залізничному транспорті, фінансової звітності підприємства.

Об’єктом дослідження є фінансова звітність фінансово-господарської діяльності Микитівської дистанції колії за період 2008-2010 роки.

Для досягнення мети були використані нормативні і законодавчі акти, праці спеціалістів і науковців, статистичні дані. Крім цього використовувалися також практичні дані Микитівської дистанції колії та фінансова звітність.

ДОПИСАТЬ

1 Система управління фінансовою діяльністю підприємства

1.1 Організація фінансової діяльністі підприємства, її зміст та задачі

Управління виробничою діяльністю промислового підприємства свою суть реалізує через велику кількість функцій, які можуть бути поділені на кілька груп: технологічні, інженерно-технологічні, функції власне управління, забезпечуючи та інші. [1]. Серед групи «власне управління» є функція фінансово-економічного контролю, який по суті забезпечує рух фінансових ресурсів підприємства і, таким чином, безперервний ритмічний виробничий процес.

Взагалі фінансові ресурси – це грошові фонди, які створюються в процесі розподілу, перерозподілу і використання валового національного продукту (ВНП) за певний період. Фінансові ресурси держави охоплюють ресурси всіх секторів економіки, але в розпорядженні держави лише ті, що створені за допомогою державних фінансів. [2, с.17]. Велику групу фінансових відносин у фінансовій системі держави складають фінанси підприємств недержавної форми власності. Для фінансів суб'єктів господарювання фінансові ресурси (як їх результат) – це грошові доходи та надходження, які є у розпорядженні підприємства та призначені для виконання фінансових зобов’язань, здійснення витрат для розширення відтворювання та економічного стимулювання. [3, с.25]. Основою фінансових ресурсів підприємства є виробничі фонди підприємства, які в процесі його діяльності функціонують в поєднанні оборотних фондів з основними виробничими. Без виробничих фондів, а отже без фінансових ресурсів, діяльність промислового підприємства неможлива. Без участі фінансів не може здійснюватися кругообіг суспільних виробничих фондів в цілому. Що ж таке фінанси підприємств?

Фінанси підприємств – це економічні відносини, які відображають формування, розподіл та використання грошових фондів і доходів суб'єктів господарювання в процесі відтворення. [4, с.6]. Як економічна категорія в суспільному виробництві вони виражають розподільчі відношення, беруть участь в вартісному розподілі створеного валового внутрішнього продукту (ВВП). Забезпечуючи формування та використання доходів і грошових коштів, фінанси підприємств безпосередньо пов'язані з іншими економічними категоріями та інструментами господарського механізму: комерційним розрахунком, ціною, кредитом тощо. Саме тому вони можуть бути важливим інструментом економічного стимулювання, контролю за станом економіки країни та управління нею. Без фінансів, як суттєвим складовим елементом системи управління економікою, неможливо забезпечити індивідуальний кругообіг виробничих фондів на розширеній основі, запроваджувати науково-технічні досягнення, стимулювати інвестиційну діяльність, регулювати структурну перебудову економіки.

Свою суть як економічна категорія фінанси підприємств виражають через такі функції:

1) відтворювальну – формування фінансових ресурсів у процесі виробничо-господарської діяльності;

2) розподільчу – розподіл та використання фінансових ресурсів для забезпечення поточної виробничої та інвестиційної діяльності, для виконання своїх зобов'язань перед фінансово-банківською системою та для соціально-економічного розвитку підприємств;

3) контрольну – контроль за формуванням та використанням фінансових ресурсів на всіх стадіях відтворювального процесу.

Поняття «формування» та «розподіл» доцільно розглядати як єдиний процес, тому що у суспільному виробництві формування фінансових ресурсів на підприємствах відбувається і під час формування статутного фонду, і у процесі розподілу грошових надходжень за рахунок розміщення авансованих коштів в основні та оборотні фонди, при використанні доходів на формування резервного фонду, фонду споживання і фонду нагромадження.

Рух грошових потоків кількісно відображає всі стадії процесу відтворення через формування, розподіл та використання грошових доходів, різноманітних фондів. Таким чином, фінанси є безвідмовним індикатором виникнення вартісних диспропорцій: дефіциту грошових коштів, неплатежів, нецільового використання коштів, збитків та інших негативних явищ у процесі фінансово-господарської діяльності підприємств. В цьому й полягає контрольна функція фінансів – в потенційній можливості контролювати фінансово-господарську діяльність підприємств. Це випливає з притаманної фінансам здатності об'єктивно віддзеркалювати кількісні й вартісні пропорції виробництва і реалізації продукції та робіт. Грошовий контроль взаємовідносин підприємств з фінансово-кредитною системою та суб'єктами господарювання дає змогу негайно встановити, чи дотримані умови фінансових і господарських угод.

В умовах ринкових відносин, фінансового самозабезпечення та самокредитування роль фінансів підприємств полягає в забезпеченні стабільності економіки та суспільного життя в країні за рахунок оптимального розподілу і перерозподілу ВВП та національного доходу (НД) як на рівні підприємств, так і на загально-державному рівні; в забезпеченні збалансованості в економіці країни матеріальних та грошових коштів, призначених для споживання та накопичення.

Обов'язковими передумовами ефективного функціонування фінансів підприємств є:

• різноманітність форм власності;

• свобода підприємництва та самостійність у прийнятті рішень;

• вільне ринкове ціноутворення та конкуренція;

• самофінансування підприємництва;

• правове забезпечення правил економічної поведінки всіх суб'єктів підприємницької діяльності;

• обмеження і регламентація державного втручання в діяльність підприємств.

Окрім того, забезпечення ефективності господарювання визначається раціональною організацією фінансів підприємств.

Організація фінансів підприємств – це сукупність форм, методів, способів формування та використання ресурсів, контроль за їх кругообігом для досягнення економічних цілей згідно з чинними законодавчими актами. [4, с.11]. В основі цієї організації лежить комерційний розрахунок, тобто метод ведення господарювання з постійним порівнянням у грошовому виразі витрат і результатів діяльності. Він базується на принципах саморегулювання, самоокупності та самофінансування. Метою комерційного розрахунку є одержання максимального прибутку за мінімальних витрат капіталу та мінімально можливого ризику. Комерційний розрахунок передбачає, що фінансові відносини регламентуються державою в основному економічними методами – з допомогою відповідної податкової, амортизаційної, валютної, протекціоністської політики.

Суб'єкти господарювання мають справжню фінансову незалежність (окрім державних підприємств), тобто право самостійно вирішувати, що і як виробляти, кому реалізувати продукцію, як розподілити виручку від реалізації, як розпорядитися прибутком, які ресурси формувати та як їх використовувати. Звичайно приймати такі рішення підприємства можуть лише в рамках чинного законодавства.

Суб'єкти фінансових відносин несуть реальну економічну відповідальність своїм власним майном і доходами за своїми зобов'язаннями перед державою, постачальниками і споживачами, банками. За невиконання зобов'язань підприємством до нього застосовується система фінансових санкцій. Справді самостійне підприємство покриває свої втрати та збитки за рахунок власного прибутку.

На організацію фінансів впливають організаційно-правові форми господарювання, сфера та характер діяльності підприємств. Це проявляється в процесі формування капіталу (статутного фонду), розподілу прибутку, створення грошових фондів, внутрішньовідомчого розподілу засобів, у взаємовідносинах з бюджетом тощо.

Багатоукладність господарювання, властива періоду переходу до ринкових відносин, репрезентована всіма формами власності: державною, комунальною, колективною, приватною. Організація фінансів підприємств відбиває галузеві особливості, специфіку виробництва, рівень його технічного забезпечення та рівень технологічних процесів, склад і структуру виробничих витрат, вплив природно-кліматичних факторів на виробництво. Так, наприклад, у гірничодобувній промисловості, капітальному будівництві дія природних та кліматичних факторів обумовлює особливості розподілу прибутку, необхідність формування фінансових ресурсів для протидії ризику, забезпечення страхового захисту засобів виробництва та результатів праці.

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце, і від неї багато в чому залежить виробничо-господарська діяльність та розвиток підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та суб'єктами господарювання. М.Я.Коробов навіть вважає, що не можна відокремлювати фінансову діяльність від господарської, і тому мова може йти про тільки фінансово-господарську діяльність підприємства. [5, с.17]. Він доводить, що економічний аналіз діяльності підприємств «нефінансовим» бути не може. Тому говорити про фінансову діяльність, а також про фінансовий аналіз без прикметника «економічний» можна лише умовно, для скорочення. Але мати на увазі все ж «фінансово-господарську діяльність», «фінасово-економічний аналіз» стосовно до підприємства, і особливо до підприємства промислово-виробничого. Тому визначення фінансової діяльності, пропонована Г.Г. Намом [5, с.14], як «системи форм і методів, які використовуються для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей» можна вважати не дуже вдалим. Визначення М.Я. Коробова фінансової діяльності як «діяльності, спрямованої на раціональне використання наявних власних і залучених фінансових ресурсів з максимальним ефектом (який виражається рівнем прибутковості, рентабельності), на управління всіма господарськими ресурсами у руслі такого спрямування» можна вважати більш вдалим. Отже це практична робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Фінансова діяльність підприємства спрямована на вирішення таких основних завдань:

• фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

• пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

• виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

• мобілізація фінансових ресурсів у обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

• контроль за ефективним цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Основними напрямками здійснення фінансової роботи підприємства є такі:

• фінансове прогнозування та планування;

• оперативна, поточна фінансово-економічна робота;

• аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності.

На стадії прогнозування та планування визначається загальна потреба у грошових коштах для забезпечення нормальної виробничо-господарської діяльності та можливість одержання таких коштів. В нових умовах підприємство самостійно визначає напрямки та розмір використання прибутку, який залишається в його розпорядження після сплати податків [6].

Планування виручки є необхідним для розробки плану прибутку від реалізації продукції. Розмір прибутку в свою чергу суттєво залежить від розміру собівартості продукції. Плануючи витрати на виробництво і реалізацію продукції визначаються можливості найекономнішого витрачання матеріальних, трудових та грошових ресурсів на одиницю продукції. Зниження собівартості за рахунок економії сировини, матеріалів, палива, енергії та живої праці дає змогу виробити додаткову кількість продукції, збільшити прибуток та рентабельність підприємства, створює реальні можливості для самофінансування. Скорочення витрат на виробництво одиниці продукції є матеріальною підставою для зниження цін на неї, і як результат – прискорення обертання оборотних коштів.

При плануванні витрат на виробництво та реалізацію продукції, треба враховувати резерви зниження її собівартості, такі як:

• раціональне використання сировини, матеріалів, палива, енергії та скорочення витрат на одиницю продукції без зниження її якості;

• зменшення затрат живої праці на одиницю продукції на основі науково-технічного прогресу;

• скорочення витрат на реалізацію продукції за рахунок удосконалення форм її збуту;

• зменшення втрат від браку та безгосподарності, ліквідація непродуктивних витрат;

• економія в адміністративно-управлінській сфері на основі раціональної організації апарату управління підприємством.

Опрацьовані фінансові показники є основою для складання перспективних, поточних та оперативних фінансових планів. Поточний фінансовий план складається у формі балансу доходів та витрат, оперативний – у формі платіжного календаря [4, с.294-301].

Поточна оперативна фінансова робота на підприємстві полягає за змістом у:

• постійній роботі зі споживачами стосовно розрахунків за реалізовану продукцію, роботи, послуги;

• своєчасних розрахунках за поставлені товарно-матеріальні цінності та послуги з постачальниками;

• забезпеченні своєчасної сплати податків, інших обов'язкових платежів у бюджет та цільові фонди;

• своєчасному проведенні розрахунків по заробітній платі;

• своєчасному погашенні банківських кредитів та сплаті податків.

Аналіз та контроль фінансової діяльності – це діагноз його фінансового стану, який дає можливість визначити недоліки та прорахунки, виявити та мобілізувати внутрішньогосподарські резерви, збільшити доходи та прибутки, зменшити витрати виробництва, підвищити рентабельність, поліпшити фінансово-господарську діяльність підприємства в цілому. Матеріали аналізу використовуються в процесі фінансового планування та прогнозування.

Підприємство має опрацювати таку систему показників, за допомогою якої воно змогло б із достатньою точністю оцінити поточні та стратегічні можливості підприємства. Аналітичну роботу підприємства можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності;

2) аналіз фінансового стану підприємства.

Аналіз фінансових результатів підприємства здійснюється за такими основними напрямками [4, с.16]:

• аналіз та оцінка рівня і динаміки показників прибутковості, факторний аналіз прибутку від реалізації продукції, робіт, послуг;

• аналіз фінансових результатів від іншої реалізації, позареалізаційної та фінансової інвестиційної діяльності;

• аналіз та оцінка використання чистого прибутку;

• аналіз взаємозв'язку прибутку, руху оборотного капіталу та грошових потоків;

• аналіз та оцінка впливу інфляції на фінансові результати;

• факторний аналіз показників рентабельності.

Аналіз фінансового стану підприємства проводиться за такими напрямками:

• аналіз та оцінка складу та динаміки майна;

• аналіз фінансової стійкості підприємства;

• комплексний аналіз і рейтингова оцінка підприємства.

Ефективна діяльність підприємств та господарюючих організацій, стабільні темпи їх роботи і конкурентоспроможність в сучасних економічних умовах в значній мірі визначаються рівнем управління фінансів, правильною його організацією [4, с.17; 7, с.3].

Розвиток ринкових відношень в країні обумовило підвищення ролі фінансів підприємств. Кількісні та якісні параметри фінансового стану підприємства визначають його місце в економічному просторі. Все це призвело до підвищення ролі управління фінансами у загальному процесі управління економікою [8, с.3].

Таким чином, у подальшому треба розглянути сутність управління фінансами на підприємстві.