Зміст дисципліни «ВіКова психологія» Змістовий модуль 1. Теоретико-методологічні основи дослідження вікових особливостей психіки

Тема 1. Передумови виникнення та історія розвитку вікової психології

Ставлення до дітей та осіб похилого віку в історичній перспективі. Антична філософія віку: іонічне коріння античних поглядів на вік людини; класифікація Піфагора; Гіппократ і поняття про клімактеричні періоди; астрономічність античної свідомості. Уявлення про вік у періоди Середньовіччя, Ренесансу, Просвітництва й Романтизму: зміна функції сім’ї, що відбулася у Середні віки; ренесансне відкриття людини як “п’ятого елементу” всього сутнього; аристотелізм поглядів Відродження (Я.А. Коменський, Дж. Локк та його теорія “чистої дошки”); педагогічні погляди Ж.-Ж. Руссо, К. Гельвеція, та інших представників епохи Просвітництва. Початок розробки проблеми віку з наукових позицій (ХІХ ст.): Ж. Шарко як фундатор наукової геронтології; педагогічні погляди К.Д.Ушинського; зародження дитячої психології у працях В. Прейєра; розробки проблематики вікової психології у працях вітчизняних вчених кінця ХІХ - поч. ХХ ст.

Література: [1-15, 17, 25, 28, 32, 39, 41-47].

Тема 2. Вікова психологія як наукова дисципліна. Специфіка досліджень

Предмет, об’єкт та завдання вікової психології на сучасному етапі розвитку. Інтра- та інтердисциплінарні зв’язки вікової психології. Перспективи розвитку вікової психології. Сфера практичної діяльності вікового психолога.

Спостереження, його види, вимоги до нього: первинність спостереження як метода дослідження; зауваження до цього методу у вигляді суб’єктивізму та складнощів стандартизації. Експеримент та його види: обмеженість експериментального методу у питанні походження досліджуваних функцій. Стратегія формування психічних явищ – видатне досягнення радянської дитячої психології; авторство Л.С.Виготського. Тестові методики, їх різновиди: проективні тести, питальники тощо; проективна гіпотеза та аналіз продуктів діяльності. “Близнюковий” метод: методологічні особливості. Етика наукового дослідження у віковій психології.

Література: [2, 4, 6, 9, 12-29, 31, 33, 38-43, 46, 49].

Тема 3. Поняття «розвиток» у віковій психології

Біогенетичний принцип у психології: вплив еволюційної теорії Ч. Дарвіна; біогенетичний закон Е. Геккеля; теорія рекапітуляції Ст. Холла; ембріологічні та психологічні заперечення класичного біогенетичного закону; роль біогенетичного закону в історії науки. Нормативний підхід до дослідження розвитку людини: праці А. Гезелла; Л. Термен та поняття коефіцієнту інтелекту; програма дослідження креативності Дж. Гілфорда та Е. Торенса. Біхевіористський підхід: питання про співвідношення процесів навчання та розвитку. Теорія трьох ступенів розвитку дитини: інстинкт, дресура, інтелект; перехід задоволення “з кінця на початок”; критика теорії К. Бюлера з боку К. Лоренца. Концепції конвергенції двох факторів розвитку людини: К. Кофка та принцип структурності; роботи В. Штерна. Підходи до аналізу внутрішніх причин психічного розвитку дитини: роботи Т. Шнейрла, А. Валлона, Х. Вернера та ін.

Поняття літичних та критичних періодів у розвитку. Принципова відмінність розвитку дитини від розвитку дитинчат тварин. Сутність наукової полеміки про феномен та рушійні сили онтогенетичного розвитку людини.

Спадковість та середовище: генетика поведінки; рівні оточуючого середовища; проблема взаємодії спадковості та середовища у розвитку людини.

Література: [3, 6, 8, 12, 17, 19, 22, 27, 29, 33, 37, 41, 47].