- •Аналітико-синтетична переробка документної інформації
- •Тема 1. Часткова (спеціальна) методика систематизації документів 205
- •Тема 1. Теоретичні основи предметизації документів 218
- •Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів 225
- •Тема 3. Створення оглядових документів 243
- •Як користуватися навчальним посібником
- •Модуль 1 теоретичні основи аналітико-синтетичної переробки документної інформації. Загальна методика бібліографічного опису документів Тест-допуск1
- •Тема 1. Сутність аналітико-синтетичної переробки документної інформації та її види
- •1.1. Законодавче обґрунтування поняття «інформація» та суміжних понять
- •1.2. Еволюція поглядів на інформацію та її основні концепції
- •1.3. Документні ресурси
- •Терміни, що є похідними від поняття «документ»
- •1.4. Види документних ресурсів
- •1.5. Визначення терміна «аналітико-синтетична переробка документної інформації» та її основні види
- •Тема 2. Теоретичні основи бібліографічного опису документів
- •2.1. Характеристика поняття «бібліографічний опис документів» та його призначення
- •2.2. Принципи бібліографічного опису документів та їх виникнення
- •2.3. Загальні вимоги до бібліографічного опису документів
- •2.4. Уніфікація бібліографічного опису документів. Міжнародний стандартний бібліографічний опис (isbd)
- •Питання для самоконтролю
- •Тема 3. Загальна методика бібліографічного опису документів
- •3.1. Поняття загальної та спеціальної (часткової) методики бібліографічного опису документів
- •3.2. Документ як об'єкт бібліографічного опису
- •3.3. Процеси та джерела інформації для складання бібліографічного опису документів
- •3.4. Загальна характеристика нормативних документів та правил складання бібліографічного опису, що застосовуються в Україні
- •3.5. Види бібліографічного опису
- •3.6. Мова бібліографічного опису.
- •Тема 4. Зони та елементи бібліографічного опису документів
- •4.1. Склад бібліографічного опису документів
- •4.2. Однорівневий бібліографічний опис та його зони
- •4.2.1. Заголовок бібліографічного опису
- •4.2.2. Зона назви та відомостей про відповідальність
- •Багаторівневий бібліографічний опис.
- •Аналітичний бібліографічний опис.
- •Тема 1. Часткова (спеціальна) методика систематизації документів 207
- •Тема 1. Теоретичні основи предметизації документів 220
- •Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів 227
- •Тема 3. Створення оглядових документів 245
- •Тема 1. Бібліографічний опис документів під заголовком
- •1.1. Заголовок бібліографічного запису документів.
- •1.2. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить ім'я особи
- •1.3. Бібліографічний опис документів
- •1.4. Бібліографічний опис документів під заголовком, що містить уніфіковану назву
- •1.5. Бібліографічний опис під заголовком, що містить позначення документа, географічну назву
- •Тема 2. Бібліографічний опис документів під назвою
- •Тема 3. Бібліографічний опис багатотомних видань
- •3.1. Опис багатотомного видання у цілому
- •3.2. Бібліографічний опис окремого тому багатотомного документа
- •Тема 4. Бібліографічний опис серіальних та інших продовжуваних ресурсів
- •Тема 5. Бібліографічний опис складової частини документа
- •Тема 6. Бібліографічний опис нормативно-технічних і патентних документів
- •Тема 7. Бібліографічний опис неопублікованих документів
- •Тема 8. Бібліографічний опис картографічних документів
- •Тема 9. Бібліографічний опис нотних документів
- •Тема 10. Бібліографічний опис видань образотворчого мистецтва
- •Тема 11. Бібліографічний опис аудіовізуальних документів
- •Тема 12. Бібліографічний опис електронних ресурсів
- •Тема 1. Теоретичні основи предметизації документів 164
- •Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів 172
- •Тема 3. Створення оглядових документів 192
- •Теоретичний матеріал
- •Тема 1. Теоретичні основи предметизації документів
- •1.1. Поняття про предметизаційний принцип індексування документів
- •1.2. Предметна рубрика, її функції та види
- •1.3. Інверсія у предметній рубриці
- •Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів
- •2.1. Поняття загальної та часткової методики предметизації документів
- •2.2. Процес предметизації документів та його етапи
- •2.3. Предметизація різних видів документів
- •Теоретичний матеріал
- •Тема 1. Анотування документів
- •1.1. Призначення анотації та її функції
- •1.2. Види анотацій
- •1.3. Методика анотування документів
- •Тема 2. Реферування документів
- •2.1. Поняття про реферати та реферування
- •2.2. Види рефератів та їх функції
- •2.3. Процес реферування документів
- •2.4. Структура реферату та особливості його тексту
- •2.5. Національна система реферування в Україні
- •Тема 3. Створення оглядових документів
- •3.1. Поняття про оглядові документи, їх типи та види
- •3.2. Методика складання оглядів
2.2. Процес предметизації документів та його етапи
Основними етапами предметизації документа є:
-
аналіз документа для предметизації;
-
вибір предметної рубрики;
-
формулювання предметної рубрики.
Аналіз будь-якого документа є багатостороннім процесом, який вимагає знання предмета, вміння правильно оцінити предметний зміст документа та точно визначити аспекти його розгляду, тобто необхідна орієнтація у змісті документа.
Перегляд документа, який підлягає предметизації, починають з титульного аркуша, який дає уявлення про зміст документа, його форму, цільове та читацьке призначення, а також про видавничу організацію, час і місце видання.
Назва служить першим джерелом для визначення предмета документа. Якщо назва точно відображає основний зміст та аспект його розгляду, то це має бути використано за предмети- зації. Однак назва документа не завжди дає уявлення про його зміст. Тому предметизатор повинен перевірити відповідність назви змісту документа. Іноді буває так, що назва не відображає суть предметного змісту. Наприклад, книга Л. Н. Волинського «Сторінки кам'яного літопису» присвячена архітектурі стародавніх міст. Але у назві це не відображено. Отже, у даному разі назву не можна використати для пред- метизації.
Підзаголовні дані часто уточнюють тему документа, розкривають аспект її розгляду, а також містять відомості щодо цільового та читацького призначення документа. Наприклад, книга має назву «Срібло на торф'яниках», а підзаголовні дані (Із досвіду ставкового розведення риб на вироблених торф'яниках) уточнюють цю назву і уможливлюють визначення предметного змісту документа — ставкове розведення риб.
Надзаголовні, вихідні дані, також можуть бути використані для характеристики предмета документа.
Зміст служить найважливішим джерелом предметизації. Уважний перегляд змісту допомагає ознайомитись як зі змістом у цілому, так і визначити співвідношення його частин, уточнити методи та аспекти розгляду предмета. Також треба використовувати вступ, передмову, висновки, бібліографічні покажчики, списки та інші джерела. Усі ці зовнішні ознаки предметизації є важливими, але жоден із них не є головним.
Головним джерелом предметизації будь-якого документа є текст документа. Перегляд тексту є необхідною умовою точності предметизації. Найчастіше достатньо переглянути окремі частини чи кілька розділів. Починати краще з першої та останньої глави, оскільки саме у них ідеться про основний зміст документа. Як джерело предметизації також можна використовувати видавничу анотацію. Однак, на жаль, трапляються неякісні анотації, що складені формально. Тому надійним джерелом усе-таки залишається текст документа.
Після того як документ проаналізований, відбувається «фільтрування» тем. Питання про виокремлення теми є досить складним. Не варто виокремлювати теми, що мало розкриті у документі. Визначивши тему документа, слід у мові предметних рубрик підібрати відповідний заголовок. Дуже важливо при цьому дотримуватися принципу адекватності рубрики, оскільки предмет кожного документа повинен за обсягом поняття якомога більш точно відповідати предмету, відображеному у предметній рубриці. Наприклад, якщо у мові предметних рубрик є тільки рубрика «Діоди» і немає рубрики «Діоди високовольтні», то документам про високовольтні діоди може бути присвоєна узагальнююча рубрика «Діоди». Однак, якщо у мові предметних рубрик є адекватна рубрика для даного документа, то вона і має бути присвоєна, а узагальнюючу рубрику присвоювати не можна.