1.3. Інверсія у предметній рубриці

У назві предметної рубрики є, так зване, «провідне слово». Найчастіше — це перше слово предметної рубрики, що визна­чає її місцезнаходження у предметному каталозі, списку, по­кажчику. Це дає змогу тематично об'єднувати близькі рубри­ки. Наприклад:

Комп'ютерна графіка Комп'ютерна томографія Комп'ютерні віруси Комп'ютерні ігри

Крім цього, у формулюванні заголовків предметних руб­рик застосовують інверсію. Інверсія у предметній рубриці — це зміна прямого порядку слів для виведення слова, що несе максимальне змістовне навантаження, на позицію провідно­го слова предметної рубрики чи першого слова у підзаголов­ку багаточленної предметної рубрики. Інверсія, не змінюючи обсягу поняття про предмет, ніби переносить логічний наго­лос з особливого у ньому на загальне в ньому з іншими пред­метами.

Під час формулювання рубрик найчастіше застосовують інверсію прикметників. Інверсія є необхідна для, так званих, «нехарактерних» прикметників, які вказують на часткові, вторинні ознаки, властиві багатьом предметам: величина, об'єм, форма, колір тощо. Ці прикметники не виконують ев­ристичної функції. Тому їх потрібно інверсувати. Наприклад:

Азот рідкий Колектив трудовий Конденсатори електричні Сюрреалізм у мистецтві

Іменники, що позначають такі поняття як «реакція», «яви­ще», «ефект» тощо, також інверсуються. Наприклад:

Вассермана реакція (медицина) Черненкова-Вавілова ефект (фізика)

Порядкові числівники інверсують тоді, коли вони познача­ють черговість явища чи події, наприклад:

Олімпійські ігри, 21-ші Олімпійські ігри, 22-гі

Однак у предметизації є випадки, коли інверсію застосову­вати не можна. Це стосується встановлених політичних, на­укових, професійних термінів. Наприклад:

Комунальна гігієна

Теоретична механіка

Конституційний нагляд

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Які функції здійснюють підзаголовки предметної руб­рики?

2. Назвіть види підзаголовків предметної рубрики.

3. У яких випадках застосовують інверсію у заголовках предметних рубрик?

4. Чим проста предметна рубрика відрізняється від складної?

Тема 2. Загальна та часткова методики предметизації документів

2.1. Поняття загальної та часткової методики предметизації документів

Розкриття змісту документа за допомогою предметних руб­рик має на меті визначення того предмета, який розглядають як основну тему, а також передбачає встановлення аспекту (ас­пектів) розгляду предмета, його (їх) характеристики, зв'язків, за допомогою яких даний предмет трактується у документі.

Як і методику систематизації документів, методику пред- метизації поділяють на загальну та часткову.

Загальна методика предметизації документів вивчає за­гальні ознаки документів (незалежно від їх тематики), харак­теру та особливостей окремих видів документів із метою вироб­лення загальних прийомів вирішення однотипових задач предметизації. Це ті задачі, що виникають у процесі аналізу змісту окремих документів будь-якої тематики для відобра­ження кожного з них у предметно-тематичному аспекті.

Часткова методика предметизації документів — це су­купність прийомів аналізу документів та формулювання їх предметних рубрик, які вироблені загальною методикою, але щодо предметизації документів певного виду або певної галузі (наприклад, предметизація патентних документів, медичної, сільськогосподарської тематики).