1. Організаційний момент

2. Основна частина Обробка інформації на еом виконується за допомогою програм

Щоб ЕОМ була здатна автоматично обробляти інформацію, їй необхідно чітко „пояснити ”, що і в якій послідовності виконувати. Таке „пояснення” робиться у вигляді програми, в якій з необхідною повнотою, однозначністю і якістю описуються всі дії, які необхідно виконати для обробки інформації або розрахункових робіт. Звичайно для різних робіт є різні програми. І таких програм багато.

Крім програм, які виконують конкретну роботу, в ЕОМ постійно знаходяться програми, які керують її роботою. Весь цей комплекс програм, який може використати ЕОМ для виконання тих чи інших робіт, становить її програмне забезпечення.

Програмне забезпечення – це комплекс програм для керування ЕОМ і виконання робіт, пов’язаних із введення, обробкою, зберіганням, передачею і виведення інформації.

Програмне забезпечення ЕОМ складається із трьох груп:

• системні програми (операційна система),

• сервісні програми,

• прикладні програми.

  • Системні програми (операційні системи) – це „центральна нервова система” ЕОМ.

Операційна система визначає загальні правила виконання програм, управління даними і доступу до ресурсів комп’ютера.

Основною операційною системою персональних комп’ютерів ІВМ ЗС і сумісних з ними з 1981 року стала МS DOS (дискова операційна система), яку розробила корпорація Microsoft.

Існували операційні системи, сумісні з МS DOS, такі, як РС DOS і DR DOS. Спробою відійти від стандарту ІВМ РС була розроблена у 1987 році фірмами Microsoft і ІВМ операційна система ОS/2.

З 1990 року фірма Microsoft відійшла від розробки ОS/2 і повністю сконцентрувала свої зусилля на розробці операційної системи Windows 95, яка стала популярною.

Програми операційної системи повинні знаходитись в оперативній пам’яті і забезпечувати працездатність ЕОМ. При вмиканні ЕОМ за допомогою програм з постійної пам’яті системні програми завантажуються з дисководів в оперативну пам’ять, і тільки після цього на ЕОМ можна працювати.

• Сервісні програми. ЕОМ – складний електронний прилад. Для підтримки пристроїв і самої ЕОМ у робочому стані необхідний відповідний прилад. Таким інструментом для обслуговування ЕОМ є сервісні програми. Вони виконують найрізноманітніші роботи. Серед них:

• підготовка до роботи нових дисків;

• перевірка магнітних носіїв;

• тестування пристроїв ЕОМ на виявлення пошкоджень;

• створення архівів інформації тощо.

Частина сервісних програм входить до складу операційної системи і становить її неактивну частину. Такі програми зберігаються на дисках і викликаються при потребі.

• Прикладні програми – програми для виконання визначеної роботи. Вони призначені для тих, хто використовує ЕОМ у своїй роботі. Такі особи називаються користувачами.

Якщо системні програми складають невід’ємну складову частину ЕОМ, то прикладні програми можуть бути різні для різних прикладних задач. Для навчання одна програми, для ігор – інші.

Використовуючи ту чи іншу прикладну програму, можна легко переорієнтувати ЕОМ з виконання однієї роботи на іншу. Нова прикладна програма завантажується в оперативну пам’ять на місце старої або паралельно зі старою, і ЕОМ набуває нових якостей та обчислювальних можливостей.

Усі прикладні програми зберігаються у зовнішній пам’яті на магнітних або лазерних дисках.

Одні прикладні програми можуть мати вузьке застосування. Наприклад, розрахунок міцності крила літака. Інші – мають досить широке (універсальне) застосування в різних сферах для визначеного використання. Наприклад:

• Текстові редактори служать для підготовки текстових документів, листів, статей тощо. Текст, що набирається користувачем, відразу відображається на екрані монітору. Набраний текст можна редагувати: виправляти допущені помилки, стирати слова і речення, вставляти в текст нові слова і речення, окремі фрагменти документу можна копіювати або переносити на нове місце, робити новий документ із фрагментів інших документів, друкувати весь текст або його частини.

Є редактори, які дозволяють тільки виправляти помилки; є редактори, які крім того, дозволяють друкувати набрані тексти; є редактори, які можуть вставляти текст різноманітні формули і позначки; є редактори, які дозволяють вставляти в текст графічні зображення; є й такі, за допомогою яких готують до друку книги, газети і журнали.

Сучасні редактори дозволяють змінювати розмір і вигляд шрифтів, мають словники англійської, російської та української мови великого об’єму, за допомогою яких автоматично перевіряється набраний текст. Слова з помилками підкреслюються на екрані червоним, користувач може виправити помилку і червона лінія щезне.

• Електронні таблиці. Є великий клас документів у вигляді таблиць. Наприклад, бухгалтерські звіти, таблиця чемпіонату з шахів або футболу, розклад уроків, класний журнал, розклад руху поїздів, список телефонів тощо. Електронні таблиці використовуються в інженерних і математичних розрахунках, статистичній обробці даних, розрахунку використання грошей у фінансових операціях тощо.

Різноманітні фінансові документи (відомості про заробітну плату, інвентаризаційні описи, квартальні звіти, облік матеріалів тощо) теж мають вигляд таблиць.

• Бази даних – це сукупність даних, організованих за визначеними правилами, які передбачають загальні принципи їх опису, зберігання, обробки та використання. Це різноманітні архіви, описи майна і матеріалів, бухгалтерські документи, особисті справи відділів кадрів, кримінальні справи на злочинців, каталоги бібліотек і музеїв тощо. Для механізації та автоматизації роботи з інформацією найкраще використовувати комп’ютер, на якому інформація для зберігання і швидкого пошуку оформлена у вигляді даних. Щоб створити базу даних на комп’ютері, потрібно мати відповідну програму. Вона не тільки допоможе створити базу даних, але й знає, які в ній шукати необхідні дані. Такі програми називаються системою управління базою даних (СУБД).

• Графічні редактори служать для створення й редагування графічних зображень: креслень, малюнків, схем. Сучасні програми роботи з графікою складаються з таких груп: комп’ютерна графіка для поліграфії; програми двомірного комп’ютерного живопису; програми двомірної і тримірної анімації; програми для двомірного і тримірного моделювання; комплекси для обробки відео зображень і т.д.

• Музичні редактори дозволяють записати музичний твір звичайними нотами і відразу ж виконати його. Музичні редактори дозволяють розставити слова пісні, позначити акорди – зробити все для підготовки оригінал-макета нотної партитури для друкарні.

• Звукові редактори працюють з комп’ютерами, які обладнані мультимедіа: дисковод для компакт дисків, звукова карта, акустичні колонки, мікрофон. Інформація про звук записується, зберігається і обробляється в цифровому вигляді. Необхідна звукова карта, яка дозволяє вводити в комп’ютер сигнал не тільки з мікрофона, магнітофона або іншого аналогового пристрою, відтворювати одержані і відредаговані звукові фрагменти, але й підключати різноманітні цифрові пристрої. Звукові редактори тримають у пам’яті десятки і сотні музичних ритмів, за допомогою яких можна створювати музичні твори. Відтворення цифрового звуку (музики, дикторського тексту тощо) на сучасному комп’ютері високоякісне і можу бути яким завгодно гучним.

• Штучний інтелект – обчислювальна система, яка моделює деякі сторінки інтелектуальної діяльності людини, її мислення (штучний – не природний, зроблений на подобу справжньому; інтелект – здатність мислити, розумова основа людини). Штучний інтелект займається задачами, розв’язання яких неможливо здійснити як послідовність простих дій. До таких задач належать розпізнання мови, образів, навчання, доведення теорем тощо.

Штучний розум повинен вміти розпізнавати образи навколишнього світу, аналізувати обстановку, приймати відповідні рішення і виконувати їх, слідкуючи за результатом своїх дій, вносити необхідні корективи. Наприклад, робот із штучним розумом, забиваючи цвях у стіну, повинен зупинитися, коли цвях забито, а не гупати по стіні, доки стіна не розвалиться.

Здатність до самонавчання є однією з основних властивостей штучного інтелекту. Якщо робот пройшов по лабіринту, заглядаючи в кожний глухий кут, то другий раз він повинен пройти по цьому лабіринту до виходу найкоротшим шляхом, оминаючи глухі кути, запам’ятавши їх місце знаходження.

У системах штучного інтелекту людські знання повинні бути подані і записані у формі, придатній для обробки на ЕОМ. Складність полягає в тому, що ці знання важко піддаються опису, при тому залишаючись очевидними для людини.

Розробки систем штучного інтелекту проводяться у напрямках: розв’язування кросвордів, ігри (карти, шахи тощо), створення віршів і музики, переклади з однієї мови на іншу; розпізнавання образів навколишнього світу (штучний зір, слух, дотик, нюх, смак тощо); створення роботів, які відтворюють окремі види діяльності людини, роблячи це краще за неї; створення експертних систем.

• Експертні системи – це обчислювальні системи, в які занесені знання спеціалістів з конкретних областей знань і які в межах своєї області здатній приймати експертні оцінки.