Лабораторна робота № 5 Рекурсивні процедури і функції
Мета роботи:
1. Засвоєння принципів організації рекурсивних обчислювальних процесів.
2. Отримання практичних навиків розробки і використання рекурсивних процедур і функцій.
Завдання:
Задано
натуральне
.
Розробити програму для обчислення
заданих сум. При обчисленні сум
використати рекурсивні процедури або
функції.
1.
,
2.
,
3.
,
4.
,
5.
,
6.
,
.
7.
,
.
8.
,
,
.
9.
,
,
.
10.
,
,
.
Задано натуральні
і
.
Розробити програму для обчислення
значень заданих виразів. При обчисленні
виразів використати рекурсивні
процедури або функції.
11.
,
12.
,
13.
14.
,
15.
,
16.
,
17,
18.
,
19.
,
20.
,
Задано масиви
чисел
.
Розробити програму для обчислення
заданої суми, де
–
відповідні елементи масивів
і
.
При обчисленні сум використати
рекурсивні процедури або функції.
21.
.
22.
.
23
24.
25.
,
Задано дійсні
і масив
,
.
Розробити програму обчислення значення
заданих сум. При обчисленні сум
використати рекурсивні процедури або
функції.
26.
,
27.
,
28.
,
29.
,
30.
,
Динамічні структури даних
Дані, які використовуються у програмі, поділяються на статичні й динамічні.
Статичні структури даних розміщуються у статичній пам’яті, виділеній компілятором у процесі компіляції програми. Їх взаєморозміщення, взаємозв’язки елементів і кількість завжди залишаються постійними в процесі виконання програми.
Динамічні структури даних розміщуються у динамічній пам’яті, яка виділяється на етапі виконання програми. Їх внутрішня побудова формується за деяким законом, а їх взаєморозміщення, взаємозв’язки елементів і кількість можуть динамічно змінюватися в процесі виконання програми. Для роботи з динамічними даними використовуються вказівники.
Вказівник – це статична змінна, значенням якої є адреса динамічної пам’яті. З допомогою вказівників можна розміщати в динамічній пам’яті будь-які типи даних (цілі, дійсні, логічні, символьні, символьні рядки, масиви, записи та інші). Такі вказівники називаються типізованими. Для опису типізованого вказівника використовується значок ^, який поміщається перед відповідним типом, наприклад
Type Tank = record
p, i, b: string[15];
rn: word;
ps: string[20];
end;
Var v1, s1; ^integer;
v2: ^double;
v3: ^Tank;
Можна описати вказівник і не зв’язувати його з конкретним типом даних. Для цього є стандартний тип Pointer, наприклад:
Var p1, p2: pointer;
Такі вказівники називають нетипізованими. З їх допомогою зручно працювати з динамічними даними, структура і тип яких змінюється при виконанні програми.