- •1. Поняття та види особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими.
- •2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •10. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •11. Захист особистих немайнових прав. Способи.
- •17. Збитки: Поняття. Види.
- •21. Недійсні правочини з вадами суб’єктного складу.
- •22. Недійсні правочини з вадами змісту.
- •23. Недійсні правочини з вадами волі та волевиявлення.
- •24. Підстави нікчемності правочинів.
- •26. Порядок і наслідки визнання правочину недійсним.
- •27. Здійснення цивільних прав і виконання обов’язків: способи, межі.
- •28. Форми та способи захисту цивільних прав.
- •34. Поняття і види строків. Обчислення строків у цивільному праві.
- •35. Поняття, значення, межі дії строків позовної давності.
- •36. Види строків позовної давності.
- •37. Початок перебігу строків позовної давності.
- •38. Зупинення і переривання строків позовної давності.
- •1. Перебіг позовної давності зупиняється:
- •39. Поновлення строків позовної давності. Наслідки спливу строків позовної давності.
- •40. Вимоги на які не поширюється позовна давність
- •41. Право на позов. Поняття та види
- •42. Поняття власності і право власності.Зміст право власності як суб’єктивного цивільного права
- •43. Підстави набуття та припинення право власності.
- •44. Момент виникнення право власності у набувача майна. Ризик випадкової загибелі речі
- •1. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •45. Види право власності та форми власності
- •46. Право власності фіз. Осіб на житловий будинок. Поняття та правові наслідки самочинного будівництва
- •47. Речові права на чуже майно. Поняття, характеристика, види
- •48. Порядок і засоби захисту речових прав. Основні положення , способи і порядок
- •III Глава: Засоби захисту права власності.
- •3.1. Витребування майна власником з чужого незаконного влодіння
- •3.2. Витребування грошей і цінних паперів на пред’явника.
- •3.3. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
- •50. Поняття сервітуту, види, правове значення
- •51. Емфітевзис
- •52. Суперфіцій
- •53. Поняття, види права спільної власності. Загальна х-ка
- •54. Здійснення права спільної власності
- •55. Право спільної часткової власності
- •56. Право спільної сумісної власності
- •57. Поняття та особливості цивільно-правової відповідальності
- •58. Загальний та спеціальний склад цивільно-правового правопорушення
- •59. Вина як умова цивільно-правової відповідальності
- •60. Шкода як умова цивільно-правової відповідальності. Співвідношення шкоди та збитків
- •61. Види та форми цивільно-правової відповідальності
- •1. Залежно від підстав виникнення цивільних прав та обов’язків:
- •2. Залежно від розміру:
- •3) Форми цпв.
- •62. Підстави звільнення боржника від відповідальності
- •63.Особливості відповідальності за грошовими зобовязаннями
- •64.Поняття та значення спадкування
- •65.Спадкове правонаступництво
- •66.Поняття спадщини
- •67.Спадкоємці та спадкодавці. Право на обовязкову частину у спадщині
- •68.Час та місце відкриття спадщини
- •69.Спадковий договір
- •70. Поняття та зміст заповіту. Недійсність заповіту
- •71.Позбавлення спадщини
- •72.Форма заповіту
- •73. Підпризначення спадкоємця. Співвідношення із спадкуванням в порядку представлення, спадковою трансмісією та прирощенням спадкових часток.
- •74.Виконання заповіту.
- •75. Заповідальний відказ та покладання як різновиди заповідальних розпоряджень.
- •77.Спадкування за правом представлення
- •78.Розподіл спадщини між спадкоємцями
- •79.Порядок прийняття спадщини
- •80.Відмова від спадщини
- •81.Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавців
65.Спадкове правонаступництво
У законі закріплюється традиційний для цивільного права підхід, згідно з яким до складу спадщини належать усі права та обов'язки спадкодавця. їх перехід до спадкоємця здійснюється у порядку правонаступництва. Спадкове правонаступництво має універсальний характер. Це означає, що спадкоємець спадкує всі права і обов'язки спадкодавця, за винятком тих, які за своєю природою не можуть бути передані іншій особі. Спадкоємець не може частково прийняти спадщину або частково відмовитися від неї. Склад спадщини має певні особливості:
• у порядку спадкування переходять лише ті права та обов'язки спадкодавця, що належали йому на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті;
• права та обов'язки спадкодавця переходять до правонаступників як єдине ціле з урахуванням усіх забезпечувань та обтяжень. Якщо право спадкодавця було забезпечене, наприклад, заставою, то це забезпечення переходить і до його правонаступників, які у разі невиконання зобов'язання боржником мають право вимагати звернення на предмет застави;
• деякі права та обов'язки особи не входять до складу спадщини і не переходять до правонаступників. Це такі права та обов'язки, що безпосередньо пов'язані з особистістю спадкодавця.
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
• особисті немайнові права;
• право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не установлено законом або їх установчими документами;
• право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
• права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
• права та обов'язки особи як кредитора або боржника, якщо вони нерозривно пов'язані з його особою й у зв'язку з цим не можуть бути виконані іншою особою.
66.Поняття спадщини
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Особа, яка досягла чотирнадцяти років, має право подати заяву про прийняття спадщини без згоди своїх батьків або піклувальника.
Заяву про прийняття спадщини від імені малолітньої, недієздатної особи подають її батьки (усиновлювачі), опікун.
Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
Строки для прийняття спадщини
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.
Прийняття заповідального відказу
Якщо протягом шести місяців з часу відкриття спадщини відказоодержувач не відмовився від заповідального відказу, вважається, що він його прийняв.
Наслідки пропущення строку для прийняття спадщини
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Перехід права на прийняття спадщини
Якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).
Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.