3) Форми цпв.

Форма ЦПВ – це засіб вираження додаткових майнових обтяжень, що накладаються на правопорушника.

Види форм:

а) відшкодування збитків (ст.22 ЦК) (Загальна форма); б) компенсація моральної шкоди (ст. 23 ЦК) (грішми або майном) Те ж загальна форма.

в) сплата неустойки (ст. 624 ЦК)

г) втрата завдатку (ст. 571 ЦК) Це обидві спеціальні форми, що застосовуються лише в спеціальних передбачених договором або законом випадках.

62. Підстави звільнення боржника від відповідальності

Підстави звільнення від ЦПВ – обставини, з якими закон або договір пов’язують звільнення особи від застосування до неї санкцій за правопорушення.

Види:

1) Правовий випадок (казус) – подія або її результат (наслідки), яких могло б не бути, але які не були відвернуті відповідальною особою тільки тому, що їх неможливо було передбачити і запобігти через раптовість їх настання.

2) Непереборна сила – це надзвичайна та невідворотна зовнішня подія, що позбавляє можливості за даних обставин запобігти негативним наслідкам її прояву (Стихійні явища + воєнні дії, страйки, введення мораторію).

3) Форс-мажор – обставина (дія чи подія), що спричиняє неможливість виконання договірних зобов’язань у обумовлений сторонами строк. Види таких обставин: а) тривалі (заборона експорту певної сировини, війна, валютні обмеження); б) короткострокові (стихійні лиха).

Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що в окремих випадках допускається відповідальність за дії інших осіб. Наприклад, якщо шкоди завдано особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними через психічний розлад або недоумство, суд може постановити рішення про відшкодування цієї шкоди її чоловіком (дружиною), батьками, повнолітніми дітьми, якщо вони проживали разом із цією особою, знали про її психічний розлад або недоумство, але не вжили заходів щодо запобігання шкоди (ст. 1186 ЦК).

63.Особливості відповідальності за грошовими зобовязаннями

За окремі види правопорушень встановлено особливості відповідальності. Так, деякими особливостями характеризується цивільно-правова відповідальність за невиконання грошових зобов'язань.

Ця відповідальність настає у вигляді сплати процентів за грошову суму, якою боржник користувався. Це правило надзвичайно важливе в умовах інфляції, коли користування чужими грішми стає привабливим для недобросовісних учасників цивільного обороту і завдає відчутної шкоди інтересам кредитора.

Недобросовісний учасник цивільного обороту, використовуючи чужі гроші, отримує прибуток, а його кредитор зазнає збитків незалежно від того, що через деякий час йому буде повернута первинна грошова сума. Це є однією з причин широкого побутування взаємних неплатежів.

У разі затримки зарахування грошових надходжень на рахунок клієнта банки сплачують на користь одержувачів грошових коштів пеню, яка обчислюється у відсотках від суми простроченого платежу і може досягати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежне виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.