- •1. Поняття та види особистих немайнових прав, не пов’язаних з майновими.
- •2. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
- •10. Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
- •11. Захист особистих немайнових прав. Способи.
- •17. Збитки: Поняття. Види.
- •21. Недійсні правочини з вадами суб’єктного складу.
- •22. Недійсні правочини з вадами змісту.
- •23. Недійсні правочини з вадами волі та волевиявлення.
- •24. Підстави нікчемності правочинів.
- •26. Порядок і наслідки визнання правочину недійсним.
- •27. Здійснення цивільних прав і виконання обов’язків: способи, межі.
- •28. Форми та способи захисту цивільних прав.
- •34. Поняття і види строків. Обчислення строків у цивільному праві.
- •35. Поняття, значення, межі дії строків позовної давності.
- •36. Види строків позовної давності.
- •37. Початок перебігу строків позовної давності.
- •38. Зупинення і переривання строків позовної давності.
- •1. Перебіг позовної давності зупиняється:
- •39. Поновлення строків позовної давності. Наслідки спливу строків позовної давності.
- •40. Вимоги на які не поширюється позовна давність
- •41. Право на позов. Поняття та види
- •42. Поняття власності і право власності.Зміст право власності як суб’єктивного цивільного права
- •43. Підстави набуття та припинення право власності.
- •44. Момент виникнення право власності у набувача майна. Ризик випадкової загибелі речі
- •1. Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.
- •45. Види право власності та форми власності
- •46. Право власності фіз. Осіб на житловий будинок. Поняття та правові наслідки самочинного будівництва
- •47. Речові права на чуже майно. Поняття, характеристика, види
- •48. Порядок і засоби захисту речових прав. Основні положення , способи і порядок
- •III Глава: Засоби захисту права власності.
- •3.1. Витребування майна власником з чужого незаконного влодіння
- •3.2. Витребування грошей і цінних паперів на пред’явника.
- •3.3. Захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння
- •50. Поняття сервітуту, види, правове значення
- •51. Емфітевзис
- •52. Суперфіцій
- •53. Поняття, види права спільної власності. Загальна х-ка
- •54. Здійснення права спільної власності
- •55. Право спільної часткової власності
- •56. Право спільної сумісної власності
- •57. Поняття та особливості цивільно-правової відповідальності
- •58. Загальний та спеціальний склад цивільно-правового правопорушення
- •59. Вина як умова цивільно-правової відповідальності
- •60. Шкода як умова цивільно-правової відповідальності. Співвідношення шкоди та збитків
- •61. Види та форми цивільно-правової відповідальності
- •1. Залежно від підстав виникнення цивільних прав та обов’язків:
- •2. Залежно від розміру:
- •3) Форми цпв.
- •62. Підстави звільнення боржника від відповідальності
- •63.Особливості відповідальності за грошовими зобовязаннями
- •64.Поняття та значення спадкування
- •65.Спадкове правонаступництво
- •66.Поняття спадщини
- •67.Спадкоємці та спадкодавці. Право на обовязкову частину у спадщині
- •68.Час та місце відкриття спадщини
- •69.Спадковий договір
- •70. Поняття та зміст заповіту. Недійсність заповіту
- •71.Позбавлення спадщини
- •72.Форма заповіту
- •73. Підпризначення спадкоємця. Співвідношення із спадкуванням в порядку представлення, спадковою трансмісією та прирощенням спадкових часток.
- •74.Виконання заповіту.
- •75. Заповідальний відказ та покладання як різновиди заповідальних розпоряджень.
- •77.Спадкування за правом представлення
- •78.Розподіл спадщини між спадкоємцями
- •79.Порядок прийняття спадщини
- •80.Відмова від спадщини
- •81.Відповідальність спадкоємців за борги спадкодавців
47. Речові права на чуже майно. Поняття, характеристика, види
- Речові права на чуже майно – права на речі, які полягають у можливості обмеженого використання в своїх інтересах речей, що є власністю інших осіб, без посередництва їх власників.
- Відповідно до ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є:
1) право володіння;
2) право користування (сервітут);
3) право користування земельною ділянкою для сільського-сподарських потреб (емфітевзис);
4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
-
Речові права на чуже майно характеризуються такими ознаками:
- Обмежений зміст речових прав на чуже майно. На відміну від права власності зміст речових прав на чуже майно може складати лише окремі правомочності власника (наприклад, право володіння, право користування тощо), або всі три його правомочності , однак, у неповному, обмеженому, обсязі.
- Зміст речових прав на чуже майно визначається виключно законом (Цивільним кодексом).
- Речові права на чуже майно обтяжують право власності. Із переходм права власності на річ від однієї особи до іншої, разом з правом власності до нового власника переходять також обмежені речові права на чуже майно.
- Права на чуже майно здійснюються без посередництва власника. Ці права мають самостійний характер і можуть здійснюватися їх суб’єктами самостійно, незалежно від волі власника.
- Права на чуже майно отримують такий же захист як і право власності як будь-яких інших осіб, так і від самого власника.
- Відповідно до ч.2 ст. 395 ЦК України законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже майно. До інших речових прав на чуже майно у законодавстві України та в літературі з Цивільного права відносять: право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання, право застави, право притримання тощо.
48. Порядок і засоби захисту речових прав. Основні положення , способи і порядок
Захист права власності має велике значення вже тому, що власність в її різних формах є основою економічного розвитку суспільства. Дане право – одне з найважливіших невід’ємних прав людини, і його забезпечення – важливе завдання всіх органів правової держави.
На захист права власності спрямовані норми не тільки цивільного, а й інших галузей права, зокрема кримінального, адміністративного, трудового тощо. Кримінальне право встановлює відповідальність за злочинні посягання на майно держави, юридичних осіб і громадян, адміністративне передбачає покарання за дрібні вчинки, що порушують чиєсь право власності, а трудове регламентує матеріальну відповідальність працівників за шкоду, завдану ними работодавцеві. Крім того, захисту права власності певною мірою приділено увагу в земельному та сімейному законодавствах.
Особливості цивільно-правового захисту права власності, порівняно з іншими видами, пов’язані з тим, що він має на меті відновлення порушених прав, попереднього майнового стану особи, права якої порушено.
Прикладом звернення громадянина або юридичної особи до цивільно-правового захисту свого права власності може бути пред’явлення власником позову про витребування речі, яку в нього вкрадено. Також, якщо хтось заважає власникові користуватися своєю річчю, власник може пред’явити позов про усунення перешкод у користуванні нею. Далі, якщо власник з тої чи іншої причини не може витребувати річ, що вийшла з його володіння, він може за певних умов може вимагати відшкодування завданих йому збитків і поновити свій попередній стан у такий спосіб.
Різні норми й інститути цивільного права відіграють неоднакову роль у справі захисту права власності. Тому всіх їх можна умовно поділити на три категорії.
Правові норми першої з них встановлюють або закріплюють приналежність (привласненість) матеріальних благ певним суб’єктам і беруть іх, таким чином, під захист закону. До цієї групи норм належать, зокрема, норми Конституції України, закону “Про власність”, який чітко визначає можливість існування різних форм державної, колективної та індивідуальної власності.
Норми права, що належать до другої групи, забезпечують умови для здійснення власниками належних їм прав. Вони також відіграють важливу роль у захисті права власності. Прикладдами можуть бути норми. Що встановлюють конкретний цивільно-правовий режим окремих об’єктів права власності – необхідність їх регламентації, можливості відчуження тощо.
Нарешті, третя категорія охоплює норми, що встановлюють відповідальність за скоєння незаконних дій з чужим майном, за завдавання матеріальної шкоди власникові і т.і. Ці норми безпосередньо охороняють і захищають повноваження власника від протиправних посягань.
Таким чином, хоча більшість цивільно-правових норм так чи інакше пов’язана з захистом права власності, але є й спеціальні засоби цивільного права, спрямовані на його безпосередній захист.
Отже, “…в цивільному праві прийнято розрізняти, по-перше, охорону відносин власності в широкому розумінні слова з допомогою всіх норм цивільного права, що забезпечують нормальний і безперешкодний розвиток економічних відносин; по-друге, охорону відносин власності у вузькому розумінні , або їх захист – як сукупність тих цивільно-правових засобів (способів), які застосовуються у зв’язку зі скоєнням правопорушень проти відносин власності”.