Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію

Тема 7-9: Засоби, що діють в ділянці закінчень холінергічних нервів.

План:

1. Загальні відомості про будову вегетативної нервової системи.

2. Класифікація засобів, що діють в ділянці закінчень холінергічніх нервів.

3. Антихолінестеразні засоби. Основні фармакологічні ефекти, покази до застосування, побічні явища.

4. М-холінергічні засоби. Основні фармакологічні ефекти та покази до застосування М-холіноміметиків та М-холіноблокаторів. Характеристика отруєнь препаратами, міри допомоги.

5. Н-холінергічні засоби. Основні фармакологічні ефекти та покази до застосування Н-холіноміметиків та Н-холіноблокаторів. Побічні явища препаратів.

1. Загальні відомості про будову вегетативної нервової системи.

Усі еферентні (відцентрові) нервові волокна поділяються на такі, що іннервують скелетні м'язи, і такі, що регулюють функції внутрішніх ор­ганів. Перші мають назву соматичних, другі — вегетативних нервів.

Місце контакту закінчення довгого відростка (аксона) одного нейрона з тілом іншого або з клітиною виконавчого органа (ефекторною клітиною) називається синапсом.

С оматичні нерви утворюються аксонами мотонейронів, тіла яких знаходяться у центральній нервовій системі. Вегетативні нерви від­різняються від соматичних наявністю двох нейронів. Тіла перших нейронів розташовані у центральній нервовій системі, других - у складі гангліїв. Аксони постгангліонарних нейронів закінчуються на клітинах виконавчих органів (гладеньких м'язів, залоз). Схема еферентної іннервації:

1 - ядро першого нейрона, 2 - ганглій, 3 - нейроефекторне сполучення, 4 - прегангліонарне волокно, 5 - постгангліонарне волокно, А - парасимпатичний нерв, Б-симпатичний нерв, В - руховий (соматичний) нерв, Г-клітини виконав­чих органів (гладенького м'яза або секреторного епітелію залоз), Д - клітина посмугованого м'яза

Вегетативна нервова система має два відділи - парасимпатич­ний і симпатичний, тонус яких знаходиться у стані динамічної рів­новаги. Контроль над вегетативними функціями здійснюється на всіх рівнях центральної нервової системи. На відміну від соматич­них нервів, людина не здатна вольовими зусиллями керува­ти вегетативними функціями (сповільнювати або прискорю­вати діяльність власного серця, впливати на секрецію залоз, тонус гладенької мускулатури внутрішніх органів тощо.)

За впливом на функцію більшості органів парасимпатич­ний і симпатичний відділи вегетативної нервової системи є антагоністами:

Вплив парасимпатичної і симпатичної нервової системи на функцію органів

Орган	Ефекти збудження
	Парасимпатичного відділу	Симпатичного відділу
Око	Звуження зіниці, спазм акомодації, зниження внутрішньоочного тиску	Розширення зіниці
Серце	Зменшення частоти, сили скорочень, провідності	Збільшення частоти, сили скорочень, провідності
Шлунково-кишковий тракт	Підвищення тонусу і перистальтики	Зниження тонусу і пе­ристальтики
Бронхи	Спазм	Розширення
Слинні залози	Стимуляція виділення великої кількості рідкого секрету	Стимуляція виділення густого секрету
Судини	Розширення	Переважно звуження

Передача імпульсів через синапс як у центральній, так і пери­феричній нервовій системі здійснюється в результаті вивільнення нейрогуморальної речовини - нейромедіатора. Передача нервових імпульсів у периферичній нервовій системі забезпечується двома основними медіаторами - ацетилхоліном та норадреналіном. Залеж­но від того, який медіатор бере участь у передачі нервових імпуль­сів, ефекторні нерви (вегетативні та соматичні) поділяються на холінергічні (медіатором служить ацетилхолін) і адренергічні (медіатором служить норадреналін).

До холінергічних нервових волокон належать:

1) прегангліонарні (симпатичні й парасимпатичні);

2) усі постгангліонарні парасимпатичні;

3) постгангліонарні симпатичні, що іннервують потові залози та судини скелетних м'язів;

4) соматичні нерви;

5) нерви, що іннервують мозковий шар надниркових залоз, каротидні синуси;

6) нейрони ЦНС.

До адренергічних нервових волокон належать:

1) постгангліонарні симпатичні, за винятком тих, що іннервують потові залози та судини скелетних м'язів;

2) нейрони ЦНС.

Холінергічний синапс побудований із пресинаптичного та постсинаптичного утворів, між якими знаходиться синаптична щіли­на.

У пресинаптичному утворі за участю ферменту холінацетилази синтезується медіатор ацетилхолін, який частково зна­ходиться у вільному стані. Під впливом нервового імпульсу аце­тилхолін вивільнюється у синаптичну щілину і взаємодіє з холінорецепторами, які знаходяться на постсинаптичній мембрані. Холінорецептори є специфічними білками з певною просторовою будовою. Для утворення комплексу ацетилхолін-холінорецептор необхідно, щоб вони відповідали один одному, як ключ відповідає замку (принцип структурної компліментарності). У результаті цієї взаємодії виникає деполяриза­ція постсинаптичної мембрани - потенціал дії. Він або поширює­ться на постгангліонарне нервове волокно, або ж спричинює змі­ну функції ефекторного органа. Ацетилхо­лін, який надійшов у синаптичну щілину, швидко руйнується ферментом ацетилхолінестеразою.

Холінорецептори відрізняються за своєю чутливістю до певних сполук. Ті рецептори, які збу­джуються мускари­ном (алкалоїдом гри­бів мухоморів), мають назву М-холінорецепторів. Рецептори, які збуджуються невеликими дозами нікотину (алкалоїду тютюну), а блокуються його великими дозами, нази­ваються Н-холінорецепторами. М-холінорецептори розміщені у гладенькій мускулатурі та секреторному епітелії внутрішніх ор­ганів, у центральній нервовій системі. Н-холінорецептори знахо­дяться у всіх гангліях, на закінченнях соматичних нервів, у моз­ковому шарі надниркових залоз, у каротидних синусах, у цент­ральній нервовій системі.