- •25.1. Сутність та структура економічного потенціалу національної економіки. Національне багатство.
- •25.2. Індекси чинників і результатів виробництва. Виробнича функція.
- •26.1. Науково-технічний потенціал. Вплив науково-технічного прогресу на віддачу основного потенціалу. Модель технічного комплексу. Інформаційний потенціал.
- •26.2. Показники державних фінансів.
- •27.1. Трудовий потенціал та його чинники. Оцінка цінності людини для національної економіки.
- •27.2. Вплив валютного курсу на макроекономічні процеси.
- •28.1 Природно-ресурсний потенціал
- •28.2. Особливості моделі формування та розвитку вітчизняного фондового ринку.
- •29.1. Соціально-економічний потенціал України та проблеми його ефективності
- •29.2. Грошово-кредитний ринок: показники стану та взаємодія грошового та товарних ринків.
- •30.1. Основні індикатори товарного ринку України: їх структура та взаємозв'язок.
- •30.2.Сутність національної макроекономіки: принципи функціонування, структура.
25.2. Індекси чинників і результатів виробництва. Виробнича функція.
Виробничі ресурси (чинники виробництва) — це все те, що необхідно для організації виробництва благ. Для того, щоб отримати певні блага необхідно організувати їх виробництво. У виробництві будуть задіяні виробничі ресурси.
Найбільш узагальнюючим показником виробничої діяльності всього працездатного населення країни є сукупний суспільний продукт (ССП).
Сукупний суспільний продукт (ССП) — сукупність товарів і послуг, створених працею сукупного працівника у різних сферах і галузях виробництва за певний проміжок часу (переважно за рік).
Якщо підходити до його оцінки з погляду функціональної ролі окремих складових фактичного використання, то розрізняють фонд заміщення, фонд споживання і фонд нагромадження.
Фонд заміщення — частина суспільного продукту, яка використовується на відновлення зношених засобів виробництва, а за натуральним складом є засобами та предметами праці.
Фонд споживання — частина суспільного продукту, яка використовується для індивідуальних і суспільних потреб членів суспільства.
Фонд нагромадження — частина національного доходу, що використовується для розширеного відтворення та утворення суспільних резервів і страхових запасів.
Якщо із ССП вирахувати фонд заміщення, можна отримати створений у суспільстві чистий продукт, або національний дохід (НД).
Національний дохід — реальний дохід, який використовується в суспільстві для особистого споживання та розширеного відтворення і виражає виробничі відносини між людьми, класами з приводу виробництва, розподілу, споживання та використання необхідного і додаткового продукту.
Підсумувавши додані вартості, створені на всіх підприємствах, отримують валовий національний продукт (ВНП).
Валовий національний продукт (ВНП) — сукупність вартостей усіх товарів і послуг, виготовлених підприємствами всередині країни та закордонними філіями національних корпорацій упродовж певного періоду, переважно одного року (без урахування повторного рахунку).
Недоліком показника ВНП є те, що він обчислює доходи окремих категорій працездатного населення, які не створюють національного багатства країни, а отримують їх внаслідок перерозподілу створених у суспільстві благ (військовослужбовці, домашня прислуга та ін.), що штучно завищує економічну могутність країни.
Модифікацією ВНП є валовий внутрішній продукт (ВВП).
Валовий внутрішній продукт — сукупність вартостей усіх товарів і послуг (або доданих вартостей), створених всіма виробниками і резидентами (громадяни країни, які проживають на її території, крім іноземців, які мешкають тут менше 1 року).
Це все - показники результату виробництва.
Виробнича функція — це технічне співвідношення між кількістю ресурсів, що використовуються виробниками, і обсягом виробленої на цій основі продукції. Виробничу функцію може бути використано як на макроекономічному рівні, де вона відображає залежність сукупного обсягу виробництва у грошовому виразі, так і на мікроекономічному рівні.
Виробнича функція свідчить, що існує багато варіантів виробництва певного обсягу продукції за рахунок певного набору факторів виробництва. Поліпшення технологічних параметрів, що максимально збільшують обсяг виробництва певного виду продукції, завжди відображається у новій виробничій функції. Виробнича функція має різний вигляд вигляд в залежності від досліджуваних факторів:
(У першому рис. К1, К2 , L1, L2 – к-ть факторів виробництва, у другому – х1, х2, х3, Y1, Y1, Y3).