20.Скоропадський

Гетьманський переворот 29 квітня 1918р призвів до встановлення Гетьманата,а гетьманом було обрано П.Скоропадського.був сформований уряд з великих землевласників-Рада Міністрів,був створен дієздатний адміністративн аппарат,який забезпечував постачання до Німеччини продовольства та сировини.було выдкрито кілька укр банків,зокрема Укр державний банк та Державний земельний банк,введена нова грошова одиниця-укр карбованець.,засновано нові акціонерні компанії,відроджено промислові підприємства та ті біржі,створено держ бюджет.Проведена судова реформа,почалось формування Південної армії,відновлене поміщицьке землеволодіння.також булі зрушення в галузі культури та освіти:відкрито укр.школи,вийшли укр підручники,Були відкрити театри,музеї тощозокрема було відкрито Укр Академію Наук,президентом якої став Вернадський.Відкрито було Укр автокефальну православну церков з митрополитом Липківським.

У ЗОВНІШНІЙ ПОЛІТИЦІ Скорпадський орієнтувався на Німмеччину та Австро-Угорщину,фактично залежав від неї.Скоропадс.встановив дипломатичні відносини з 12 країнами,серед них грузія,Литва,Фінляндія,Голандія,Іспанія,Данія,Норвегія,Швеція тощо.

А в період гетьманату Україна зазнала певного економічного розквіту.Але все це було повязане зі стабільностью держави,а гарантом цієї стабільності виступала зовнішня сила-Німеччина та А-У.Основною опорою гетьманського режиму Були поміщики,буржуазія,яких насамперед цікавила стабільність держави,а до нац ідеї вони ставилися байдуже.

Поразка Німеччини у війні позбавила Укр.державу опори та гаранту стабільності.Спроби гетьманта змінити орієнтири(скасування держ самостійності Укр,проголошення федеративного союзу з небільшовицькой Росією)вже не могли врятувати сітуацію.14 грудня 1918р війська Директорії вступили до Києва і П.Скоропалський був змушений зректися влади і незабаром виїхав за кордон.

Я вважаю,що причинами падіння гетьманату Були:залежність стаб.д.від австро-німецьких збройних формувань,відсутність численної дієздатної регулярної укр нац армії,реставрація старих порядків,вузька соц база,не Були вирішені економічні проблеми,не було створено нац незалежної держави,підкорення соц-ек політики інтересам панівних верств та окупаційно влади,наростання соц напруги та формування організованної опозиції.

21. Які успіхи і прорахунки були у внутрішній та зовнішній політиці Директорії України?

Скинення гетьманського режиму відбулося 14 грудня 1918 року. 19 грудня 1918 р. на Софійській площі в Києві відбулися урочистості на честь перемоги Директорії. На цьому функції Директорії вичерпувалися, тому що вона була створена винятково для того, щоб повалити гетьманський режим. Але Винниченко і Петлюра не бажали розпускати Директорію, наполягали на те, що ситуація в Україні складна, і саме Директорія, а не парламент, має більше можливостей вивести Україну з внутрішньої і міжнародної кризи. У 1918 р. Директорія визначила свій політичний курс з урахуванням популярності радянської форми влади. Реалізувати політичний курс Директорія не змогла, тому що їй довелося зіштовхнутися з дуже складною військово-політичною ситуацією, у якій опинилася Україна наприкінці 1918 р.:

• в Україні розгорілася громадянська війна, Директорія була змушена силою зброї доводити своє право на владу;

• у листопаді 1918 р. почалася інтервенція Антанти на півдні України;

• у грудні 1918 р. Добровольча армія почала воєнні дії в районі Донбасу і змогла взяти під свій контроль значну територію України.

Директорія намагалася провести аграрну на соціально-економічні реформи. Останні були відкладені в умовах громадянської війни та інтервенції, головним завданням Директорії була перемога в громадянській війні. Щодо аграрної реформи, то тут Директорія прийняла рішення про компенсацію поміщикам на землю, не визначила терміни і порядок розподілу землі, і постановила, що земля, яка належить іноземцям, розподілу не підлягає.

У грудні 1918 р. Директорія під ударами РСЧА була змушена передчасно і швидко залишити Київ. В Києві почалося безладдя, тому що влади не було взагалі. Для Директорії почався час безперервних переїздів. За час свого існування Директорія простувала від республіки до диктатури військових на чолі з С. Петлюрою. Доба Директорії закінчилася у листопаді 1920 року. Однією з найважливіших помилок Директорії було те, що вона так і не встановила повністю свою владу в Україні.