18. Як «столипінська реакція» позначилася на українському русі та соціально-економічному становищі українських земель у складі Російської імперії?

Указом царя від 09.11,1906 року селянам дозволилось виходити з сільської общини на хутори і відруби, брати кредити для заведення фермерського господарства на своїй землі. Це мало не лише збільшити виробництво сільськогосподарських продуктів, але й зробити з само­стійного селянина-виробника соціальну опору уряду.

Внаслідок більшість селян України стали приватними власниками землі, на хутори й відруби за 1907—1911 рр. виділилось 226 тис. господарств з 1,8 млн десятин землі. Община втратила значну частину (на Півдні — 45 %) своїх членів.

За 1906—1911 рр. поміщики втратили 1,1 млн десятин землі — з них селяни лише через Селянський банк придбали 480 тис. дес. Концентрація землі, застосування передових технологій і розширення посівів підвищили продуктивність та товарність сільського господарства. Так, збір зернових збільшився на 38 %, а сприятлива кон'юнктура дозволила збільшити експорт сільгосппродуктів.

Проте в цілому, аграрна реформа не дала очікуваних наслідків: протиріччя між селянством і поміщиками лише загострились, продуктивність праці залишилась низькою, економічне положення селянства було важким. Розшарування селянства посилило соціальну боротьбу всередині цієї верстви суспільства. До того ж чимало положень реформи не було реалізовано в достатній мірі. Так, до Сибіру з України було переселено близько 1 млн селян, але на 1911 р. близько 70 % з них повернулось.

Лише у 1909—1913 рр. на зміну промисловій кризі та депресії прийшло економічне піднесення завдяки розширенню внутрішнього ринку, поступу сільського господарства, новим капіталовкладенням та військовим замовленням.

Промисловість України розвивалась майже темпами 1890-х років. Так, видобуток вугілля збільшився на 50 %

(25 мли т. у 1913 р.), а залізної руди — подвоївся. У 1913 р. Україна давала 70 % загальноросійського видобутку вугілля, 68 % виплавки чавуну і 58 % Сталі. Проте попри використання нової техніки (парові турбіни, електродвигуни) технологічну відсталість не було подолано і продуктивність праці донбаського шахтаря залишалась майже вдвічі нижчою англійського чи німецького.

У 1909—1913 рр. торгівля залишалась більш вигідною формою підприємництва, ніж виробництво і до неї інтенсивно втягувались банки. У ці роки з України щорічно вивозили товарів на 800 млн крб., у т.ч. експортувалось товарів за межі країни на 380 млн крб. (переважно збіжжя). Російський ринок поглинав товарів на 420 млн крб. — цукор, хліб, вугілля, метали, мануфактуру. Надходили в Україну верстати, машини, ліс, нафта, цемент, мідь тощо.

19. Як Ви можете охарактеризувати взаємини Центральної Ради с Тимчасовим урядом Росії та більшовицьким урядом Радянської Росії?

Вони перебували між собою у стані озброєного нейтралітету. Щоб подолати національно-визвольний рух в Україні без прямої конфронтації, керівники більшовицької партії вирішили перетворити Ц.Р. на виконавчий комітет рад України. Іншими словами, більшовики задумали використати створюванні Ц.Р. форми державності, але надати їм радянського характеру. Так у боротьбі з українським національно-визвольним рухом народилася ідея національної радянської державності. Вдаючись до політичних методів боротьби за владу в Україні, більшовики не забували й про збройну силу. Однак Раднарком і Ц.Р. не визнавали стану війни між собою. У містах України нормально працювали організації та установи, що перебували під більшовицьким контролем. Ц.Р. і її уряд мали велику підтримку серед населення України. Не дивно, що з Росії в Україну почали тікати залишки панівних верств. Більшовикам це, звичайно, не могло сподобатися. Україна мимоволі ставала оплотом антибільшовицьких сил. Назрівав конфлікт.

Своєрідним каталізатором подій наприкінці 1917р став Маніфест РНК до укр. народу с ультимативними вимогами до ЦР, який надійшов до Києва 3 грудня. Ультиматум містив такі вимоги: відмовитися від дезорганізації фронту, не пропускати через Україну козачі формування з фронту на Дон, пропустити більшовицькі війська на Південний фронт, припинити роззброєння радянських полків. Після відхилення ультиматуму ЦР перебувала у стані війни з Раднаркомом Росії.

Поразки у війні з більшовицькою Росією,загроза захоплення Києва військами Червоної Армії,прагнення в критичний момент обєднати всі національні сили заради спасііня УНР-4універсал(9 січня1918)-УНР проголошувалась повністю незалежною демократичною державою. Проте проголошення унівесалу не давало змоги зберегти контроль за тер України.УЦР втратила Владу, вплив і територію.