- •371. Як стала називатися зунр після обєднання з унр?
- •372. Коли і де проводилася політика «пацифікації»?
- •374. Назвіть прізвища осіб, що несуть відповідальність за організацію голодомору 1932-1933 років в Україні.
- •384) Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •385)Київська Русь за правління Володимира Великого.
- •387.Розквіт Київської Русі : правління Ярослава Мудрого (1019—1054 pp.)
- •388.Політична трансформація к.Р. 2 пол. XI ст. Тріумвірат Ярославичів (1054—1073).
- •389.Феодальні війни та княжі з*їзди Руських князів:2пол XI-поч.XII ст..
- •390.Спроби консолідації Київської держави:правління Вол.Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •Період роздробленості Київської Русі: друга половина 12 – перша половина 13 століття.
- •Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
- •Культура Київської Русі.
- •395. Галицьке князівство: 2 половина хі ст.. – 1199.
- •396. Галицько – Волинське князівство 1199 – 1264р.Р.
- •397. Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення.
- •398. Входження українських земель до Великого князівства Литовського та особливості їх адмін.-політ. Устрою.
- •399.Причини виникнення козацтва. Д.Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •400. Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •401. Релігійна та культурна діяльність братств.
- •402.Берестейска церковна унія: причини та наслідки
- •403) Козацько-селянські повстання під проводом к.Косинського і с.Наливайка
- •404. Державний устрій української козацької держави б.Хмельницького
- •Державотворча діяльність гетьмана і.Виговського(1657-1659)
- •406. Політична діяльність гетьмана п.Дорошенка(1665-1676)
- •407. Антимосковський виступ гетьмана і.Мазепи: причини і наслідки.
- •408. Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •409. Діяльність гетьмана п. Орлика.
- •410. Гайдамацький рух на Україні у XVIII ст.
- •411. Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині хviii ст..
- •412. Зовнішньополітична діяльність незалежної україни
- •413. Громадівський рух в Україні.
- •414. Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр.. Хх ст.. Формування багатопартійної системи.
- •415. Серпневий «путч» 1991р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •416.Українські дисиденти,їхні програмні цілі та діяльність.
- •417.Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х початку 60-х рр.ХХст.Шістдесятники.
- •418.Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •419.Міжнародне становище унр на початку 1919. Війна більшовицької Росії проти унр.
- •420.Вибух першої світової війни і ставлення до неї української громадськості.
- •421.Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України.
- •423. Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •424. Колонізаторська політика Польщі в Західній Україні у міжвоєнний період.
- •425. Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах міжВ.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньоїполітики унр.
- •426. Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату
- •429. Охарактеризуйте здобутки і прорахунки цр у її державотворчій діяльності.
- •430. Українсько – польсько-радянська війна 1920р.
- •432. Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є. Петрушевич, с. Петлюра, п. Скоропадський, є. Коновалець.
- •433. Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919р.
- •434. Розкрийте суть операції Вісла.
- •435.Україна у Першій світовій війні
- •436. Переяславський договір 1654 р з Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •437. Розкрийте суть Варшавського договору 1920р.
- •438. Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання,умови, наслідки .
- •440. Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •441. Політика «радянізації» на західноукраїнських землях в 1939 – 1941 рр.
- •442. Початки національного відродження в Галичині.
- •443. Початки національного відродження. «Руська Трійця»
-
Період роздробленості Київської Русі: друга половина 12 – перша половина 13 століття.
Феодальна роздробленість є закономірним етапом розвитку всіх держав і через неї пройшли всі народи Європи. В Київській Русі елементи феодальної роздробленості з’явилися ще у період правління Ярослава Мудрого.
Під 1132 роком літописець записав у Київському літописі: «І роздерлася Руська земля» (після правління Мстислава Володимировича – сина В. Мономаха).В період феодальної роздробленості Київської Русі на українських землях виділяються такі князівства: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське, Переяславське, Волинське і Галицьке. Переяславське князівство вперше стало окремим за часів Ярослава мудрого.
У період феодальної роздробленості одноосібна монархія поступилася місцем федеративній монархії; долю Русі вершив не великий князь, а група найвпливовіших князів, що шукали компромісних рішень на своїх зібраннях. Така форма правління отримала назву колективний сюзеренітет.Причини розпаду Русі: господарський розвиток та піднесення політичної ролі окремих міст, що втупили в суперництво з Києвом; зростання впливу боярства у державі; відсутність загальновизнаного порядку заміщення великокнязівського престолу, уособиці князів; занепад Києва внаслідок уособиць, переміщення торговельних шляхів.
Наслідки міжкнязівських уособиць: падіння політичного впливу і авторитету великого київського князя; зростання впливу міст на політичне життя Русі; постійні напади кочівників на руські землі.
-
Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель.
У 1206 році відбувся з’їзд вождів монгольських племен,де одним із них на прізвище Тимучін був обраний Чингізханом («посланцем бога на землі»). З цього часу розпочалися широкомасштабні завойовницькі війни. У 1222 розгромили половців. Після цього половецький хан Котян звернувся зо допомогою до руських князів. У 1223 році між монголо- татарами з одного боку і руськими князями і половцями з іншого відбулася битва на річці Калці (Донецька обл..), де татари перемогли. Битва на ріці Калці – перша поява татар на кордонах Русі. У цій битві загинуло 6 руських князів. У 1237 році татари розгорнули масштабний похід на Русь, який очолив внук Чингізхана Батий (Батухан). У 1239 році монголи вдерлися на українські землі і захопили Чернігово-Сіверщину та Переяславщину. На початку грудня 1240 р. Батий здобув Київ і зруйнував його. Останнім місцем битви стала Десятинна церква. Захистом Києва від татар командував галицький воєвода Дмитро, посланий Данило Галицьким. Монголо-татари не здобули м. Кременця і через погодні умови не дійшли до Великого Новгорода. До 1241 роки монголо-татари дійшли до берегів Адріатики; потім повернулися на Нижню Волгу, де у 1245 р. заснували державу Золоту Орду із столицею в м. Сарай. Територія Золотої Орди в адміністративному відношенні поділялася на 4 улуси; до західного улуса нал.: Київська, Переяславська та Чернігово-Сіверська землі. Хани Золотої Орди видавали князям ярлики – право на князювання. Час від часу на укр.. землях з’являлися татарські збирачі данини – баскаки. Від 1240 і до сер. 14ст. більшість українських земель потрапили під владу Золотої Орди. Самостійність зберігало тільки Галицько-Волинське князівство.Наслідки монголо-татарських навал: призначення ханами князів на князівські престоли, жалування їм ярликів на княжіння; виплата населенням Русі податків на користь монголо-татар, в тому числі й податок кров’ю; втручання ханів у внутрішні справи князівств.