402.Берестейска церковна унія: причини та наслідки

Причини унії: невдоволення руських православних тим, що у церковні справи дедалі більше втручалося міщанство, організоване убратства; бажання єпископів звільнитися від підлеглості східним патріархам, які підтримували братства; намагання верхівки руського православного духовенства добитися рівності з католицькими єпископами, які засідали в сенаті та титулувались «князі церкви» — і залежали тільки від Папи. Наслідки: Поділ церкви на : Католицьку(римо –католицька), Уніатську(греко-католицька), Православну(грецька або візантійська).

403) Козацько-селянські повстання під проводом к.Косинського і с.Наливайка

Повстання К.Косинського(1591-1593):

Територія: Поділля, Київщина, Волинь.

Перебіг подій: Повстанці захопили Білу Церкву, Трипілля, Переяслав. Край було переведено на воєнний стан.23 січня 1593 повстанці зустрілися з польськими військами під м. П’яткою на Волині. Після тижня боїв підписано угоду:

--Косинський позбавляється гетьманства

--з реєстру виписують тих хто приєднався до повстання

--козаки втратили право самостійно підтримувати дипломатичні зв’язки з іншими державами та здійснювати військові походи

Косинський звернувся до московського царя за допомогою, але той воював зі Швецією і надав лише гроші. Загинув Косинський у травні 1593.Повстання було придушене.

Козацька війна 1594 під проводом С.Наливайка

Територія: Брацлавщина, Київщина, Волинь, Білорусь.

Перебіг подій: Наливайко скористався війною Польщі з Туреччиною. Повстання охопило більшу частину укр. і білоруських земель, що стало загрожувати існуванню держави. Проти повстанців вирушила каральна експедиція С.Жолкевського. Відступаючи, Наливайко планував перейти на територію Московського царства, але під Лубнами в урочищі Солониця був розбитий. Поляки вирізали майже 10 тис чоловік у козацькому таборі, в основному жінок і дітей. Наливайка і ще 6 керівників стратили у 1597.

404. Державний устрій української козацької держави б.Хмельницького

Гетьманщина мала всі ознаки держави. Її територією були завойовані укр. військами землі. Політико-адміністративний устрій складався з полків, що ділилися на сотні. К-сть полків змінювалась, він міг охоплювати від 11 до 22 сотень. У 1648- укр. державу поділено на 16 полків. Великі міста зберігали магдебурзьке право, і влада в них належала магістрам. Рештою міст керували городові отамани, а селами - сільські отамани, посада отамана була виборною. Запорозька Січ була автономною й не входила до жодного полку. Всі органи влади підпорядковувалися гетьманському урядові. Найвищим органом влади була Генеральна рада(військова). Політична влада належала гетьману і козацькій старшині.(Старшинська рада) Козацькі ради розв’язували найважливіші питання внутрішньої і зовнішньої політики, але їхнє значення неухильно знижувалось. Керувати усіма справами внутрішнього врядування і зовнішньої політики гетьману допомагав уряд - генеральна старшина. До її складу входили: генеральний писар, генеральний обозний, 2 генеральних осавулів, 2 генеральних суддів. Столицею і гетьманською резиденцією стало м. Чигирин.