- •Реферат
- •Перелік умовних позначень
- •Огляд літератури розділ 1
- •1.1. Виділення та ідентифікація біотехнологічно-перспективних штамів роду Nocardia
- •1.2. Використання представників роду Nocardia у деградації нафтових забруднень
- •1.2.1. Механізми споживання гідрофобних сполук мікроорганізмами
- •1.2.1.1. Роль поверхнево-активних речовин у асиміляції вуглеводнів
- •1.2.1.2. Гідрофобність клітин мікроорганізмів і споживання вуглеводнів
- •1.2.1.3. Міжфазне споживання гідрофобних сполук, якому сприяють поверхнево-активні речовини
- •1.2.1.4. Генетичні основи деградації вуглеводнів
- •1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
- •1.2.3. Деградація ароматичних вуглеводнів
- •1.2.4. Деградація гетероциклічних сполук
- •1.2.5. Біодеградація складових нафти імобілізованими клітинами бактерій роду Nocardia
- •1.3. Біосинтез практично-важливих метаболітів
- •1.3.1. Представники роду Nocardia як продуценти антимікробних речовин
- •Антибіотичні речовини представників роду Nocardia
- •1.3.2. Біосинтез поверхнево-активних речовин
- •1.4. Використання поверхневого культивування для отримання цільових продуктів
- •1.5. Використання представників роду Nocardia у процесах біотрансформації
- •1.6. Дослідження біосинтезу нокобактину Nocardia farcinica ifm10152
- •Висновки до огляду літератури
- •Експериментальна частина розділ 2 матеріали і методи досліджень
- •2.1. Об’єкти досліджень
- •При рості на агаризованих середовищах штам n. Vaccinii к-8 на 24 год утворює колонії схожої структури та зовнішнього вигляду, зображено у таблиці. Культуральні ознаки штаму Nocardia vaccinii к-8
- •2.2. Культивування Nocardia vacсinii к-8
- •2.3. Визначення параметрів росту і синтезу поверхнево-активних речовин
- •2.3.4. Метод кількісного визначення поверхнево-активних речовин
- •2.4. Визначення хімічного складу пар за допомогою тонкошарової хроматографії
- •2.5. Статистична обробка експериментальних результатів
- •Розділ 3 вплив органічних кислот на синтез поверхнево-активних речовин штамом nocardia vacсinii k-8 за умов росту на гліцерині
- •3.1 Хімічний склад поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii k 8
- •3.2. Вибір попередників та синтез поверхнево-активних речовин залежно від моменту їх внесення
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від моменту внесення та концентрації цитрату натрію
- •3.3. Визначення оптимальних концентрацій цитрату й фумарату натрію
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації цитрату
- •Залежність синтезу пар n. Vaccinii k-8 від концентрації фумарату
- •3.4. Синтез поверхнево-активних речовин за спільного внесення органічних кислот
- •Синтез пар штамом n. Vaccinii k-8 під час спільного внесення фумарату й цитрату натрію
- •3.5. Вплив регуляції рН на синтез поверхнево-активних речовин
- •Вплив регуляції рН на вихід поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •3.6. Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин за присутності попередників
- •Вплив якості інокуляту на синтез поверхнево-активних речовин n. Vaccinii k-8
- •Висновки до експериментальної частини
- •Розділ 4 охорона праці
- •4.1 Організація служби охорони праці в лабораторії
- •Аналіз виробничого травматизму
- •Санітарні умови праці на виробництві Мікроклімат
- •Загазованість
- •Запиленість повітря
- •Заходи захисту від шуму та вібрацій
- •Освітлення
- •Випромінювання
- •Висновки по матеріалам аналізу санітарних умов
- •4.2 Розрахунок штучної освітленості для науково-дослідної лабораторії Національного університету харчових технологій Загальне освітлення
- •Місцеве освітлення
- •Список використаної ліератури
- •Ксерокопії публікацій
1.2.2. Деградація аліфатичних вуглеводнів
Нерозгалужені алкани є одним з найменш реакційноздатних класів органічних сполук. Проте незважаючи на їх нерозчинність у воді, гідрофобність та високу частоту забруднення ними довкілля, вони є придатним джерелом вуглецю для ряду мікроорганізмів. Проблема природного забруднення нафтою також загострюється в зв’язку з наявністю в ній розгалужених алканів. Останні є більш стійкими до біодеградації ніж лінійні алкани. Однією з причин стійкості може бути утруднене споживання даних сполук у зв’язку з важкістю їх потрапляння до клітини через розгалуженість вуглецевого ланцюга. Іншою причниною є те, що ці сполуки не піддаються дії β-окисних ферментів [13, 26].
Одним із мікроорганізмів, здатних споживати n-алкани, є описаний вище Nocardia sp. SoB. В ході досліджень була виявлена здатність штаму рости на мінеральному середовищі та використовувати як джерело вуглецю дизельне паливо, лінійні алкани (С12-С16), n- октан та метаболізувати октанол, пентадеканол [14]. Проте ні Nocardia sp. SoB, ні разом з ним виділені інші штами не мали здатності споживати ароматичні сполуки, що можна пояснити відсутністю необхідних ферментних систем. Також було показано можливість високоефективного (до 99%), хоча і довготривалого (28 діб) розкладання довго ланцюгових вуглеводнів: ейкозану, октакозану, гексатриконтану; що становить великі перспективи у біоремедіації довкілля .
В інших дослідженнях з забруднених нафтою зразків ґрунту було виділено мікроорганізм, ідентифікований як Nocardia cyriacigeorgica SBUG 1472, та виявлено його високу здатність до деградації та утилізації широкого спектру вуглеводнів (n-алканів з довжиною ланцюга С6-С16, розгалужених алканів, зокрема пристану, а також ароматичних сполук) [13]. Було виявлено залежність інтенсивності споживання n-алканів залежно від довжини вуглеводневого ланцюга: так, на С12-С16-сполуках суттєвий ріст спостерігався вже протягом першої доби культивування, в той час як для коротших гомологів (С6-С12) інтенсивний ріст починався лише з третьої доби. Оптимальною температурою росту була 27 °С, максимальною – 45 °С. Для виявлення можливого шляху споживання алканів у варіанті з тетрадеканом вільні від клітин екстракти піддавали аналізу використовуючи газову хроматографію у поєднанні з масс-спектрометрією. Аналізуючи проміжні метаболіти (тетрадеканол, тетрадеканова, додеканова, деканова кислоти), можна зробити висновок про функціонування монотермінального шляху окиснення вуглеводнів [13].
Під час дослідження росту штаму SBUG 1472 на пристані за концентрації 0,01 % (об’ємна частка) деградація субстрату становила 90 % за 8 год, а при 0,5 % за 3 тижні споживалося більш як 84 %. Результати свідчать про високий потенціал даного штаму у процесах очищення довкілля, зокрема від розгалужених вуглеводнів, так як зазвичай мікроорганізми, що ростуть на n-алканах, не здатні деградувати дані сполуки [13]. Збільшення біомаси під час росту коригувало зі значним зниженням концентрації джерела вуглецю та рН. Аналізуючи проміжні сполуки науковцями було запропоновано схему метаболізму пристану (рис. 1.1.).
Рис. 1.1. Гіпотетичний шлях біодеградації пристану Nocardia cyriacigeorgica SBUG