Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Метод. вказівки до лабор. робіт.doc
Скачиваний:
26
Добавлен:
27.10.2018
Размер:
2.44 Mб
Скачать

3.2.2. Принципова схема стенда і його гідрокінематичний ланцюг

Принципова схема стенда (рисунок 3.2) включає : БІ -маслобак; НІ - насос; АІ - апарат для навантаження насоса (дросель з запобіжним клапаном); ФІ - фільтр грубого очищення; Р1 - розподільник; А2 - апарат, що захищає відцентровий фільтр Ф2 від перевантаження; РМІ - витратомір; ДР1 -дросель; ТРІ - терморегулятор; 0X1 - охолоджуючий пристрій; МНІ - манометр; М - електродвигун.

Рисунок 3.2 – Принципова схема стенда

Гідрокінематичний ланцюг стенда записують таким чином:

І. Вимірювання кількості рідини, що подається насосом

Р1

Н

Б1 – 1 – Н1 – 2 – А1—3 – ДР1 – 4 – МН1

—5 – Ф1 – 6 – Р1 – 15 – РМ1 – 14 – 12 – ОХ1 – 16 – Б1

ІІ. Очищення робочої рідини

Р1

Н

Р1

В


Р1

Н

Б 1 – 1 – Н1 – 2 – А1 —3 – ДР1 – 4 – МН1

—5 – Ф1 – 6 – Р1 – 7 — 8 – А2

— 9 – 10–Ф2 – 11 – ОХ1 –16–Б1

ІІІ. Аварійний режим (при засміченні фільтра Ф2)

Р1

Н

Р1

В

Р1

В


Р1

Н

Б 1 – 1 – Н1 – 2 – А1 —3 – ДР1 – 4 – МН1

—5 – Ф1 – 6 – Р1 – 7 — 8 – А2–13–12–ОХ1–16–Б1

— 9 – 10–Ф2

3.2.3 Визначення об'ємного ккд пластинчастого насоса

Основними технічними показниками насоса є:

1. Об’ємна подача насоса Q, м3/с -це об”єм рідини, що подається насосом в одиницю часу. Подача насосу залежить від геометричних розмірів насоса, швидкості руху його робочих органів, а також від гідравлічного опору трубопровода, зв”язаного з насосом.

2. Граничний тиск насоса – найбільший тиск на виході із насоса, на який розрахована його конструкція.

3. Напір насоса Нрізниця енергії при вході із насоса і виході з нього , яка виражається висотою стовпця, рідини, що перекачується.

4. Потужність насосу N – це потужність, яка використовується насосом

N = Mw,

де М – момент обертання на валу насоса,

w – частота обертання вала.

5. Корисна потужність насоса Nк – потужність, яка передається насосом рідині

Nк = Qp,

де Q – об”ємна подача

р – тиск насоса.

6. ККД насосу – це відношення корисної потужності до потужності насоса

ККД = Nк / N = ήоб”ємн. ή гідравл. ή механічн ,

де ήоб”ємн. – об”ємний ККД

ή гідравл. – гідравлічний ККД

ή механічн – механічний ККД

Найбільше вплив на загальний ККД має об”ємний ККД.

7. Втрати на подолання сил тертя між частинками в”язкої рідини яка рухається в каналах насоса , називають гідравлічними, а втрати моменту, викликані зменшенням тиску в напорній лінії через втрати по довжині каналів враховують гідравлічним ККД. Через складність вимірювання втрат напору , обумовлених гідравлічним опором , гідравлічні втрати окремо не обчислюють, а всі втрати на подолання сил тертя враховують механічним ККД.

Гідравлічний ККД визначається відношенням напора насоса Н до суми напора насоса і втрат напора всередині насоса:

ή гідравл = Н / (Н+h втрат насоса)

8. ή механічн враховує механічні втрати потужності в насосі (в підшипниках, ущільненнях, в механізмах насосу і в інш.).

Він визначається як відношення різниці між потужністю насоса і механічними втратами потужності до потужності.

ή механічн = (NNмех) / N

9. Об”ємний ККД визначається як відношення фактичної продуктивності до теоретичної:

,

де Qф - фактична продуктивність насоса, м3/с;

Qт - теоретична продуктивність насоса, м3/с;

qф - фактична кількість рідини, що надходить у напірну лінію за один оберт ротора насоса, м3 ;

qт - теоретична кількість подачі рідини у напірну лінію за один оберт ротора насоса, м3;

n - . - частота обертання ротора насоса c-1/

Внаслідок об”ємних втрат фактична кількість рідини, що проходить через робочі камери за одиницю часу , буде менша за геометричну подачу. Під об’ємними втратами розуміють втрати енергії внаслідок витоку рідини через зазори між деталями, що переміщуються одна відносно одної та втрати на лінії всмоктування. Об”ємні втрати при всмоктуванні обумовлені стислівістю рідини, присутністю бульбашок нерозчиненого повітря, дією на рідину відцентрових сил, а також недостатнім заповненням робочих камер в зоні всмоктування внаслідок гідравлічного опору гідропроводів та каналів розподільних вузлів.

Досліджуємим насосом є серійно випускаємий пластинчатий насос типа Г12-2. Теоретична кількість подачі рідини у напірну лінію за один оберт ротора для даної конструкції насоса становить qт = 1,78·10-5 м3.

Фактична кількість рідини, що подається насосом у напірну лінію за один оберт ротора qф при тиску Р, визначається за формулою

де V – об'єм рідини, який проходить від насоса через лічильник РМІ;

n– кількість обертів ротора, що визначаються за показаннями лічильника імпульсів (два імпульси відповідають одному оберту ротора).

Дослід виконують при тисках р =0, 2, 3, 4, 5 МПа. Обсяг рідини при випробуванні прийняти V= 0,01 м3.

Дані дослідів заносять до таблиці 3.І.

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.