10. Правове забезпечення ліцензування в сфері екології

Екологічне ліцензування — це відносини між державою в особі її спеціально уповноважених органів та суб'єктами господарювання (фізичними та юридичними особами), змістом яких є санкціонування здійснення цими суб'єктами певної діяльності в галузі охорони навколишнього природного середовища на основі оцінки їх відповідності комплексу вимог, що висуваються з боку держави.

Екологічне ліцензування є функцією державного управління, з допомогою якої забезпечується правовий зв'язок між діяльністю суб'єктів господарювання в галузі природокористування та охорони довкілля та державою в особі її органів. Через функцію ліцензування держава ніби бере на себе частину відповідальності за всю діяльність в екологічній сфері, що підлягає ліцензуванню. Такому ліцензуванню підлягають найбільш важливі з точки зору державних інтересів види діяльності, а також види діяльності, які можуть спричинити найбільш суттєвий вплив на якісні та кількісні характеристики природних ресурсів та довкілля в цілому. Надаючи екологічну ліцензію, держава визначає придатність конкретного суб'єкта (його відповідність кваліфікаційним вимогам, вимогам організаційного, матеріально-технічного забезпечення тощо) здійснювати певну екологічно-важливу діяльність. Законодавство не містить визначення поняття «екологічне ліцензування» чи «екологічна ліцензія»

.Під екологічною ліцензією нами розуміється узагальнена назва групи дозвільних документів державного зразка, якими засвідчується право суб'єкта господарювання (ліцензіата) на провадження зазначеного в ній виду господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів чи потенційним шкідливим впливом на довкілля, протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов.

Законодавство не встановлює чіткого переліку ліцензій власне екологічного характеру. Водночас ліцензовані види діяльності в цій сфері можна виокремити з-поміж інших видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, перелік яких наведено у ст. 9Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (див. таблицю 2).

Цей Закон встановлює порядок ліцензування, передбачає заходи державного контролю у сфері ліцензування, відповідальність суб'єктів господарювання та органів ліцензування за порушення законодавства у зазначеній сфері.

Таблиця 2

Вид господарської діяльності	Орган ліцензування
пошук (розвідка) корисних копалин	Держгеолслужба
видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин	Держгеолслужба
видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння	Держгеолслужба
виробництво особливо небезпечних хімічних речовин (за переліком, який визначаеться Кабінетом МіністрІв України)	Мінпромполітики
виробництво пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин)	Мінпромполітики
оптова, роздрібна торгівля пестицидами і агрохімІкатами (тільки регуляторами росту рослин)	Мінагрополітики, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
транспортуваиня нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом, транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподіл	Мінпаливенерго
централізоване водопостачання та водовідведення	МІністерство з питань житлово-комунального господарства
культивування, використання рослин, що містять наркотичні засоби, для промислових цілей	Мінагрополітики
заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту кольорових і чорних металів	МІнпромполітики
збирання, заготівля окремих видів відходів як вторинної сировини (за переліками, які визначаються Кабінетом Міністрів України)	Міністерство охорони навколишнього природного середовища
операції у сфєрі поводження з небезпечними відходами	Міністерство охорони навколишнього природного середовища
заготівля та утилізація відпрацьованих хімічних джерел струму	Міністерство охорони навколишнього природного середовища
проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів	Державне агентство по земельних ресурсах
проектування, будівництво новихі рєконструкцІя існуючих меліоративнихсистем	Держводгосп
діяльність, пов'язана з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств	Держкомрибгосп
виробництво, зберігання і реалізація шіемінних (генетичних) ресурсів, проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин	Головна державна племінна інспекція Мінагрополітики
проведення знезараження підкарантинних матеріалів та об'єктів, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони	Державна служба з карантину рослин М інагропол ітики
виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії	Міністерство регІонального розвитку та будівництва, Міністерство з питань житлово-комунального господарства, Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації
оптова торгівля насінням	Міністерство регіонального розвитку та будівництва, Держкомлісгосп, Рада міністрів АРК, обласні, Київська та Ссвастопольська міськідержадміністрації

Суб'єкт господарювання, який має намір провадити певний вид господарської діяльності, що ліцензується, особисто або через уповноважений ним орган чи особу звертається до відповідного органу ліцензування із заявою встановленого зразка про видачу ліцензії. Орган, уповноважений на ліцензування відповідного виду діяльності, визначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів ліцензування» від 14 листопада 2000 р. № 1698 (з наступними змінами).

Орган ліцензування приймає рішення про видачу ліцензії або про відмову у її видачі у строк не пізніше ніж десять робочих днів з дати надходження заяви про видачу ліцензії та документів, що додаються до заяви.

Ліцензування видів господарської діяльності, провадження яких пов'язане з використанням обмежених ресурсів, у разі надходження кількох заяв про видачу ліцензій здійснюється тільки за результатами відкритих конкурсів. Порядок проведення таких конкурсів встановлюється Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачене законами України.

Оголошення про проведення конкурсів на отримання ліцензій дається органом ліцензування не пізніше ніж за шістдесят календарних днів до дня проведення конкурсу на отримання ліцензії і підлягає обов'язковій публікації в офіційних друкованих виданнях. Суб'єкт господарювання зобов'язаний провадити певний вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, відповідно до встановлених для цього виду діяльності ліцензійних умов.

Крім ліцензій, що видаються центральними органами виконавчої влади, деякі екологічні ліцензії уповноважені видавати місцеві державні адміністрації. В основному такі ліцензії стосуються використання природних ресурсів місцевого значення.

Відповідно до основних принципів державної політики у сфері ліцензування, закріплених ст. 3 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», ліцензія є єдиним документом дозвільного характеру, який дає право на зайняття певним видом господарської діяльності, що відповідно до законодавства підлягає обмеженню. Незважаючи на це, традиційно існує значна кількість дозволів, що дають право на спеціальне використання природних ресурсів або здійснення діяльності, що може справити негативний вплив на довкілля, які встановлені актами екологічного, насамперед природоресурсного, законодавства і до цього часу не перенесені до спеціальних законодавчих актів про ліцензування. Ці дозволи мають різні назви, застосовуються до різного кола суб'єктів, видаються різними державними органами, органами місцевого самоврядування або навіть власниками чи первинними природокористувачами. Саме вони складають правові підстави виникнення цілого ряду відносин стосовно природокористування. У таблиці 3 наведено основні види екологічних дозволів, що не охоплюються загальною системоюліцензування в Україні, органи, що їх надають, і норму законодавчого акта, на підставі якого відповідний дозвіл запроваджено.

Таблиця 3

Назва дозволу	Орган, що надає дозвіл	Норма закону, напідставі якого дозвілвидаєгься
лісорубний квиток, ордер	органи Держкомлісгоспу в АРК, територіальні органи Держкомлісгоспу	ст. 69 ЛК України
лісовий квиток	власники лісів чи постійні лісокористувачі	ст. 69 ЛК України
ліцензія (на добування кабана, лань, олєнів благородного та плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, нутрію вільну, ондатру, куниць лісову та кам'яну, норку американську, тхора лісового)	органи Держкомлісгоспу в АРК, тєриторіальні органи Держкомлісгоспу	ст. 23 Закону України «Про тваринний світ», статті 14, 17 Закону України «Про мисливське господарство і полювання»
відстрільна картка (на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотовидного собаку, вовка та лисицю)	користувачі мисливськихугідь	ст. 23 Закону України «Про тваринний світ», статті 14, 17 Закону України «Про мисливське господарство і полювання»
дозвіл на випалювання сухої рослинності або її залишків (лише в разі господарської необхідності)	територіальні органи Мінприроди України	ст. 39 Закону України «Про тваринний світ»
дозвіл на набуття у приватну власність, розведення в штучних умовах тварин, занесених до Червоної книги України	Мінприроди України	ст. 45 Закону України «Про тваринний світ», ст. 7 Закону України «Про Червону книгу України»
дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами	територіальні органиМінприродиза погодженнямз територіальними органамимоз	ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»
дозвіл на спеціальне водокористування — у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення	Мінприроди	ст. 49 ВК України
дозвіл на спеціальне водокористування - у разі використання води водних об'єктів місцевого значення	Верховна Рада АРК, обласні, Київська та Севастопольська міська Рада за погодженням з територіальним органом Мінприроди	ст. 49 ВК України

Екологічне законодавство передбачає і деякі інші види дозволів (ліцензій) на спеціальне використання природних ресурсів і здійснення діяльності, що може справити негативний вплив на довкілля. Усі види дозволів мають, по-перше, персоніфікований характер (видаються конкретному суб'єкту — фізичній чи юридичній особі та не підлягають передачі іншому суб'єкту), по-друге, видаються на певний строк чи на період виконання певної роботи, по-третє, мають територіальний масштаб поширення. На підставі ліцензії, виданої в порядку Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» центральним органом виконавчої влади, господарська діяльність може проводитись на всій території України, а на підставі ліцензії, виданої місцевим органом виконавчої влади, — на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Що стосується екологічних дозволів, не передбачених цим Законом, територіальні межі їх чинності за загальним правилом визначені.