- •Основні напрямки державної екологічної політики України
- •I. Стан довкілля
- •1. Промисловість
- •2. Енергетика і підприємства ядерної галузі
- •3. Сільське господарство
- •4. Транспорт
- •5. Житлово-комунальне господарство
- •6. Промислові відходи
- •7. Військова діяльність та конверсія військово-промислового комплексу
- •8. Водні ресурси та екосистеми
- •9. Земельні ресурси
- •10. Корисні копалини
- •11. Атмосферне повітря
- •12. Рослинний світ та лісові ресурси
- •13. Заповідна справа. Збереження біорізноманіття
- •14. Тваринний світ, мисливство та рибні ресурси
- •15. Економічний механізм природокористування
- •16. Регіональна екологічна політика
- •II. Основні пріоритети охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів
- •III. Стратегія і тактика гармонійного розвитку виробничого та природоресурсного потенціалу
- •17. Промисловість
- •18. Екологічна безпека в енергетиці та ядерній галузі
- •19. Сільське господарство
- •20. Транспорт
- •21. Житлово-комунальне господарство
- •22. Промислові відходи
- •23. Військова діяльність і конверсія військово-промислового комплексу
- •24. Державна система екологічного моніторингу
- •25. Єдина державна система запобігання аваріям, катастрофам та надзвичайним ситуаціям і реагування на них
- •IV. Основні заходи щодо збалансованого використання і відновлення природних ресурсів
- •26. Земельні ресурси
- •27. Раціональне використання та відновлення водних ресурсів та екосистем
- •28. Корисні копалини
- •29. Атмосферне повітря
- •30. Ресурси рослинного світу
- •31. Заповідна справа. Збереження біорізноманіття
- •32. Рекреаційні ресурси
- •V. Основні етапи реалізації основних напрямів державної політики україни у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки
- •VI. Механізм реалізації основних напрямів державної політики україни у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки
- •33. Організаційні засади охорони довкілля і раціонального використання природних ресурсів україни
- •34. Система екологічного законодавства
- •35. Економічний механізм природокористування. Фінансові засади досягнення мети
- •36. Регіональна екологічна політика
- •VII. Екологічна експертиза
- •VIII. Міжнародне співробітництво
- •37. Міжнародні угоди
- •Об’єкти та суб’єкти екологічного права
- •Основні принципи охорони навколишнього природного середовища
- •Екологічні права та обов’язки громадян Загальна характеристика екологічних прав та обов'язків громадян
- •Конституційні екологічні права громадян
- •Гарантії, охорона та форми захисту екологічних прав громадян
- •Законодавчі засади екологічної експертизи
- •Правові засади охорони об’єктів природно-заповідного фонду
- •Глава 1. Природні заповідники
- •Глава 2. Біосферні заповідники
- •Глава 3. Національні природні парки
- •Глава 4. Регіональні ландшафтні парки
- •Глава 5. Заказники
- •Глава 6. Пам'ятки природи
- •Глава 7. Заповідні урочища
- •Глава 8. Ботанічні сади
- •Глава 9. Дендрологічні парки
- •Глава 10. Зоологічні парки
- •Глава 11. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
- •Правове забезпечення екологічної безпеки Поняття екологічної безпеки та правова основа її забезпечення
- •Види екологічної безпеки
- •Правові заходи забезпечення екологічної безпеки
- •Юридична відповідальність за правопорушення в галузі екологічної безпеки
- •Правове регулювання утилізації та знешкодження відходів
- •Правові засади ведення моніторингу в сфері охорони довкілля
- •Правове забезпечення ліцензування в сфері екології
- •Стандартизація і нормування
36. Регіональна екологічна політика
Регіональна екологічна політика має грунтуватися на таких принципах:
дотримання загальнонаціональних пріоритетів у галузі охорони довкілля і використання природних ресурсів;
забезпечення розмежування повноважень між органами виконавчої влади;
врахування екологічних інтересів інших регіонів, у тому числі за межами України, відповідно до міждержавних угод;
формування механізму фінансового забезпечення природоохоронної діяльності регіонів.
З метою нормативно-правового забезпечення основних напрямів регіональної екологічної політики слід передбачити:
визначення фіксованої частки валового національного продукту регіону, що спрямовується на охорону довкілля, відповідно до рівня забруднення середовища;
збалансування бюджетних витрат на охорону природи на загальнодержавному та місцевому рівнях на основі пропорційності між внеском регіону в бюджетні надходження та станом природного середовища в регіоні;
створення системи місцевих, регіональних та загальнодержавних екологічних програм;
внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів щодо забезпечення економічної бази природоохоронної діяльності в регіонах;
створення законодавчих передумов для приватизації об'єктів екологічної інфраструктури регіонів з урахуванням специфічних умов забезпечення їх економічної рентабельності.
Для екологічно-кризових регіонів (Донецько-Придніпровський, Азово-Чорноморський, Полісся) реалізовуватимуться комплекси першочергових природоохоронних заходів. У складі державних програм економічного і соціального розвитку регіонів розроблятимуться та виконуватимуться відповідні екологічні розділи.
Міжрегіональний розподіл державних коштів на економічний розвиток регіонів потрібно здійснювати з наданням пріоритетності екологічно кризовим регіонам.
VII. Екологічна експертиза
Передбачається розвиток екологічної експертизи у таких напрямах:
1. Удосконалення законодавчого забезпечення еколого-експертної діяльності органів Мінекобезпеки України, для чого передбачається, з урахуванням досвіду практичної організації та проведення державної екологічної експертизи, внесення відповідних змін до Закону України "Про екологічну експертизу".
2. Розширення інструктивно-методичної бази здійснення державної екологічної експертизи, зокрема підготовка і впровадження Інструкції по проведенню державної екологічної експертизи матеріалів, реєстрації пестицидів і агрохімікатів.
3. Сприяння (методичне, фінансове, організаційне) спеціалізованим організаціям у розробці державних будівельних норм України (ДБН) з питань складу і змісту розділів оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) у проектно-планувальній документації, а також у підготовці посібника до діючих ДБН з питань складу і змісту матеріалів ОВНС у проектах будівництва підприємств, будинків і споруд.
4. Спрямування основної діяльності еколого-експертних підрозділів органів Мінекобезпеки України на оцінку документації щодо видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
5. Забезпечення підвищення наукової обгрунтованості, комплексності та об'єктивності висновків державної екологічної експертизи шляхом розширення залучення органами Мінекобезпеки до еколого-експертних оцінок спеціалізованих наукових організацій та громадськості.