4. Проходження науково-дослідної та педагогічної

ПРАКТИКИ НА КАФЕДРІ ІСТОРІЇ І ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА

Мною була пройдена науково-дослідна та педагогічна практика на кафедрі історії та теорії держави і права Інституту права ім. Князя Володимира Великого МАУП.

Під час проходження науково-дослідної та педагогічної практики я ознайомився з навчально-методичною номенклатурою справ, яка знаходиться на кафедрі, відвідував лекції, семінарські заняття професорсько-викладацького складу кафедри, а також приймав участь у роботі кафедри історії та теорії держави і права. Кафедрою проводиться робота по забезпеченню навчального процесу висококваліфікованими кадрами.

Згідно чинного законодавства України професорсько-викладацький склад кафедри приймається на роботу за трудовим договором та контрактом, як на постійній основі так і з погодинною оплатою праці та за сумісництвом. Педагогічне навантаження та оплата праці викладачів обумовлюється згідно штатного розпису.

Професорсько-викладацький склад кафедри підвищує свою кваліфікацію шляхом проведення стажування в провідних вузах м. Києва, роботи у науково-практичних конференціях, тощо. Щодо здійснення контролю за якістю викладання навчальних дисциплін кафедрою затверджений графік взаємного відвідування викладачами лекцій з метою обміну досвідом викладання навчального матеріалу з правничих дисциплін. Викладачі кафедри проводять відкриті лекції і семінарські заняття відповідно до затвердженого графіку.

Усім викладачам кафедри надається інформація про їх педагогічне навантаження на семестр та навчальний рік. Кожному викладачу видається додатково витяг з педагогічного навантаження з яким викладач узгоджує з завідувачем кафедри. Професорсько-викладацький склад кафедри виконує індивідуальні плани роботи, куди вносяться заплановані та фактично проведенні за розкладом усі види педагогічного навантаження. Стан виконання індивідуального плану роботи викладачів обговорюється на засіданнях кафедри.

Навчальний процес кафедрою проводиться відповідно до державних вимог вищої школи і розробленим на їх основі навчально-методичним комплексом за спеціалізацією.

Кафедрою систематично проводиться робота щодо удосконалення навчально-методичного комплексу дисциплін, що закріпленні за нею.

Навчальні плани і програми дисциплін, закріплених за кафедрою розроблені так, щоб мати можливість внести зміни і доповнення до них у відповідності до сучасних вимог, та індивідуалізувати роботу студентів з урахуванням як рівня підготовки окремих студентів, студентських груп, а також із врахуваннями їх спеціалізації та освітньо-кваліфікаційного рівня.

Кафедрою систематично проводиться робота з бібліотекою МАУП щодо забезпечення навчального процесу підручниками, навчальними посібниками, відео матеріалами з правничих дисциплін, технічного забезпечення навчання, тощо. Також кожний рік на кафедрі затверджують орієнтовний перелік підручників та навчальних посібників з кожної дисципліни окремо.

Кафедрою підготовлені навчально-методичні матеріали для студентів дистанційної форми навчання, які навчаються з використанням Інтернет-технологій.

З метою активізації навчальною процесу на заняттях з фахових дисциплін професорсько-викладацьким складом використовуються ситуаційні завдання, тренінг — семінари, тощо. Використання активних методів навчання сприяє здобуттю студентами умінь і навичок як колективного, так і самостійного прийняття рішень з правового регулювання господарської діяльності.

Викладачами кафедри проводиться значна робота щодо підвищення рівня засвоєння студентами навчального матеріалу з дисциплін, закріплених за кафедрою.

Систематично здійснюється робота щодо формування фондів зі спеціальності „Правознавство", згідно останніх рекомендацій Міністерства освіти України, фахової ради та Вченої ради викладачами кафедри Академії.

Керівництво кафедри приділяє увагу методичному забезпеченню та новітніх технологій навчання, індивідуалізації навчання, науково-дослід-ній роботі студентів, комп'ютеризації навчального процесу. Так, на кафедрі історії та теорії держави та права, у бібліотеці та комп'ютерних класах встановлена інформаційно-пошукова система „Право". Студенти Академії мають можливість ознайомитися із змінами і доповненнями у чинному законодавстві України.

Професорсько-викладацьким складом кафедри проводиться систематична робота щодо вирішення питань:

• внесення змін і доповнень до опорних конспектів лекцій;

• підготовки до впровадження модульно-рейтингової системи навчання;

• впровадження нових технологій навчання.

Зазначені заходи направлені на забезпечення і удосконалення навчального процесу та підвищення рівня успішності студентів.

Наявне методичне забезпечення дисциплін кафедри за умови його подальшого удосконалення дає можливість викладачам

здійснювати викладання та вивчення студентами навчальних дисциплін.

Викладачі кафедри використовують сучасні методи роботи зі студентами, що спрямовані на підвищення рівня зацікавленості студентів у вивченні навчального матеріалу з дисциплін закріплених за кафедрою.

З метою засвоєння навчального матеріалу студентами, викладачами кафедри застосовуються різні форми навчання і методики: проведення круглих столів, фронтальних опитувань, тощо. Викладачами кафедри практикується вирішення проблемних ситуацій, з метою активізації самостійної роботи студентів з опрацьованих ними правничих джерел та проблематики.

Професорсько-викладацьким складом кафедри проводиться поза аудиторна робота зі студентами щодо підготовки їх до участі в олімпіадах, конференціях, гуртках з правничих проблем. Необхідно наголосити на тому, що викладачі кафедри проводять лекційні та семінарські заняття державною мовою.

Професорсько-викладацьким складом кафедри приймається участь у науковій роботі Інституту права МАУП. Викладачі кафедри за звітній період надавали значну науково-методичну допомогу студентам у підготовці їх до написання наукових робіт, рефератів, статей, тез на наукові студентські конференції. Науково-педагогічні працівники кафедри беруть активну участь у підготовці та проведенні фахових наукових конференцій та семінарів. На кафедрі історії та теорії держави та права організовують та проводять науково-практичні студентські конференції.

Кафедра видає навчальні програми з навчальних дисциплін які закріплені за нею зі спеціальності для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, спеціаліст, магістр. Викладачами кафедри підготовлено та опубліковано ряд статей в журналах, газетах, збірниках. Професорсько-викладацький склад кафедри бере участь у міжвузівських та міжнародних конференціях і семінарах інших навчальних закладів та наукових установ.

З метою оцінки теоретичного та методичного рівня викладання дисциплін викладачами кафедри здійснюється взаємовідвідування лекційних та семінарських занять своїх колег згідно до встановленого графіку. Це дає змогу оцінювати рівень сприйняття викладача студентами і студентів викладачами.

Взаємовідвідування занять професорсько-викладацьким складом кафедри дає можливість надати методичні поради студентам щодо організації їх навчання, а також викладачам щодо вдосконалення їх теоретичного та методичного рівня викладання навчальних дисциплін.

Викладачі кафедри розробляють завдання і приймають участь для проведення Всеукраїнської олімпіади з навчальної дисципліни кафедри.

Професорсько-викладацький склад кафедри приймає участь у виховній роботі студентського колективу інститутів МАУП. Протягом навчального року викладачами кафедри проводиться виховна та організаційна робота зі студентами. Під час виховних годин зі студентами проведені бесіди, дискусії, на яких обговорювалися актуальні проблеми щодо роботи органів студентського самоврядування, з'ясовувалися питання щодо їх успішності в навчанні, проживання у гуртожитку, профілактиці наркоманії, пияцтва, паління, необхідності дотримання правил дорожнього руху, тощо. З студентами обговорювалися питання щодо причин не відвідування ними лекційних та семінарських занять. Викладачами кафедри зосереджувалась особлива увага на культурі поведінки студентів як в аудиторній, так і поза аудиторний час.

Професорсько-викладацьким складом кафедри контролюється відвідування занять студентами, здійснюється індивідуальна робота зі студентами та проводяться індивідуальні консультації. Пропущенні студентами заняття підлягають обов'язковому відпрацюванню у формі, що визначає викладач (контрольна робота, індивідуальна співбесіда та інші форми).

Засідання кафедри проводяться два рази на місяць відповідно до календарного плану. На засіданнях кафедри розглядались питання щодо перевидання програм навчальних дисциплін, підготовки опорних конспектів лекцій, затвердження та рекомендацію до друку навчальних програм, що закріплені на кафедрі питання щодо удосконалення навчального процесу підготовки фахівців з правничих дисциплін, тощо.

Важливе значення для майбутніх фахівців має процес проходження ними практики (науково-дослідної та педагогічної, виробничої, переддипломної), завдяки чому вони набувають практичний досвід та додаткові навички майбутньої професії. Зазначену практику студенти проходять на 2, 4, 5 курсах. Студенти зі спеціальностей «Правознавство» спеціалізація проходять науково-дослідну та педагогічну, виробничу, переддипломну практику в юридичних фірмах, установах, організаціях державної та недержавної форми власності. Кафедрою історії та теорії держави та права проводиться робота по перевиданню програм щодо проведення зазначених видів практики. Програми всіх видів практики затверджуються щороку за підписом директора Інституту права.

В основу програми підготовки фахівця з правознавства за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр» покладено Освітньо-професійну програму вищої школи за професійним спрямуванням «Правознавство», яка затверджена Міністерством освіти і науки України, і діє як тимчасовий стандарт базової вищої освіти в Україні. Навчальний процес підготовки працівників організований у відповідності за державними вимогами до освіти та розроблений на їх основі навчально-методичним комплексом зазначеної спеціальності. До складу навчально-методичного комплексу входять:

• робочі та навчальні програми дисциплін;

• плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів;

• методичні вказівки до всіх видів практики;

• контрольні завдання для перевірки рівня підготовки бакалаврів і спеціалістів по циклу гуманітарних, фундаментальних та фахових дисциплін;

• комплексні контрольні роботи;

• ректорські контрольні роботи для проведення підсумкового залишкового контролю знань;

• ділові ігри з переважної більшості дисциплін, що читається на кафедрі.

Навчально-методичний комплекс кафедри побудований таким чином, щоб мати можливість змінювати його у відповідності до сучасних вимог, індивідуалізувати роботу студентів з урахуванням рівня майбутніх фахівців, так і цілих студентських груп.

Дисципліни, що входять до навчального плану кафедри, в своїй сукупності забезпечують якісну, фундаментальну, фахову підготовку майбутніх правників, дають ґрунтовні професійні знання, сприяють всебічному розвитку особистості, підвищення рівня її правничої культури, розвивають аналітичні здібності. Кафедрою втілюється в життя комплекс заходів, які сприяють підвищенню ефективності підготовки майбутніх фахівців.

Кафедра здійснює підвищення якості підготовки майбутніх фахівців, через такі заходи:

• систематичне проведення роботи щодо кадрового забезпечення кафедри висококваліфікованими фахівцями;

• щорічне планування та підвищення кваліфікації викладачів кафедри та проходження ними стажування у провідних вузах міста Києва (один раз на 5 років);

- залучення до занять зі студентами спеціалістів-практикантів, представників державних органів та вчених-практиків (в якості одноразових заходів з відповідної тематики);

- систематичне проведення роботи щодо надання можливості студентам, та викладачам кафедри вільного доступу до електронних правових баз і мереж, до електронних засобів інформації та робота з ними;

- систематично удосконалюється проведення правничої практики студентів зі спеціальності „Правознавство" та закріплення стабільних баз практики за відповідними курсами;

• проведення обміну досвідом з провідними вищими юридичними навчальними закладами м. Києва та зарубіжних країн;

• більше впровадження у навчальний процес новітніх технологій навчання, індивідуалізації навчання, науково-дослідної роботи студентів, комп'ютеризації навчального процесу;

• інформаційно-технічного забезпечення роботи кафедри для підготовки навчальних програм, тестів, інших навчальних методичних матеріалів та ведення номенклатури справ.

Проходячи науково-дослідну та педагогічну практику я ознайомився з документацією (папками) до яких входять документи науково-дослідної роботи, навчально-методична документація та звітна документація які знаходяться на кафедрі:

До організаційної документації відноситься наступні папки:

1. план роботи кафедри на навчальний рік;

2. календарний план засідань кафедри;

3. розподіл педагогічного навантаження між членами кафедри на навчальний рік;

4. індивідуальні плани роботи викладачів;

5. дані працівників кафедри: штатних, сумісників, погодинників;

6. посадові інструкції співробітників кафедри;

7. витяг з розкладу занять;

8. навчальні плани;

9. витяги з розкладу занять;

10. графік проведення консультацій викладачами;

11. графік взаємовідвідування занять викладачами кафедри;

12. журнал індивідуальних консультацій викладачів;

13. журнал взаємовідвідування та контрольних відвідувань занять викладачів, завідувачем кафедри;

14. протоколи засідань кафедри;

До науково-дослідної роботи відносять наступні папки:

15. плани науково-дослідної роботи;

16. програми наукових досліджень;

17. звіти і аналітичні довідки про результати досліджень;

18. рецензії, відзиви, анотації, статті та інші матеріали наукової роботи:

До навчально-методичної документації відносяться наступні папки:

19. робочі навчальні програми та тематичні плани дисциплін, спецкурсів;

20. плани та методичні основи семінарських, практичних занять:

21. опорні конспекти лекцій;

22. навчальні та контрольні тести;

20. матеріали навчальної практики: наскрізна програма практики, програми всіх видів практик (виробничої, науково-дослідної, переддипломної), списки базових підприємств практик, зразки звітної документації студентів-практикантів (щоденники, звіти тощо);

21. тематика та методичні матеріали з питань написання курсових і дипломних робіт;

20. залікові та екзаменаційні білети;

20. пакети комплексних контрольних робіт (завдань) для перевірки поточних та залікових знань студентів;

21. матеріали для роботи ДЕК і складання іспитів (програми роботи ДЕК, екзаменаційні білети);

22. розпорядження про затвердження тем та керівників дипломних робіт;

23. перелік основних підручників і навчальних посібників з предметі кафедри;

24. накази, розпорядження, інструкції з питань організації навчального процесу та інша навчально-методична документація;

До звітної документації відносяться наступні папки:

31. індивідуальні плани роботи аспірантів, звіти аспірантів, протоколи затвердження тем та керівників із зазначеним обґрунтування вибору теми;

32. звіти про роботу кафедри за навчальний рік;

33. матеріали кадрової і виховної роботи та службового листування.

Також на історії та теорії держави та права ведеться документація навчально-методичного комплексу дисциплін кафедри. До неї входить документація (папки) з навчальних дисциплін які закріплені за кафедрою що викладається професорсько-викладацьким складом кафедри Інституту права МАУП. Кожний викладач має окрему папку з своєї навчальної дисципліни.

Кожного року професорсько-викладацький склад історії та теорії держави та права оновлюють навчальні програми з дисциплін, орієнтовану тематику курсових, дипломних та магістерських робіт, екзаменаційні білети до семестрового та комплексного державного екзамену, що розглядаються і проводяться протоколом на засіданні кафедри. Заповнюють щомісяця індивідуальні консультації та проводять виховну роботу зі студентами Інституту права та інших інститутів.

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи результат проходження науково-дослідної та педагогічної практики можна стверджувати, що мною були поглиблені та практично закріплені знання з правової педагогіки та методики наукових юридичних досліджень.

Педагогічна частина практики дала можливість усвідомити зміст таких основних категорій педагогіки, в тому числі і правової, без яких неможливо уявити педагогічний процес, як «освіта», «навчання», «розвиток», а також основні завдання, на досягнення яких спрямована правова педагогіка.

Крім цього мною були засвоєні такі основні групи методів, що застосовуються правовою педагогікою, як: методи науково-педагогічного дослідження; методи збору даних; методи обробки даних; методи інтерпретації та оцінки; методи педагогічного спостереження та ін.

Отже, педагогічна частина практики дала мені можливість набути теоретичні знання та практичні вміння, необхідні в педагогічному процесі.

В результаті проходження науково-дослідної практики я з’ясував зміст та особливості процесу наукового пізнання.

Мною були засвоєні основні групи методів наукового дослідження, такі, як: загально-філософські (аналітичний, інтуїтивний, логічний, герменевтич-ний); загальнонаукові (метод емпіричного, теоретичного дослідження та загально логічні методи наукового дослідження); приватно-наукові методи; дисциплінарні та міждисциплінарні методи.

Науково-дослідна частина практики дала можливість набути необхідні практичні навички та вміння роботи в бібліотеках з науковою літературою, яка включає в себе вміння здійснювати пошук, систематизацію, аналіз та обробку вже існуючої інформації з метою одержання нового об'єктивного знання.

Зазначені вміння були використані мною на практиці в процесі складання лекційних занять, підготовки семінарських занять, складання навчальних програм та написання наукових статей.

При проходженні науково-дослідної та педагогічної практики мною були використані нормативно-правові матеріали, навчальні посібники, наукові матеріали, перелічені у списку використаних джерел, наявні на базі практики навчальні методичні матеріали, сучасні засоби технологій - комп’ютерна мережа Інтернет та комп'ютерно-пошукова система «Нормативні акти України», тощо.

Дані завдання були виконані із використанням сучасних наукових, педагогічних і дидактичних методів, поставлені цілі були досягнуті в повному обсязі, що втілилося у самому звіті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев С. С. Право. Опыт комплексного исследования. - М., 1999

1. Алексюк А.М. Педагогіка вищої школи: модульне навчання. - К., 1993;

2. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти в Україні. Історія. Теорія: Підруч. -К.: Либідь, 1998;

2. Артемчик Г.І., Курило В.М., Кочерган М.П. Методика організації науково-дослідної роботи. - К., 2000;

3. Архангельская С. Некоторые проблемы теоретического обучения в высшей школе. - М.: Знание, 1973;

4. Бабаїв А.В. Активні методи навчання. - М.: Профиздат, 1986;

5. Баскаков А. Я., Туленков Н. В. Методология научного исследования. - К., 2002;

5. Берков В.Ф. Логика вопросов в преподавании. - Минск, 1987;

6. Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих закладах освіти. - К., 1997 - 58 с. ;

7. Гончаренко СУ. Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1997. -№1.-С. 97;

8. Лернер И.Я. Проблемное обучение. - М., 1974.

9. Лозова В.І., Москаленко П.Г., Троїцького Г.В., Педагогіка: Навчальний методичний посібник. - К., 1993;

9. Луговий В. І. Педагогічна освіта в Україні: структура, функціонування, тенденції розвитку/ за заг. ред. О. Г. Мороза. - К.: МАУП, 1994

10. Матвеева Е.А. Основы научных исследований. К., 1999;

11. Махмутов Н.Й. Организация проблемных уроков в школе. - М., 1977;

12. Организация самостоятельной работы студентов в условиях интенси-фикации обучения: Учебное пособие / Сост. А.М. Алексюк и др. —К., 1993;

13. Пуман С.А., Чечет В.В. Практикум по педагогике. - Минск, 2003 -172 с. ;

13. Пометун О., Пироженко Л. Інтерактивні технології навчання. - К. 2004

14. Рейтингова система оцінки успішності студентів: 36. наук. доп. / за ред. В.А. Козакова та ін. - К.: УМК ВО, 1992;

ДОДАТКИ

Утворення радянської державності і права в Україні (1917—1921 рр.)

План семінарського заняття

1. Проголошення та поширення радянської влади в Україні.

2. Органи захисту революційного режиму.

3. Становлення радянського права в Україні.

Рекомендована література

1. Історія держави і права України. Академічний курс: У 2 т. / За ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина. — К., 2000. — Т. І. — С. 136-197.

2. Історія держави і права України: Підручник: У 2 ч. / За ред. А. Й. Рогожина. — К., 1996. — Ч. 2. — С. 96-151.

3. Історія держави і права України: Курс лекцій / За ред. В. Г. Гончаренка — К., 1996. — С. 210-224.

4. Іванов В. М. Історія держави та права України: Навч. посіб.: У 2 ч. — К., 2002-2003. — Ч. II. — С. 41-56.

5. Іванов В. М. Історія держави і права України: Навч. посіб. — К., 2003. — С. 217-234.

6. Історія держави і права України: Навч. посіб. / За ред. А. С. Чайковського. — К., 2000. — С. 273-277.

7. Історія українського права: Навч. посіб. / За ред. О. О. Шевченка. — К., 2001. — С. 147-158.

8. Кузъминецъ О. В., Калиновський В. С, Дігтяр 17. А. Історія держави і права України: Навч. посіб. — К., 2000. — С. 204-221.

9. Музиченко П. П. Історія держави і права України: Навч. посіб. — К., 1999. — С. 393-419.

10. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. Гончаренка В. Д. — К., 1997. — Т. 2. — С. 105-177.

11. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: А. С. Чайковський (кер.), О. Л. Копилен-ко, В. М. Кривоніс та ін. — К., 2003. — С. 268-283.

12. Бенько О. П. Державно-правові аспекти політичного теро­ру в Україні (1917-1953 рр.). — К., 1994.

13. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 рр.: У 2 кн. — К., 1994. — Кн. 1.

14. Білокінь С. Масовий терор як засіб державного управлін­ня в СРСР (1917-1941 рр.). — К., 1999.

15. Громова І. А. Створення вищих органів влади та управлін­ня Української СРР (грудень 1917 — квітень 1918 р.) // Вісн. Київ, ун-ту. Іст. науки. — 1981. — Вип. 29.

16. Дорошкевич В. Правда про історію встановлення радянсь­кої влади на Україні // Сучасність. — 1991. — № 7-8.

17. Історія України. Нове бачення: У 2 т. / За ред. В. А. Смо-лія. — К., 1996. — Т. 2.

18. Історія Української конституції / Упоряд.: Слюсарен-ко А. Г., Томенко М. В. — К., 1997.

19. Королівський С. Перший з'їзд Рад України. — К., 1957.

20. Кульчицъкий В. С. Утворення Української радянської рес­публіки. — Л., 1957.

21. Кульчицъкий С. Комунізм в Україні: перше десятиріччя (1919 — 1928). — К., 1996.

22. Малик Я. Й. До питання про організацію та діяльність по­вітових, волосних та сільських військово-революційних комітетів на Україні

23. (жовтень 1917 — березень 1918 рр.) // Укр. іст. журн. — 1984. — № 11.

24. Малик Я. Й. Тоталітаризм в українському селі. Перша спро­ба впровадження (жовтень 1917 — березень 1918 рр.). — Л., 1996.

25. Потарикіна Л. Л. Ревкоми України в 1918-1920 pp. — К., 1957.

Методичні рекомендації

Розгляд першого питання семінару потрібно почати із зага­льної характеристики соціально-політичної ситуації, що утво­рилася після Лютневої 1917 р. революції та повалення монар­хії в Російській імперії. Розкрити причини повсюдного виникнення рад робітничих, солдатських і селянських депу­татів як органів керівництва революційним рухом у регіонах і містах. Охаракте­ризувати напрями діяльності рад у Донецько-Криворізькому ба­сейні та в деяких інших регіонах Півдня України, де вони ді­яли як органи влади.

З'ясувати обставини проведення 11-12 грудня 1917 р. / Все­українського з'їзду Рад та охарактеризуйте його рішення (додається). Якого статусу набувала Україна за резолюціями з'їзду? Розкрийте склад та призначення обраного на з'їзді Тим­часового Центрального Виконавчого Комітету та створеного ним першого радянського уряду — Народного Секретаріату.

Охарактеризувати обставини проведення // Всеукраїнського з’їзду Рад (березень 1918 р.). Ознайомтеся з резолюцією з'їзду Про державний устрій". Які зміни були внесені у державно-правовий статус Радянської України? Поясніть, що призупи­нило процес становлення радянської системи в Україні. Які надзвичайні органи радянської влади діяли під час німецько-австрійської окупації?

Пояснити, до яких надзвичайних заходів вдається більшови­цька влада у зв'язку з просуванням в 1919 р. військ Денікіна, а також об'єднаних військ УНР (Директорії) та Української Гали­цької армії і наступом у 1920 р. польсько-петлюрівських військ та армії Врангеля. Охарактеризувати процес створення органів влади і управлін­ня на місцях.

Розгляд другого питання семінару рекомендується розпочати із з'ясування ставлення більшовицької влади до попередніх урядових та правоохоронних структур.

Охарактеризувати процес реорганізації системи народних су­дів відповідно до Тимчасового положення про народні суди та революційні трибунали УСРР від 20 лютого 1919 р. Розкрити склад і порядок створення народних судів та губернських рад народних суддів згідно з Положенням РНК Ьро народний суд від 26 жовтня 1920 р.

Пояснити, які функції покладалися на революційні трибуна­ли. Охарактеризуйте порядок створення, склад та повноважен­ня революційних трибуналів відповідно до Положення про ре­волюційні трибунали від 23 січня 1918 р. Охарактеризувати порядок створення, склад та повноважен­ня військових трибуналів відповідно до Положення про особ­ливі військові трибунали від 11 грудня 1918 р. Розкрити призначення створеної за прикладом РСФРР де­кретом Тимчасового робітничо-селянського уряду України від З грудня 1918 р. Всеукраїнської надзвичайної комісії по боро­тьбі з контрреволюцією, саботажем та посадовими злочинами (ВУНК).

Змістом третього питання семінару є аналіз процесу форму­вання основ радянської правової системи..Ознайомтися з постановою Всеукраїнського революційного комітету про поширення на Україну декретів РРФСР, що до­дається до теми. Охарактеризувати основи радянського державного права та основні акти радянської влади 1917-1920 рр., якими вони за­кладалися.

З'ясувати, які положення Конституції по суті стверджували тимчасовість існування УСРР. Проаналізувати постанову РНК УСРР про запровадження української мови в школах і радянських установах від 21 ве­ресня 1920 р. та розкрийте її значення. Охарактеризувати процес становлення основних цивільно-правових інститутів радянського права. На основі аналізу дек­ретів "Про націоналізацію всіх приватних залізниць і під'їзних колій" від 4 січня 1919 р., "Про порядок націоналізації під­приємств" від 11 січня 1919 р., "Про націоналізацію банків" від 22 січня 1919 р., "Про скасування права приватної власно­сті на нерухоме майно в містах" від 1 березня 1919 р. розкрити правові засади процесу широкої націоналізації, встановлен­ня державної власності на засоби виробництва, монополії Держави на продовольство та предмети попиту.

Охарактеризуйте основи шлюбно-сімейного права, започат­ковані декретами РНК УСРР від 20 лютого 1919 р. "Про орга­нізацію відділів записів актів громадського стану", "Про гро­мадянський шлюб та про введення книг актів громадянського стану", "Про розлучення".

З'ясуйте, який принцип становив основу нового кримінально­го права. На що спрямовувалося вістря кримінальних репресій? Як класова належність обвинуваченого впливала на вирок суду?

Які акти радянської влади використовувалися як джерела кримінального права? Поясніть, на якій підставі в Україні як основне джерело кримінального права з серпня 1920 р. діяли "Керівні начала з кримінального права РСФРР". Розкрийте зміст положень цього документа про кримінальне право й пра­восуддя, про стадії вчинення злочину, про співучасть, про простір дії кримінального права. Охарактеризуйте види пока­рань, встановлені в Україні Керівними началами з криміналь­ного права РСФРР.

З'ясувати, які акти радянської влади використовувалися як джерела кримінального процесуального права. На основі аналі­зу "Положення про Всеукраїнську і місцеві надзвичайні комі­сії" від ЗО травня 1919 р. розкрийте, які функції покладалися на репресивні органи та якими надзвичайними правами вони наділялися. Охарактеризувати процедуру розгляду кримінальних справ у народних судах за Тимчасовим положенням від 20 лютого 1920 р. З'ясувати, у яких випадках участь у розгляді криміналь­них справ обвинувача та захисника була обов'язковою. Розкрити особливості розгляду справ революційними трибуналами.

Держава і право України в період нової економічної політики (1921-1929 рр.)

План семінарського заняття

1. Зміни в державному ладі УСРР.

2. Судова система та правоохоронні органи.

3. Перша кодифікація радянського права в Україні.

4. Риси права.

Рекомендована література:

1. Історія держави і права України. Академічний курс: У 2 т. / За ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина. — К., 2000. — Т. 2. — С. 198-266.

2. Історія держави і права України: Підручник: У 2 ч. / За ред. А. Й. Рогожина. — К., 1996. — Ч. 2. — С. 152-209.

3. Іванов В. М. Історія держави та права України: Навч. посіб.: У 2 ч. — К., 2002-2003. — Ч. II. — С. 57-83.

4. Іванов В. М. Історія держави і права України: Навч. посіб. — К., 2003. — С. 235-264.

5. Історія держави і права України: Навч. посіб. / За ред. С. Чайковського. — К., 2000. — С. 273-279; 291-304.

6. Музиченко П. П. Історія держави і права України: Навч. посіб. — К., 1999. — С. 420-462.

7. Хрестоматія з історії держави і права України: У 2 т. / За ред. В. Д. Гончаренка. — К., 1997. — Т. 2. — С. 178-296.

8. Хрестоматія з історії держави і права України: Навч. посіб. / Упоряд.: А. С. Чайковський (кер.), О. JI. Копиленко, B.М. Кривоніс та ін. — К., 2003. — С. 387-410; 433-462

9. Додаткова

10. Бенько О. П. Державно-правові аспекти політичного теро­ру в Україні (1917-1953 pp.). — К., 1994.

11. Білас І. Г. Репресивно-каральна система в Україні 1917-1953 pp.: У 2 кн. — К., 1994. — Кн. 1.

12. Білокінь С. І. Масовий терор як засіб державного управлін­ня в СРСР (1917-1941 pp.). — К., 1999.

13. Голод 1921-1923 років в Україні: 36. док. і матеріалів. — К., 1993.

14. Греченко В., Ярмиш О. Україна в добу "раннього" тоталі­таризму (20-ті роки XX ст.). — X., 2001.

15. Дорошко М. С, Колесник В. Ф. Формування в Україні біль­шовицької партійно-державної номенклатури у 20-ті роки // Укр. іст. журнал. — 1993. — № 9.

16. Іванченко Р. 77. Українська державність в 20-90-х pp. — К., 2000.

17. Історія України. Нове бачення: У 2 т. / За ред. В. А. Смо-лія. — К., 1996. — Т. 2.

18. Історія Української конституції / Упоряд.: Слюсарен-ко А. Г., Томенко М. В. — К., 1997.

19. Коник С. Формування та становлення вищих органів дер­жавної влади УСРР на початку 1920-х років: організацій­но-правовий аспект // Вісник національної Академії дер­жавного управління при Президентові України. — 2004. — № 4. — С. 86-92.

Методичні рекомендації

При підготовці до першого питання семінару потрібно проаналізувати зміни у державному ладі України протягом 20-х років XX ст. З'ясувати, які фактори спричинили процес об'єднання радянських республік, що виникли після розпаду Російської імперії, та охарактеризуйте процес створен­ня СРСР.

Розкрити систему загальносоюзних органів влади й управ­ління та їхні повноваження. Охарактеризувати зміни в держав­но-правовому статусі УСРР, що відбулися внаслідок утворення Союзу PCP.

Розкрити державно-правовий статус та компетенцію Ради Народних Комісарів (РНК). Охарактеризувати систему органів галузевого державного управління, що склалася після утворен­ня СРСР. Охарактеризувати склад, повноваження та порядок утворен­ня місцевих органів влади — з'їздів Рад та їх виконавчих комітетів.

Завдання другого питання семінару полягає в аналізі змін у системі судових та правоохоронних органів, що відбувалися протягом 20-х років. Передусім слід проаналізувати зміст та напрями реформування судових органів відповідно до Поло­ження про судоустрій УСРР 1922 р. Охарактеризувти порядок створення, склад, компетенцію та порядок діяльності народного суду, губернського суду і Вер­ховного Суду УСРР.

Пояснити, які зміни й доповнення у судовій системі спричи­нило видання Положення про судоустрій УСРР 1929 р. Розкрийте призначення, функції та зміни в структурі про­курорських органів. Пояснити, у чому полягали завдання створеного замість Все­української надзвичайної комісії (ВУНК) Державного політич­ного управління (ДПУ). Охарактеризувати призначення та пов­новаження Особливої наради ОДПУ. Розкрийте призначення та функції колегій захисників, су­дових виконавців, народних слідчих та нотаріату.

Приступаючи до третього питання семінару, слыд проаналізуйте причини, характерні риси та особливості здійснення кодифіка­ції права в УСРР у 20-х роках. Пояснити, які принципи та ме­тоди було покладено в основу кодифікаційних робіт. Розкрити структуру та охарактеризуйте основний зміст комплексних законодавчих актів України: Цивільного кодек­су (1922 p.), Земельного кодексу (1922 p.), Кодексу законів про працю (1922 p.), Кодексу законів про народну освіту (1922 p.), Закону про ліси (1923 p.), Кримінальних кодексів (1922 р. та 1927 p.), Кримінально-процесуальних кодексів (1922 р. та 1927 p.), Цивільних процесуальних кодексів (1924 р. та 1929 p.), Тимчасових будівельних правил (1924 p.), Ветерина­рного кодексу (1925 p.), Виправно-трудового кодексу (1925 p.), Кодексу законів про родину, опіку, шлюб та про акти громадян­ського стану (1926 p.), Адміністративного кодексу (1927 p.).

Розгляд четвертого питання семінару розпочніть із з'ясу­вання змін у конституційному праві, пов'язаних з утворенням єдиної союзної держави — СРСР. З'ясувати, які зміни були вне­сені до Конституції у зв'язку з утворенням Молдавської АСРР У складі УСРР, а також переходом республіки на триступене­ву систему управління внаслідок адміністративно-територіаль­ної реформи 1925 р.

Проаналізувати завдання, сфери регулювання, інститути та норми чинного адміністративного права. Охарактеризувати розвиток цивільного права, що був спричи­нений запровадженням непу. Розкрити правові засади власності на землю та землекори­стування. Ознайомтеся з положеннями Земельного кодексу УСРР 1922 р. Охарактеризувати інститути та норми сімейного права, які встановлювали умови взяття та реєстрації шлюбу, процедуру розлучення, майнові й аліментні відносини подружжя, батьків та дітей, питання опіки та піклування тощо.

З'ясувати, які зміни в трудове право внесла нова економіч­на політика. Розкрити зміст інститутів і норм трудового права, що врегульовували залучення до праці працівників, встановлювали робочий час та час відпочинку, охороняли працю, регламентували питання, пов'язані з учнів­ством, працею жінок і неповнолітніх, визначали права й обо­в'язки профспілкових організацій, встановлювали порядок розгляду і розв'язання трудових спорів та справ про порушен­ня трудового законодавства.

Пробна лекція на тему «Правова держава в Україні»

План лекції

Вступ

1. Поняття й ознаки правової держави;

2. Поняття громадянського суспільства і співвідношення його з правовою державою;

3. Проблеми та перспективи побудови правової держави в Україні;

Висновки

ВСТУП

Правова держава - це така форма організації і діяльності державної влади, при якій держава і громадяни пов'язані взаємною відповідальністю при безумовному верховенстві Конституції, демократичних законів і рівності всіх перед законом.

Уявлення про державу як організацію, що здійснює свою діяльність на основі закону, почала формуватися вже на ранніх етапах розвитку людської цивілізації. З ідеєю правової держави пов'язувалися пошуки більш досконалих і справедливих форм суспільного життя. Мислителі античності (Сократ, Цицерон, Демокріт, Аристотель, Платон) намагалися виявити такі зв'язки і взаємодії між правом і державною владою, які б забезпечували гармонічне функціонування суспільства тієї епохи. Вчені старожитності вважали, що найбільше розумна і справедлива лише та політична форма гуртожитку людей, при якій закон загальнообов'язковий як для громадян, так і для самої держави.

В ст. 1 Конституції нашої держави закріплено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. Але те, що сказано в Основному законі не дає нам приводу стверджувати, що це саме так. На наш погляд, в Україні не всі особистості усвідомлюють, що для створення правової держави необхідно виникнення деяких передумов, найважливішою з яких є громадянське суспільство, тобто відповідна зрілість традиційного суспільства.

Універсальними і тривкими устоями громадянського суспільства і правової держави вважають звичайні властивості порядності, чесності, людяності. Саме зазначені традиції дають шанс суспільству бути однорідним, а людині запобігти злу і насиллю.

Не випадково людство у своїй повсякденності прагне кращого, зокрема, і в таких інститутах, як суспільство, держава. Наша держава теж продекларувала формування громадянського суспільства і демократичної правової держави. З існуючих суспільно-політичних і правових проблем це — найголовніша, від розв'язання якої залежать усі інші.

Необхідність розвитку громадянського суспільства у нашій країні розглядаємо як умову виходу з кризи, оновлення, бо саме громадянське суспільство є системою забезпечення життєдіяльності соціальної, культурної і духовної сфер життя народу.

Нагальною потребою є розвиток відносин суспільства і держави. Саме у найрозвиненішій системі таких відносин вбачаємо гарантію того, що суспільство все-таки стане громадянським, а держава - правовою.

У період буржуазних революцій у розробці концепції правової державності значний внесок внесли прогресивні вчені Б. Спіноза, Дж. Локк, Т. Гоббс, Ш. Монтеск'є й інші.

Треба відзначити, що серед російських філософів ідеї правової держави теж знайшли свій відбиток. Вони викладалися в працях П.І. Пестеля, М.Г. Чернишевського, Г.Ф. Шершеневича. Так, Шершеневич відзначає наступні шляхи формування й основні параметри правової держави: “1) для усунення сваволі необхідно встановлення норм суспільного права, що визначають межі свободи кожного й обмежують одні інтереси від інших, у тому числі і державних організацій, - звідси йде ідея панування права в управлінні; 2) якщо особиста ініціатива вимагає простору, то державі досить обмежитися охороною суб'єктивних прав; 3) щоб новий порядок не порушувався самими органами влади, необхідно строго визначити повноваження останніх, відокремивши від виконавчої влади законодавчу, затвердивши самостійність судової влади і допустивши до співучасті в законодавстві виборні суспільні елементи”.