Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Сети_Лекции_сайт.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
27.10.2018
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Література

  1. Новиков Ю.В., Кондратенко С.В. – Локальные сети: архитектура, алгоритмы, проектирование. М.: Изд-во ЭКОМ

  2. Олифер В.Г., Олифер Н.А. Компьютерные сети. Принципы, технологии, протоколы: учебник для вузов. 3-е изд.-СПб: Питер.

  3. Лозікова Г.М. Комп’ютерні мережі: Навчально-методичний посібник – К. Центр навчальної літератури

Тема: Засоби захисту інформації в комп’ютерних мережах

План заняття:

1. Інформація як предмет захисту, цінність інформації.

2. Визначення поняття інформаційної безпеки.

3. Засоби забезпечення інформаційної безпеки.

4. Класифікація інформаційних загроз і об'єкти інформаційної безпеки.

5. Основні віди загроз комп’ютерної безпеки. Класифікація загроз.

Інформація – (лат. informatio) інформування, роз'яснення. Відомості про навколишні предмети, явища, процеси и.т.д.

По рівню важливості і цінності інформація підрозділяється на:

- життєво важливу - необхідна для забезпечення функціонування підприємства або організації;

- важливу – така, яка може бути при втраті відновлена, але насилу;

- корисну – інформація, яку важко відновити, але підприємство може функціонувати і без неї;

- неістотну – інформація непотрібна підприємству.

По відношенню до інформації виділяють наступні ключові поняття:

- утримувач – володар інформації;

- джерело – організація або особа, що поставляє інформацію;

- порушник – особа або організація, прагнуча незаконно отримати інформацію.

Приведений принцип ділення по важливості узгоджується з принципом ділення інформації по рівнях секретності. Рівень секретності – адміністративна або законодавча міра, що визначає відповідальність особи за витік або втрату інформації, секретність якої регламентована спеціальними документами. Рівні секретності, як правило, розповсюджуються на державну, військову і комерційну інформацію.

Інформація може бути представлена у вигляді: букв; цифр; слів; тексту; малюнка; схеми; графіка; креслення; географічної карти; алгоритму; ін.

Інформаційна безпека – це проведення правових, організаційних і інженерно-технічних заходів при формуванні і використанні інформаційних технологій, інфраструктури і інформаційних ресурсів, захисту інформації високої значущості і прав суб'єктів, що беруть участь в інформаційній діяльності.

Інформаційна безпека забезпечується заходами по захисту інформації від неавторизованого доступу, руйнування, модифікації, розкриття і затримок в доступі. Інформаційна безпека включає заходи по захисту процесів створення даних, їх введення, обробки і виводу. Метою інформаційної безпеки є забезпечити цінності системи, захистити і гарантувати точність і цілісність інформації, і мінімізувати руйнування, які можуть мати місце, якщо інформація буде модифікована або зруйнована. Інформаційна безпека вимагає обліку всіх подій, в ході яких інформація створюється, модифікується, до неї забезпечується доступ або вона розповсюджується.

Інформаційна безпека дає гарантію того, що досягаються наступні цілі:

  • конфіденційність критичної інформації

  • цілісність інформації і пов'язаних з нею процесів (створення, введення, обробки і виводу)

  • доступність інформації, коли вона потрібна

  • облік всіх процесів, пов'язаних з інформацією.

Засоби забезпечення інформаційної безпеки залежно від способу з реалізації можна розділити на наступні класи методів:

- організаційні методи мають на увазі раціональну конфігурацію, організацію і адміністрування системи. В першу чергу це стосується мережевих інформаційних систем, їх операційних систем, повноважень мережевого адміністратора, набору обов'язкових інструкцій, що визначають поровши док доступу і роботи в мережі користувачів;

- технологічні методи, що включають технології виконання мережевого адміністрування, моніторингу і аудиту безпеки інформаційних ресурсів, ведення електронних журналів реєстрації користувачів, фільтрації і антивірусної обробки інформації, що поступає;

- апаратні методи, що реалізовують фізичний захист системи від несанкцио нированного доступу, апаратні функції ідентифікації периферійних тер миналов системи і користувачів, режими підключення мережевих компонен тов і т. д.;

- програмні методи — це найпоширеніші методи захисту інформації (наприклад, програми ідентифікації користувачів, парольною защи ти і перевірки повноважень, брандмауери, криптопротоколы і т. д.). Без використання програмної складової практично нездійснимі ніякі, у тому числі і перші три групи методів (тобто в чистому вигляді організаційні, технологічні і апаратні методи захисту, як правило, реалізовані бути не можуть — всі вони містять програмний компонент). При цьому слід мати на увазі, всупереч поширеному іншій думці, що вартість реалізації багатьох програмних системних рішень по захисту інформації существен але перевершує за витратами апаратні, технологічні і тим більше органи зационные рішення (звичайно, якщо використовувати ліцензійні, а не «пірат ские» програми).

Всі джерела погроз інформаційній безпеці можливо підрозділити на зовнішніх і внутрішніх.

До зовнішніх джерел відносяться:

- ворожа політика іноземних держав в області глобального інформаційного моніторингу, розповсюдження інформації і нових інформаційних технологій;

- діяльність іноземних розвідувальних і спеціальних служб;

- діяльність іноземних політичних і економічних структур, направлена проти інтересів держави;

- злочинні дії міжнародних груп, формувань і окремих осіб;

- стихійні лиха і катастрофи.

Внутрішніми джерелами погроз є:

- протизаконна діяльність політичних і економічних структур в області формування, розповсюдження і використання інформації;

- неправомірні дії державних структур, які приводять до порушення законних прав громадян і організацій в інформаційній сфері;

- порушення встановлених регламентів збору, обробка і передачі інформації;

- навмисні дії і ненавмисні помилки персоналу інформаційних систем

- відмови технічних засобів і збої програмного забезпечення в інформаційних і телекомунікаційних системах.

Класифікація інформаційних погроз по засобах впливу.

Програмно-апаратні засоби погроз включають:

  • впровадження програм-вірусів;

  • установку програмних і апаратних закладних пристроїв;

  • знищення або модифікацію даних в інформаційних системах.

Фізичні засоби погроз можна підрозділити на:

  • знищення або руйнування засобів обробки інформації і зв'язку;

  • знищення, руйнування або розкрадання машинних або інших оригіналів носіїв інформації;

  • розкрадання програмних або апаратних ключів і засобів криптографічного захисту інформації

  • вплив на персонал;

  • постачання «заражених» компонентів інформаційних систем.

  • перехоплення інформації в технічних каналах його витоку;

  • впровадження електронних пристроїв перехоплення інформації в технічних засобах і приміщеннях;

  • перехоплення, дешифровка і нав'язування помилковій інформації в мережах передача даних і лініях зв'язку;

  • вплив на парольно- ключові системи;

  • радіоелектронне придушення ліній зв'язку і систем управління.

До інформаційних засобів погроз відносяться:

  • порушення адресності і своевременност інформаційного обміну, протизаконний збір і використання інформації;

  • несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів;

  • незаконне копіювання даних в інформаційних системах;

Основними об'єктами інформаційної безпеки в загальнодержавних інформаційних і телекомунікаційних системах є:

- інформаційні ресурси, які містять відомості, віднесені до державної таємниці, і конфіденційну інформацію, представлені у вигляді документованих інформаційних масивів і баз даних;

- засоби і системи автоматизації (засоби обчислювальної техніки, інформаційно-обчислювальні комплекси, мережі і системи), програмні засоби, автоматизовані системи управління, системи зв'язку і передача даних, технічні засоби прийому, передача і обробка інформації;

- технічні засоби і системи, які не обробляють інформацію, але розміщені в приміщеннях, де обробляється (циркулює) інформація, яка містить дані, віднесені до державної або службової таємниці, а також самі приміщення, призначені для ведення секретних переговорів.

Питання, що стосуються забезпечення безпеки комп'ютерних систем, можна умовно розділити на наступні групи:

1. Забезпечення фізичної безпеки компонентів комп'ютерної системи. Сюди відносяться питання захисту комп'ютерних систем від пожежі, затоплення, інших стихійних лих, збоїв живлення, крадіжки, пошкодження, задимлення і так далі

2. Забезпечення логічної безпеки компонентів комп'ютерних систем. Сюди відносяться питання эащиты комп'ютерних систем від неавтоpизованного доступу, від умисних і ненавмисних помилок в діях людей і програм, які можуть привести до збитку і так далі

3. Забезпечення соціальної безпеки компонентів комп'ютерних систем. Сюди відносяться питання розробки законодавства, регулюючого при менение комп'ютерів і визначального порядок розслідування і покарання наpуше ний безпеки комп'ютерних систем; принципи і правила такої організації обслуговування користувачів в комп'ютерних системах, яка зменшувала б ризик порушення безпеки комп'ютерних систем і так далі

4. Забезпечення етичної безпеки компонентів комп'ютерних систем.

Основні поняття, якими оперує теорія комп'ютерної безпеки є: загрози, уразливості і атаки.

загроза безпеці комп'ютерної системи — це потенційно можлива подія, неважливо, навмисна чи ні, яке може надати небажану дію на саму систему, а також на інформацію, що зберігається в ній.

Уразливість комп'ютерної системи — це деяка слабкість системи безпеки, яка може послужити причиною нанесення комп'ютерній системі збитку.

атака на комп'ютерну систему — це дія, що робиться зловмисником, яке полягає в пошуку і використанні тієї або іншої уразливості. При здійсненні атаки виконується дія деякого суб'єкта комп'ютерної системи (користувача, програми, процесу і так далі), що використовує уразливість комп'ютерної системи для досягнення цілей, що виходять за межі ав тоpизации даного суб'єкта в комп'ютерній системі Далі, виділяються три основні види погроз безпеці — це погрози розкриття, загрози цілісності і загрози відмови в обслуговуванні.

Загроза розкриття полягає в тому, що інформація стає відомою тому, кому не слідувало б її знати. В термінах комп'ютерної безпеки загроза розкриття має місце всякий раз, коли дістав доступ до деякої конфіденційної інформації, що зберігається в обчислювальній системі або передаваній від однієї системи до іншої. Іноді замість слова «розкриття» використовуються терміни «крадіжка» або «витік».

Загроза цілісності. включає будь-яку умисну зміну (модифікацію або навіть видалення) даних, що зберігаються в обчислювальній системі або передаваних з однієї системи в іншу.

Загроза відмови в обслуговуванні виникає всякий раз, коли в результаті деяких дій блокується доступ до деякого ресурсу обчислювальної системи.