87. Сегментація ринку.

Сегментація ринку являє собою поєднання головних видів ринку, що визначають зміст ринкових відносин, характер взаємодії попиту і пропозиції, конкуренції і ціни на основні об'єкти ринку та його інфраструктурні елементи. Оскільки в ринкові відносини вступають різні суб'єкти, а до сфери обміну надходять різноманітні товари й послуги, то формується досить складна ринкова структура, яка включає окремі складові сегменти за економічним і функціональним призначенням. Наш розгляд сегментації ринку ми зведемо до таких основних його елементів як ринку засобів виробництва і предметів споживання, ринку робочої сили та фінансового ринку.

Сегментація ринку напряму пов'язана і з міжнародними ринками, що є розвитком і розширенням виокремлених внутрішніх ринків та їхній вихід за межі національної економіки. Так, формування міжнародного ринку засобів виробництва та предметів споживання передбачає створення такого його інституту, як міжнародна товарна біржа, де укладають контракти між виробниками і споживачами різних країн та забезпечується співвідношення цін попиту і пропозиції як на різновиди засобів виробництва, так і предметів споживання.

87.Сегментація ринку.

Сучасний ринок є складним полі системним утворенням. Ринок розмежовують на різні сегменти (елементи або сектори) за такими критеріями: ек призначення об’єктів ринкових відносин, ступінь зрілості ринкових відносин, територіально-адміністративна ознака, відповідність окремих ринків чинному законодавству.

За критерієм економічного призначення об’єктів ринкових відносин складовими ринку є: 1-ринок предметів споживання; 2-р. виробничих ресурсів; 3-р. капіталів(капітальних благ); 4-р. фінансово-кредитних ресурсів; 5-фондовий р.; 6-р. науково-техніч. розробок та інформ. Перші три сегменти є визначальними, вони становлять матеріал. базу ринкових відносин. За територ-адміністр ознакою:місцеві, регіонал, націон. За відповід окремих ринків чинному законод:тіньові, легальні.

88.Ринок землі та нерухомості.

В умовах, коли земля є приватною власністю, вона купується і продається, тобто існує ринок землі як особливого засобу праці у сільськогосподарському виробництві та місця для виробничого та невиробничого будівництва. Земельні ділянки продаються, як правило, через аукціони, що організуються земельними та іпотечними банками. Дохід, який отримують землевласники, реалізуючи власність на землю, називається земельною рентою. Остаточну ціну землі визначає ринок(чим вищий попит, тим вища ціна землі). В Україні, оскільки товарна земля не є приватною власністю, ринок землі у повному розумінні поки відсутній. Є поодинокі випадки продажу на аукціонах ділянок землі під житлове будівництво та підприємства, головним чином сфери послуг. Ринок нерухомості формується для торгівлі землею, об'єктами, що на ній збудовані, в тому числі житловими будинками. Суб'єктами цього сегменту ринку є фізичні та юридичні особи, які можуть купувати об'єкти нерухомості як для особистого (квартира чи будинок), так і для виробничого споживання (земля для сільськогосподарської діяльності, приміщення для офісу тощо). У ринк ек на них існує попит, а платою виступає орендна плата-платежі за тимчасове викорис-ня капітальних благ. Нерухомість як товар має ряд відмінностей від решти товарів, а саме:• це об'єкт довгострокових інвестицій (в землю, будівлі, житло можна вкладати капітал, підвищуючи тим самим його вартість);• передається у спадщину майбутнім поколінням;• займає певний простір і вказує місце його знаходження, умови проживання. В Україні процес формув різних видів ринку ще не завершено, проте ознаки ринк. ек. розвинуто:попит і пропоз, ринк ціноутвор, зайнятість і безробіття, обмежене втручання держави.