Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МОДУЛЬ_2.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
26.10.2018
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Характеристика функціональних можливостей case-засобів.

Основні функціональні можливості:

  1. Спільна графічна мова. CASE-системи забезпечують всіх учасників проекту спільною, наочною та інтуїтивно зрозумілою мовою. Це дозволяє використовувати одні й ті самі схеми для спілкування із експертами, проектувальниками, програмістами та захищати проект перед керівництвом.

  2. Загальна база даних проекту зберігає всю інформацію про проект та може розподілятися між розробниками відповідно до їх прав доступу. Ця база даних включає опис не тільки об’єктів, а також опис відносин між їх компонентами та правила їх опрацювання.

  3. Інтеграція засобів. Розподіляються такі рівні інтеграції:

  • Загальний інтерфейс користувача для всіх засобів

  • Передача даних між засобами

  • Інтеграція етапів розробки системи

  • Передача даних і засобів між апаратними платформами.

  1. Підтримка колективної роботи та управління проектом.

  2. Прототипування. Дозволяє оцінити на різних етапах розробки наскільки майбутня система влаштовує замовника.

  3. Генерація документації. Документація завжди відповідає поточному стану даних, оскільки вона автоматично змінюється при зміні даних.

  4. Верифікація. Забезпечує автоматичну перевірку та контроль проетку на різних його етапах.

  5. Автоматична кодогенерація.

  6. Супроводження та реінженіринг. Супровід системи в рамках CASE-технології характеризується супроводом проекту, а не програмних кодів. Засоби реінжинірінга і зворотного інжиніринга дозволяють створювати модель системи з її кодів і інтегрувати отримані моделі в проект, автоматично обновляти документацію при зміні кодів, автоматично змінювати специфікації при редагуванні кодів і т.п.

37. Еволюція стратегічних моделей управління підприєствами в інформаційних системах

Ядром будь-якої інформаційної системи управління підприємством є втілені в неї рекомендації щодо управління виробництвом, що по суті є своєрідним стандартом. Еволюція цих стандартів представлена на рис. 4.1.

1960 1970 1980 1990 2000

Рис. 4.1. Етапи розвитку стандартів інформаційних систем управління підприємствами

(Примітка: ВОМ — складання специфікації матеріалів)

38. Системи планування матеріальних ресурсів mrp.

Історично MRP (планування потреб матеріалів) призначалося для контролю за запасами та їх поповненню. У рамках MRP II (планування ресурсів підприємства) його використання було розширено до планування потреб у потужностях , проведення приоритезації і до замикання всього ланцюжка планування.

MRP відповідає на чотири основних питання:

Що ми збираємося робити?

Що нам для цього необхідно?

Що ми вже маємо?

Що нам необхідно отримати додатково?

ГПГВ відповідає на перше запитання "Що ми збираємося зробити? ". З метою досягнення цілей, поставлених ГПГВ, ведеться планування усієї виробничої і дистрибуторської діяльності. Т.до. ГПГВ — це графік, то він також відповідає і на такі питання як "Скільки" і "Коли".

Друге питання "Що нам для цього необхідно?" по суті запитує: "Які вироби/комплектуючі нам потрібно зробити (або закупити), щоб виконати плани ГПГВ? ". Щоб відповісти на це запитання, нам потрібно знати дві речі: ГПГВ і правильні дані про специфікацію виробу (структуру продукту, формулу продукту). ГПГВ і дані про специфікацію виробу дозволяють системі визначити Що, Скільки і Коли буде потрібно для того, щоб зробити те, що нам потрібно.

Питання "Що ми вже маємо?" можна розділити на два питання:

"Що в нас уже є на руках?" і

"Що ми очікуємо по замовленнях?".

Існуючий запас на складі — це відповідь на перше питання, а плановий обсяг надходжень продукції з виробництва і від постачальників — це відповідь на друге питання. Все разом ці дані не тільки подають інформацію про існуючий обсяг запасів, але вони також дозволяють системі оцінити очікуваний обсяг запасу.

Щоб відповісти на останнє запитання, потрібно знати відповіді на три попередні. Узявши те, що потрібно зробити (брутто-потреби), віднявши те, що вже є (на складі і планові надходження), ми дізнаємося те, що нам потрібно отримати додатково (нетто-потреби).

  1. Системи планування виробничих ресурсів MRPII.

  1. Системи планування ресурсів підприємства ERP Error: Reference source not found

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]