29. Принципи структурного проектування.

Базовими будівельними блоками АІСУП при використанні структурного підходу є модулі. Всі види модулів у будь-якій мові програмування мають ряд загальних властивостей, з яких істот­ні при структурному проектуванні перелічені нижче:

1) Модуль складається з безлічі операторів мови програмування, записаних послідовно.

2) Модуль має ім’я, на яке до нього можна посилатися як до єдиного фрагмента.

3) Модуль може приймати і/або передавати дані як параметри в послідовності виклику або зв’язувати дані через фіксовані осередки або загальні області.

Під час структурного проектування виконуються два види робіт:

1) проектування архітектури АІСУП, що включає розробку структури та інтерфейсів її компонент (автоматизованих робочих місць), узгодження функцій і технічних вимог до компонентів, визначення інформаційних потоків між основними компонентами, зв’язків між ними і зовнішніми об’єктами;

2) детальне проектування, що включає розробку специфікацій кожного компонента, розробку вимог до тестів і плану інтеграції компонентів, а також побудову моделей ієрархії програмних модулів і міжмодульних взаємодій і проектування внутрішньої структури модулів.

При цьому відбувається розширення моделі вимог:

• за рахунок уточнення наявних функціональних, інформаційних і, можливо, подійних моделей вимог, побудованих за допомогою відповідних засобів структурного аналізу;

• завдяки побудові моделей автоматизованих робочих місць, що включають підсхеми інформаційної моделі і функціональні моделі, орієнтовані на ці підсхеми аж до ідентифікації конкретних сутностей інформаційної моделі;

• за рахунок побудови моделей міжмодульних і внутріш- ньомодульних взаємодій з використанням техніки структурних карт.

У структурному підході для цілей проектування модулів використовується техніка структурних карт (схем), що демонструє, яким чином системні вимоги відбиватимуться комбінацією програмних структур. При цьому найчастіше застосовують дві техніки: структурні карти Константайна (Соnstantine), призначені для опису відношень між модулями, і структурні карти Джексона (Jackson) — для опису внутрішньої структури модулів.

Структурні карти Константайна є моделлю відношень ієрархії між програмними модулями. Вузли структурних карт відповідають модулям і областям даних, потоки відображають міжмодульні виклики (в тому числі циклічні, умовні й паралельні). Міжмодульні зв’язки по даних і управлінню також моделюються спеціальними вузлами, прив’язаними до потоків, стрілками вказуються напрями потоків і зв’язків. Фундаментальні елементи структурних карт Константайна стандартизовані ІВМ, ISO і АNSI.

Техніка структурних карт Джексона сходить до методології структурного програмування Джексона і полягає в продукуванні діаграм і схем для графічного ілюстрування внутрішньомодульних (а іноді й міжмодульних) зв’язків і документування проекту архітектури АІСУП. При цьому структурні карти Джексона дозволяють здійснювати проектування нижнього рівня АІСУП і на цьому етапі є близькими до традиційних блок-схем, що моделюють послідовне, паралельне, умовне та ітераційне виконання їх вузлів.