33. Історичні факти та їх переосмислення у фр. Історичному епосі «Пісня про Роланда». Тематика епосу. Образи Роланда, короля Карла, Ганелона, Олів’є.

Історична основа Пісні про Роланда. Літописець Карла Великого Эйнхард повідомляє, що в 778 році король франків почав перший похід для звільнення Іспанії від арабів (маврів). Захопивши кілька міст, Карл дійшов до Сарагоси, але тут зустрів сильний опір і був змушений повернути назад. Похід тривав кілька тижнів. Під час відступу 15 серпня ар’єргард французького війська потрапив у засідку у Ронсевальскій ущелині в Піренеях, де був атакований басками й знищений. У цьому бої загинув один із прославлених перів Франції – граф Бретані Хруотланд, що залишився в легендах як Роланд.

«Пісня про Роланда» — це художній твір, тому історичні події, зображені у ньому, переосмислені у зв’язку із задумом автора. Наприклад, епізодичний підхід Карла в Іспанію перетворюється на семирічну війну з «невірними» (мусульманами), у якій Карл завойовує майже всю Іспанію, окрім Сарагоси. У Сарагосі править противник Карла — вигаданий цар Марсілій. Убивають реального Роланда баски-християни, а не маври.

Тема — Бій графа Роланда з сарацинами. Головна думка — Оспівування боротьби французів із завойовниками, вірності королю, батьківщині, вірі; засудження зради.

Роланд — граф, племінник короля, пасинок Ганелона. Головний герой французького героїчного епосу, яким Карл завжди захоплюється, його хоробрістю та відвагою. Роланд вірно служить королю. Герой готовий завжди захищати свою Батьківщину, він гордий і самовпевнений лицар.

Граф Ганелон — негативний герой поеми. Гордий та запальний, він не може стримати гніву й образи на пасинка Роланда і страшно мститься йому і своїм співвітчизникам. Графа не зупиняє те, що Роланд — його родич, а Карл — його король. Виявляючи егоїзм та зрадництво, Ганелон не стає щасливим. Його покарання було жорстоким, але справедливим.

Французький король Карл, що наділяється епітетом Великий, уособлює в собі ідею державної єдності та християнської віри. Карл — добрий до своїх воїнів, прямий та благородний, трохи наївний (слухає Ганелона і не йде одразу на допомогу Роланду, чуючи звуки Оліфанта). Карл горює, бачачи загибель франків, дорікає собі, що не зміг урятувати своїх воїнів.

Друг Роланда Олів'ер теж хоробрий і рішучий лицар, виважений у своїх рішеннях. Він завжди думав про наслідки своїх вчинків. Як і Роланд, загинув героїчною смертю, сподіваючись, що народ складе про нього і його друзів пісні. Ол. постав у поемі в ролі своєрідного спокусника, який випробовував Роланда.