Вплив амінокислот аспартатної родини на біосинтез лізину клонами

Назва амінокислоти	Показники КР, одиниці вимірювань
	рН	ОГ (1:10), 440	Синтез лізину	Синтез інших амінокислот
Контроль – МС без амінокислоти	7,85	0,10	-	-
Клон №6
Аспарагін	7,78	0,20	-	-
Лізин	6,81	0,44+П	+	+
Лейцин	6,62	0,50++П	+	+
Ізолейцин	7,73	0,20	-	-
Треонін	7,28	0,20	-	-
Метіонін	6,95	0,35++П	+	+
Триптофан	7,48	0,20	-	-
Клон №7
Аспарагін	7,80	0,14	-	-
Лізин	6,83	0,42	+	+
Лейцин	6,81	0,64+++П	+	+
Ізолейцин	7,00	0,38	+	+
Треонін	6,84	0,40	+	+
Метіонін	6,80	0,32	+	+
Триптофан	7,20	0,42	+	+
Клон №11
Аспарагін	7,92	0,12	-	-
Лізин	7,03	0,42	+	+
Лейцин	7,05	0,40+П	+	+
Ізолейцин	7,33	0,25	-	-
Треонін	7,01	0,56+П	+	+
Метіонін	7,00	0,40	+	+
Триптофан	7,05	0,52+П	+	+

Примітка. + – присутність амінокислоти в культуральному середовищі; - відсутність амінокислоти в культуральному середовищі; +П – жовтий пігмент.

Клон №11 був ауксотрофом за лейцином, треоніном, триптофаном, метіоніном і інтенсивно ріс на МС з цими амінокислотами. У дослідах з аспарагіном та ізолейцином при незначній зміні рН та ОГ продукцію лізину не визначали.

Найвищий рівень накопичення лізину, як правило, мав місце в ауксотрофів за гомосерином. Генетичне блокування ГД зупиняло у таких клонів синтез треоніну та дозволяло шляхом обмеження вмісту треоніну в середовищі зняти інгібування АК. Ще одним важливим наслідком повного дефекту ГД було те, що спільні попередники лізину та треоніну витрачались тільки на синтез лізину. Ауксотрофи за треоніном, необхідність в якому викликана генетичним блокуванням гомосеринкінази, продукували менше лізину та одночасно накопичували гомосерин із збереженням активності ГД.

З вищевикладеного можна зробити наступні висновки: музейні штами-продуценти лізину та треоніну під час зберігання і пересівання знизили біосинтетичну активність щодо цільової амінокислоти; продуценти дали розщеплення на два типи колоній (безпігментні та пігментовані); отримані окремі клони зберігали залежність від лейцину та набували ауксотрофності до певних амінокислот аспартатної родини.

3.3. Визначення ауксотрофності штаму-продуценту треоніну

Одним із способів одержання продуцентів треоніну з використанням бревібактерій є селекція регуляторних мутантів, у яких ГД нечутлива до треоніну. Як селективні агенти використовують аналоги треоніну, найчастіше -оксинорвалін. Мутанти B. flavum, стійкі до НВ, як правило, мали дві регуляторні мутації, що порушували ретроінгібування як ГД, так і АК. У таких штамів у середовище одночасно виділялись треонін і лізин. З дуже низькою частотою можливо виділити мутанти, у яких десенсибілізована тільки ГД.

Для одержання таких мутантів було проведено дослідження ауксотрофності штаму B. flavum ТН7. Для цього висівали штам на середовища МПАзб. (позитивний контроль) та МС (негативний контроль). Клони, які росли при позитивному контролі, не росли на МС як з глюкозою, так і з сахарозою. Результати досліджень представлені в табл. 3.5.

Як видно з даних табл. 3.5 для штаму B. flavum ТН7 не було виявлено ріст на мінімальному середовищі та інших середовищах з амінокислотами, окрім росту на середовищах з серином та лейцином, тобто штам був ауксотрофом за цими амінокислотами.

Таблиця 3.5