2.7. Статистичне оброблення експериментальних результатів

Статистичну обробку даних здійснювали за допомогою програми Microsoft Excel. Усі досліди проводили в 3 повтореннях. Різницю між двома середніми величинами вважали вірогідною при р<0,05 [179].

Розділ 3 клоновий аналіз штамів-продуцентів лізину та треоніну

Проведення клонового аналізу здійснювали для виявлення спонтанних мутацій мікроорганізмів після тривалого зберігання культур. Спонтанні мутації виникають протягом життя клітин в нормальних для них умовах навколишнього середовища. Причинами спонтанних мутацій можуть бути порушення при діленні ДНК, перебудова хромосом, зміна послідовності нуклеотидів в ДНК та перебудова генів. Спонтанні мутації є елементарним еволюційним явищем та найважливішим джерелом спадкових змін. Такі мутації можуть слугувати матеріалом для природного відбору.

3.1. Проведення клонового аналізу штамів-продуцентів лізину

Дослідження проводили для отримання високопродуктивних штамів-продуцентів амінокислот – лізину та треоніну. Об'єктами дослідження були культури Brevibacterium sp. 90 Н, Brevibacterium sp. 90, Brevibacterium sp. Е531 та B. flavum TH7. Для визначення кількості синтезованого лізину штами культивували штами в періодичних умовах протягом 72 годин на середовищі з мелясою для визначення кількості синтезованого лізину.

Представлені у табл. 3.1 результати щодо накопичення біомаси, зміни рН середовища, використання СР свідчать про споживання поживних речовин середовища та утворення лізину.

Додавання лейцину у ензиматичне мелясне середовище не впливало на біосинтетичну активність штамів, хоча за паспортами ці культури були ауксотрофами за лейцином. Тому в подальших дослідженнях обов'язково проводили перевірку ауксотрофності штамів.

Для виявлення штамів з підвищеною продуктивністю за цільовою амінокислотою було проведено культивування Brevibacterium sp. 90Н, Brevibacterium sp. 90, Brevibacterium sp. Е531 та B. flavum TH7та здійснено перевірку ауксотрофності штамів щодо лейцину та інших амінокислот аспартатної родини.Після кожної ферментації культуральну рідину розсівали в чашки Петрі із збагаченим поживним середовищем, основним компонентом якого був МПБ. Виявлено, що поряд з типовими колоніями Brevibacterium (випуклими, блискучими, жовто-лимонного кольору) існували колонії, які мали біло-сіре забарвлення. Кількісне співвідношення колоній жовто-лимонного кольору і відмінних від них за забарвленням складало 12:8. Розщеплення на два типи колоній відбулося у співвідношеннях Brevibacterium sp. Е531 – пігментованих 75%, безпігментних – 25%; Brevibacterium sp. 90Н – пігментованих 68%, безпігментних – 32%; Brevibacterium sp. 90 – пігментованих 60%, безпігментних – 40%, представлених на рис. 3.1. Штам B. flavum утворював окремі колонії тільки жовтого кольору.

На наступному етапі було здійснено перевірку отриманих клонів за кількістю накопиченого лізину. Умови культивування: періодичне культивування, температурний режим 31±1⁰С, при 250 хв^-1.

Таблиця 3.1