- •Аналіз поїзної та маневрової роботи станції
- •Розробка однониткового плану та осигналізування, маршрутизація поїзних та маневрових переміщень заданої горловини станції.
- •3.2 Розробка таблиці ворожих сигналів
- •4. Техніко-економічне обґрунтування доцільності обладнання станції пристроями електричної централізації
- •5. Розстановка світлофорів автоблокування на заданом перегоні а-б.
- •6. Розрахунок пропускної спроможності перегону при напівблокуванні та після обладнання його пристроями аб.
3.2 Розробка таблиці ворожих сигналів
Як вже зазначалося в попередньому підрозділі, для забезпечення максимальної безпеки руху поїздів на станції необхідно виключити можливість одночасного відкриття світлофорів, за якими можна встановити ворожий маршрут. Такі показання світлофорів називаються ворожими сигналами.
Ворожі сигнали – це такі сигнали, по яким можна встановити ворожий маршрут.
З метою виключення можливості встановлення ворожих маршрутів для невеликих станцій, обладнаних ЕЦ, розробляються таблиці ворожих сигналів, на основі яких проектуються відповідним чином системи ЕЦ, в яких електричним або програмним шляхом виключається можливість встановлення ворожих маршрутів шляхом відкриття неприйнятних світлофорів.
Розробимо
таблицю ворожості сигналів для станції,
аналізуючи в ній всі можливі маршрути
станції: як поїзні (основні і варіантні),
так і маневрові (всі варіанти для кожного
з маневрових маршрутів).
Основним маршрутом називається найкоротший шлях слідування рухомої одиниці по станції, який має найменшу кількість ворожих маршрутів й відхилень по стрілкових переводах й допускає найбільшу швидкість. Варіантні маршрути відрізняються від поїзних тільки положенням стрілок
При розробці всіх можливих маневрових маршрутів виходимо з наступних правил:
-
маршрут починається від світлофора, яким слідує рухомий склад;
-
маршрут закінчується на приймально-відправній колії;
-
маршрут закінчується біля першого попутного світлофора;
-
при відсутності попутного світлофора маршрут закінчується за останнім світлофором зустрічного напрямку, або упором тупика, витяжки, або біля границі станції.
Проаналізувавши всі можливі поїзні та маневрові маршрути по відповідних положеннях стрілок, заносимо їх в таблицю ворожості сигналів для відповідних напрямків (додаток В) і встановлюємо для кожного з них ворожість світлофорів, яку, у разі її наявності, помічаємо символом "×" у графі "Ворожі сигнали". При цьому ворожість між маршрутами, яка визначається положенням стрілок, в таблиці 2 не вказується.
Якщо маневровому маршруту ворожі не всі варіанти поїзного або маневрового маршрутів по зустрічному світлофору, то цьому світлофору вказується не повна, а часткова ворожість – положення і номер стрілок, які визначають ворожий варіант маршруту.
4. Техніко-економічне обґрунтування доцільності обладнання станції пристроями електричної централізації
Системи релейної централізації дозволяють збільшити пропускну спроможність і безпеку руху поїздів на станціях. Це досягається прискоренням переводу стрілок і встановленням маршрутів слідування поїзда. Всі пересування на станції проходять по маршрутам .
Станції
відіграють вирішальну роль у роботі
залізничного транспорту. Вони забезпечують
рух вантажних і пасажирських поїздів,
виконують маневрову роботу. Відповідно
до вимог правил технічної експлуатації
(ПТЕ) станції повинні забезпечувати:
прийом, схрещування, обгін і відправлення
поїздів, а також здійснювати маневрову
роботу та технічні операції з поїздами.
Виконання цих функцій покладається на
технічні засоби централізації стрілок
і сигналів. Назва підкреслює їх основну
мету - забезпечення взаємної залежності
між положенням стрілок у маршруті та
показанням світлофорів при управлінні
ними з одного пункту. Необхідність такої
залежності обумовлена двома факторами:
вимогами безпеки руху і забезпечення
максимальної пропускної спроможності
станції.
Експлуатаційний штат при ручному керуванні стрілками визначається за формулою:
Шрс=Шс + Шсс +ШДСП + ШСЦБ=26+12+4+2=44 чол.
Шрс – штат ручних стрілок;
Шс – штат стрілочників;
Шсс – штат старших стрілочників;
ШДСП – штат чергових по станції.
Експлуатаційний штат при електричній централізації визначається наступним чином:
Шец=4зміни*1ДСП+1ДС+2ШНЦ+1ШЦМ=8 чол. ,
ДСП – черговий по станції;
ДС – начальник станції;
ШНЦ – електромеханік СЦБ;
ШЦМ – монтер;
Економія експлуатаційного штату складає:
Ееш= Шрк – Шец=44 – 8 = 36 чол.
Електрична
централізація є високоефективним
технічним засобом управління стрілками
і сигналами, залізничних станцій, який
підвищує пропускну і переробну
спроможність станцій, безпеку руху
поїздів .
Впровадження електричної централізації порівняно з маршрутно - контрольними пристроями дозволяє приблизно в 1,5-2 рази підвищити пропускну спроможність горловин станцій і звільнити в середньому 55 чергових стрілочного поста на кожні 100 централізованих стрілок. Витрати на будівництво електричної централізації окупаються за 4-5 років. Тому впровадження електричної централізації на станціях доцільно і економічно вигідно .
