Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Vasko.rtf
Скачиваний:
13
Добавлен:
14.11.2017
Размер:
1.19 Mб
Скачать

Кінакемні локальні комплекси двофонемних фінальних консонантних груп давньоанглійської, давньосаксонської і давньоісландської мов

kw

_

k g

X j

p b

m f

w

_

t d

n q

l

_

_

_

s z r

_

_

Фонеми

+

_

_

+

+

_

_

+

+

_

_

+

лабіальності

Кінакеми

+

_

+

_

+

_

+

_

+

_

+

_

палатоаль-

веолярності

0

0

0

0

_

_

_

_

+

+

+

+

заденталь-ності

№ КЛК

kw

+

+

0

11g

_

_

_

0

k g

X j

_

+

0

19g

15 i/s

12 e/i

9

5

p b

m f

w

+

_

0

13i

16

2

1 e/i/g

_

+

+

_

t d

n q

l

_

_

_

14i

4

10

3

_

_

+

_

_

+

_

_

_

+

+

+

s z r

_

_

+

8

7

6

18

_

_

+

+

_

+

_

+

Фонеми

лабіальності

палатоаль- веолярності

заденталь-ності

Кінакеми

У дослідженні синтагматики модальних і локальних кінакем виявлено 8 чотирифонемних ФКГ у давньоанглійській мові, які закінчують десять слів; 24 ФКГ у давньоісландській мові, які зустрічаються у 102 словах. Низька продуктивність не применшує їх ролі як конструктивних елементів побудови слів у цих мовах.

Структурно чотирифонемні ФКГ можна поділити на послідовність двох двофонемних фінальних або ініціальних консонантних груп. Зареєстровано також три п’ятифонемні фінальні консонантні групи давньоісландської мови, які закінчують по одному слову кожна. Це такі консонантні групи, як /rnskr/ – bernskr “дитячий”, /nnstr/— synnstr “найвищ. ступінь порівн. прикметн. найпівденніший”, /nnskr/– mennskr “людський”.

У давньоанглійській мові з вісімнадцяти приголосних фонем не беруть участі в ІКГ лише три фонеми: палатальні /k’/ i /g’/ і /j/; у давньоісландській мові всі шістнадцять приголосних беруть участь у формуванні ініціальних консонантних груп. Чотири фонеми /m/, /n/, /r/, /l/ у давньосаксонській мові i давньоанглійській мовах не займають першу позицію в двофонемних ІКГ; у давньоісландській мові фонеми /m/, /n/, /r/, /l/ можуть виступати першими сегментами консонантних сполук лише за умови входження другим сегментом сонорної фонеми /j/; сім фонем в усіх досліджуваних нами давньогерманських мовах /f/, /q/, /s/, /h/, /b/, /d/, /g/ не виступають другим сегментом сполучення.

Дослідження синтагматики модальних і локальних кінакем у двофонемних ФКГ виявило факти несполучуваності приголосних фонем у давньоанглйській, давньосаксонській і давньоісландській мовах. Дві давньоанглійської фонеми /k’/, /j/, дві фонеми /j/, /w/ давньосаксонської мови, три фонеми давньоісландської мови /h/, /v/, /j/ взагалі не сполучаються з іншими приголосними фонемами в двофонемних ФКГ; давньоанглійська фонема /w/ може займати лише другу позицію, а давньосаксонські фонеми /p/, /b/, /t/, /d/, /k/, /q/ можуть займати лише другу позицію у двофонемних ФКГ. Решта фонем у всіх досліджуваних нами мовах можуть виступати як першими, так і другими сегментами ФКГ. Таким чином, приголосні фонеми давньоанглійської, давньосаксонської й давньоісландської мов мають більшу “дистрибуційну свободу” у заповненні позицій у двофонемних ФКГ у порівнянні з ІКГ, де така “свобода” обмежується законами побудови складу.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]