4.5. Механізми регулювання (регулятори) у соціальних системах: цільова управлінська дія, саморегуляція (самоуправління), організаційний порядок.

Цілісність соціальної системи забезпечується механізмами її регулювання. У соціальних системах діють три основні типи регуляторів:

– цільова у правлінська дія:

– саморегуляція;

– організаційний порядок.

Розглянемо суть цільової управлінської дії. Її механізм включає цілепокладання і ціле реалізацію Як правило, ця дія здійснюється поза організацією. При цьому можна виділити два види цільового управління: зовнішнє управління і самоврядування. Зовнішнє управління, у свою чергу, може бути розділене на управління, спрямоване безпосередньо на елементи об'єкту управління, і управління, спрямоване на систему в цілому.

Управління, спрямоване на окремі елементи організації, припускає, що власні можливості суб'єктів організації використовуються лише в межах заданих ззовні установок, отже, їх потенціал використовується не повною мірою (рис. 4.3.).

До переваг зовнішнього управління можна віднести:

– осяжність максимального числа об'єктів управління;

– можливість єдиної скоординированно! дії на окремі елементи управління, виходячи з інтересів цілого.

Недоліками цього управління є:

– обмеженість інтелектуального потенціалу єдиної управлінської ланки;

– його відірваність від завдань і проблем низових ланок;

– відсутність особистої зацікавленості усіх елементів організаційної структури в результатах функціонування.

Самоврядування відноситься до цільового управління. Його можна розглядати з кібернетичних або соціологічних позицій. З точки зору кібернетики система вважається самокерованою, якщо має автономію відносну автономію стосовно зовнішнього середовища і її поведінка не повністю детермінована ззовні. З соціологічної точки зору правління виступає як участь усіх членів організації у виборі загальних рішень.