32

ВСТУП

Діяльність людського життя, що пов’язане з мореплавством завжди пов’язане з ризиком як для людини, його життя і здоров’я, так і для майна, залученого в таку діяльність.

Дисципліна «Стандарти Міжнародної морської організації» є тією основою, що дозволить курсанту (студенту) чітко усвідомлювати роль Міжнародної морської організації (далі ІМО) у розробці міжнародних стандартів щодо: безпеки мореплавства, запобіганню забруднення морського середовища, відповідальності та компенсації, для сприяння морського судноплавства, здійсненням контролю за належним виконанням міжнародних конвенцій і стандартів щодо безпеки судноплавства і захисту морського середовища від забруднення при експлуатації суден.

Мета викладення дисципліни визначається кваліфікаційною характеристикою спеціаліста судноводія напрям підготовки – 6.070104 «Морський та річковий транспорт» та спеціаліста електромеханіка спеціальності – 7.050702 «Електричні системи і комплекси транспортних засобів». Згідно міжнародним стандартам ІМО, спеціаліст морської галузі повинен бути компетентним, тобто мати достатні знання та навички виконання професійних обов’язків, зв’язаних з функціями: управління судновими операціями і турбота про людей на борту на рівні експлуатації; забезпечення виконання вимог по запобіганню забруднення морського середовища; підтримання технічного стану судна; запобігання пожеж і боротьба з пожежами на суднах; застосування рятувальних засобів і устроїв; спостереження за навантаженням, розміщенням, кріпленням і розвантаженням та поводження з вантажем під час рейсу; спостереження за виконанням вимог законодавства; застосування міжнародних морських законів, що знаходяться у міжнародних конвенціях у сфері торгівельного мореплавства.

Завдання вивчення курсу «Стандарти Міжнародної морської організації» - засвоєння курсантами (студентами) питань, передбачених програмою курсу, правильне розуміння основних категорій, інститутів і понять, які є предметом вивчення, набуття навичок тлумачення правових норм, що регламентують порядок організації та діяльності не тільки суто комерційних аспектів регулювання торговельного судноплавства, але й публічно – правові сторони такої діяльності, а також навичок застосування цих норм у конкретних правових ситуаціях. За для досягнення основної мети та вирішення завдань читається курс лекцій, проводяться семінарські та практичні заняття, організується самостійна підготовка курсантів до написання практичних письмових робіт з окремих тем.

Практичні заняття не повторюють, а доповнюють і поглиблюють теми лекційного курсу і навчальної літератури. Готуючись до практичного заняття, курсант (студент) вчиться обґрунтовувати і формулювати свої думки, працюючи на практичному занятті – набуває навички публічних виступів, ведення дискусії, виявляє свої знання, демонструючи свою обізнаність у набутті теоретичних знань та знань з діючого міжнародного і національного законодавства, що є істотним для командного складу екіпажу судна, зміцнює впевненість в знаннях, переконаннях і свідомості. Курсантам (студентам) для підготовки до практичних занять пропонуються теми, плани практичних занять у вигляді переліку питань, які виносяться для обговорення, орієнтовний перелік доповідей та самостійних робіт, рекомендується література для вивчення теми. Тому, правову базу, яка підлягає вивченню в рамках цього курсу, слід розглядати широко – як комплекс юридичних норм міжнародного морського права, що містяться у стандартах ІМО. Поряд з рекомендованою літературою можна використати інші доступні джерела. В кінці практичного заняття викладач коротко формулює основні положення обговорюваної теми, оцінює виступи учасників практичного заняття і робить узагальнюючий висновок.

Пропущене з будь-яких причин практичне заняття, а також незадовільний виступ на занятті необхідно протягом тижня відпрацювати.

Для студентів заочної форми навчання слід мати на увазі, що тематика самостійної практичної роботи, яка буде проводитися в аудиторії, «прив’язана» до певних розділів програми, практичні роботи деталізують положення міжнародних конвенцій і кодексів ІМО. Тобто, виконуючи такі роботи, студент отримує додаткову інформацію з питань, які раніше вивчав самостійно, і закріплює знання з окремих питань, особливо важливим для практичної діяльності а також рекомендується використовувати свій досвід роботи на суднах стосовно застосування міжнародних стандартів при проведенні огляду та інспекторських перевірок різними органами (судновласник, орган контролю держави-порту (PSC), фрахтівник і т.д.).

При цьому потрібно звернути особливу увагу на питання застосування вимог міжнародних стандартів на суднах у різних умовах експлуатації, відповідальність суднових офіцерів, здійснення необхідних записів у журналах, а також здійснювати керівництво підлеглим персоналом в період виконання суднових робіт і несення навігаційної вахти як у морі так і несення вахти в різних умовах та районах а також коли судно знаходиться в порту.

Методи викладання: класичні з використанням мультимедійної апаратури. При вивченні дисципліни використовуються такі види навчального процесу як лекції, практична робота і самостійна робота курсантів (студентів). Останньому виду треба надавати більшої уваги, наполегливо дбати про його творчий аспект та відповідальність курсантів за використання рекомендованих джерел інформації. Матеріали лекцій та практичних робіт повинні містити данні про актуальні виробничі проблеми і шляхи їх розв’язання, позитивні зразки використання положень міжнародних документів у практиці судноплавства. Форма підсумкового контролю – залік, самостійна практична робота.

За наслідками вивчення дисципліни курсант (студент) повинен мати знання: у відношенні обов’язків та відповідальності капітана, вахтового помічника та електромеханіка з виконання міжнародних вимог до безпеки судна, екіпажу, пасажирів і вантажу і захисту моря від забруднення з судна, а також знати:

- призначення і зміст міжнародних конвенцій та кодексів, що стосуються безпеки судноплавства, охорони людського життя на морі та захисту моря від забруднення з суден;

- обов’язки та відповідальність палубного офіцера по виконанню міжнародних вимог з безпеки та захисту моря від забруднення.

Тому після вивчення курсу курсант (студент) повинен уміти:

- виконувати відповідні вимоги міжнародних нормативних документів з безпеки судноплавства і захисту морського середовища в процесі професійної діяльності на борту судна;

- контролювати дії підлеглих відповідно до вимог міжнародних конвенцій та кодексів.

1. Программа дисципліни

Тема 1. Міжнародні організації в сфері морського судноплавства.

Міжнародні організації, які мають ціль підвищення безпеки судноплавства. Роль та основні завдання Міжнародної морської організації у розробці та здійснення контролю за виконанням міжнародних конвенцій і стандартів з безпеки судноплавства і захисту природного середовища від забруднення при експлуатації суден. Міжнародні документи Міжнародної морської організації (конвенції-кодекси-резолюції-циркуляри).

Тема № 2. Призначення і зміст Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року (International Convention on Load Line (Load Line – LL), 1966.

Особливості застосування вимог Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року на судні. Основні конструктивні елементи судна і належна назва їх частин. Міжнародне посвідчення про вантажну марку: видача, форма, строк чинності. Вантажні марки що наносяться на судно. Основні заходи передбачені Конвенцією щодо захисту екіпажу судна. Умови здійснення вирахування величини надводного борту судна. Обов’язки та сфера відповідальності палубних офіцерів щодо виконання вимог Міжнародної конвенції про вантажну марку 1966 року.

Тема № 3. Зміст та призначення Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС-74).

Міжнародна конвенція з охорони людського життя на морі 1974 року (СОЛАС-74): призначення і основні положення. Особливості остійності пасажирських і вантажних суден. Загальні дії членів екіпажу у випадках часткової втрати плавучості судна. Основні вимоги до водонепроникних дверей, ілюмінаторів, водонепроникних палуб, шахт і т.п. на пасажирських і вантажних суднах. Механічні установки: вимоги до експлуатаційних функцій. Електричні установки: вимоги до експлуатаційних функцій. Основні принципи Конвенції СОЛАС-74 щодо протипожежної безпеки на суднах. Міжнародний кодекс з систем пожежної безпеки (FSS Code): призначення, основні положення. Міжнародний кодекс з рятівних засобів (LSA Code): призначення, основні положення. МКУБ: зміст, головна мета, основні положення, повноваження та відповідальність капітана судна. Функціональні вимоги до системи управління безпекою (СУБ).

Тема № 4. Стандарти Міжнародної морської організації по запобіганню забруднення моря.

Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення моря з суден 1973 року, зміненої протоколом 1978 року до неї (МАРПОЛ 73/78): призначення, зміст, додатки. Міжнародна конвенція по запобіганню забруднення моря скидами відходів та іншими матеріалами 1972 року. Міжнародна конвенція щодо втручання у відкритому морі у випадках аварій, які призводять до забруднення нафтою. Види огляду та перевірок на суднах згідно МАРПОЛ 73/78. Обмеження скидання нафти з суден згідно МАРПОЛ 73/78. Журнал нафтових операцій. Судновий план надзвичайних засобів з боротьби забруднення нафтою. Правила запобігання забруднення шкідливими рідкими речовинами, що перевозяться наливом. Класифікація та перелік шкідливих рідких речовин. Обов’язки і відповідальність суднових офіцерів щодо застосування вимог МАРПОЛ 73/78 на танкерах.

Тема № 5. Міжнародна конвенція про підготовку і дипломування моряків і несення вахти 1978 року (ПДНВ 78/95).

Призначення та зміст Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків і несення вахти 1978 року (ПДНВ 78/95). Манільські поправки до додатка до Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року: призначення, основні положення. Обов’язкові мінімальні вимоги для дипломування капітанів і старших помічників капітана суден. Мінімальні знання, необхідні для одержання дипломів капітана або старшого помічника капітана. Обов’язкові мінімальні вимоги для дипломування старших і других механіків суден. Обов'язкові мінімальні вимоги щодо дипломування електромеханіків згідно з Манільськими поправками до додатку Конвенції ПДНВ 78/95. Вимоги Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків і несення вахти 1978 року (ПДНВ 78/95) у відношенні суднових рятівних і протипожежних устроїв і безпеки мореплавства. Основні принципи несення ходової навігаційної вахти згідно Конвенції ПДНВ 78/95.