Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
нєрух відповіді 2017.docx
Скачиваний:
80
Добавлен:
06.06.2017
Размер:
97.34 Кб
Скачать
  • Хронікальні — виникли на ранніх етапах історичного розвитку літератури, їм притаманний хронологічний принцип поєднання епізодів.

  • Концентричні — тип сюжету, у якому події з'єднані причинно-наслідко-вими зв'язками. Для таких сюжетів характерна концентрованість дії навколо однієї (або кількох — у великих за обсягом творах) визначальної події, яка поставлена в центр сюжету й до якої привернута вся увага читача твору.

  • 23. Написання журналістського твору, оперативність і темп праці. Темп і якість.

  • Чекати, коли до тебе прийде натхнення і лише тоді сідати за стіл - справа безнадійна.. Найчастіше натхнення приходить до того, хто вміє себе примусити взятися за роботу у будь-який час.

  • Для нас дуже важлива систематичність у роботі, її безперервність. У “добрій формі” той журналіст, який пише щодня і систематично. Значні перерви у роботі утруднюють працю, вимагають “входження” в неї. Є журналісти, які продумують свої твори наперед, складають план, шліфують його, виношують всі деталі, фрази, що потім фіксують свої думки на папері швидко, майже без правки. Як правило, така легкість дається не всім і не відразу. Вона набувається у процесі довгої і наполегливої праці, є результатом великого літературного досвіду

  • Зволікання - свого роду данина, яку творча особистість платить власній недосвідченості. У свідомості кожного творця відбувається довгий процес комбінації явищ, фактів, думок, тверджень, суджень.

  • 24. Роль і види плану. Заголовок і вимоги до нього

  • План  — заздалегідь визначений порядок, послідовність здійснення накресленої на конкретний період програми (роботи) з зазначенням її мети, змісту, обсягу, методів, засобів, послідовності та строків виконання.

  • Заголовок - назва твору або його частини, що друкується чи пишеться над текстом. Періодичні видання (газети, журнали, альманахи), крім заголовків окремих творів, мають ще заголовки відділів, рубрик, назви групи матеріалів ("шапки") і загальні назви (наприклад, газета "Слобідський край", журнал "Березіль", альманах "Складка"). Заголовок повинен містити в собі тему або ідею твору, має перегукуватися з проблематикою. Він мусить бути виразним, стислим, змістовним, цікавим, легко вкладатися в пам'яті читачів. Дати творові влучний заголовок - велике мистецтво, що потребує таланту, знань і досвіду. Функції: -привертає увагу -структурує полосу -працює на імідж видання Закони: -максимум змісту,мінімум слів -оригінальність -відповідання змісту матеріалу Види: 1)інформаційний(квінтесенція-внутрішня суть.логічний,чіткий,зрозумілий,найпростіша конструкція.) 2)мотивуючий(не прямо подають інф-ю,а натякають;впливають на емоції читача) 3) спонукально-наказови 4) проблемний(у формі питальних речень) 5)констатуючо-описовий(довгі) 6)рекламно-інтригуючий та інші типи.

  • 25. Перша фраза і перший абзац. «Муки творчості» і натхнення.

  • Перший абзац відноситься до такої частини тексту як «лід». Лід - короткий виклад журналістського матеріалу, що розміщується після заголовку й перед основним текстом. Існує правило, згідно з яким, матеріал довший за 100 рядків мусить супроводжуватися лідом.

  • Творчий успіх — це, безсумнівно, велика радість. Але щоб його досягти (і взагалі чого-небудь досягти в житті), доводиться зазнати стільки страждань — фізичних і душевних. Натхне́ння — особливий стан людини, типова для творчості риса, її складовий елемент, який характеризується, з одного боку, високою продуктивністю, з другого боку — величезним підйомом і напругою сил людини. Це стан найвищого піднесення, коли пізнавальна й емоційна сфери поєднані і спрямовані на розв'язування творчої задачі. Людину в стані творчого натхнення нібито несе «потік», вона не все усвідомлює у своїх діях, не завжди може сказати, скільки минуло часу (година, день, доба). Нерідко з перебуванням у стані творчого натхнення пов'язане й виникнення інсайтів, осяяння.

  • Людина, яка перебуває у стані творчого натхнення, має сильний вплив на інших людей, часто може переконати їх, схилити до своєї думки, ідеї, повести за собою. Особистісну властивість, що надає можливість такого ситуативного впливу на інших, пов'язаного з власним натхненням, називають харизмою.

  • Стан натхнення виникає в людини, жагуче і завзято прагнучої до творчого вирішення поставленої проблеми.

  • 26. Майстерність аргументації і доказовості журналістського твору. Авторська правка.

  • Аргументація в широкому вжитку означає майстерний добір переконливих доказів і як результат—мистецтво дискусії. В основі аргументації лежить складна логічна операція, що є ланцюжком або комбінацією суджень як елементів доказу: теза, аргумент, демонстрація.

  • Журналіст, як і, до речі, популяризатор науки, викладач або вчитель повинен ще вміти переконати в істинності тих, до кого звертається. А його адресат - це, як правило, не фахівець, а широка громадськість.

  • Додати думку експертів, статистика і т.д.

  • Авторська коректура в корені зовсім інша, ніж звичайна коректура. Тому і результати коректури, протримався автором, дещо інші. Автор читає свій твір, в тексті якого він творчо зацікавлений. Тому увагу його звернуто зовсім не туди, куди прямує увагу професійного коректора. Автору не до перевернутих букв або марашек. Він відрізняє їх лише тоді, коли вони самі попадаються йому в очі, сам же він їх не шукає.

  • Крім того, автор читає добре йому знайомий текст. Йому не потрібно вчитуватися в слова, щоб прочитати надруковане. Слова самі згадуються при погляді на коректуру. Звідси автор вірно читає надруковане досить невірно.

  • Все вищесказане показує, що автор - завжди дуже поганий коректор. Будь він навіть професіоналом-коректором, в коректури власного твору він наробить масу помилок і прозевает багато помилок.

  • 27,28

  • Однією з основних характерних рис цього стилю є поєднання двох тенденцій – тенденції до експресивності і тенденції до стандарту. Це зумовлено функціями, які виконує публіцистика: інформаційно-змістовна функція і функція переконання, емоційного впливу. Вони мають особливий характер в публіцистичному стилі

  • енденція до стандарту означає прагнення публіцистики до чіткості та інформативності, які властиві науковому та офіційно-діловому стилям .

  • Тенденція до експресивності виражається в прагненні до доступності та образності форми вираження, що характерно для художнього стилю і розмовної мови – в публіцистичній мові переплітаються риси цих стилів.

  • Публіцистичний стиль є одночасно консервативним і рухливим. З одного боку, в публіцистичній мові присутня достатня кількість штампів, суспільно політичних та інших термінів. З іншого боку, прагнення до переконання читачів вимагає все нових мовних засобів, щоб чинити на них вплив [8]. Лексика публіцистичного стилю – це сплав елементів наукового, офіційно-ділового та художнього стилів, вона має яскраво виражене емоційно-експресивне забарвлення, включає в себе розмовні, просторічні та навіть жаргонні елементи

  • Отже, мову ЗМІ традиційно розглядають як окремий підстиль публіцистичного стилю, хоча існує тенденція до виділення її у окремий функціональний стиль. Визначальною ознакою засобів масової інформації є вдале поєднання логізації викладу із емоційно-експресивним забарвленням, тому мова ЗМІ характеризується доступністю, полемічністю викладу, образністю, експресивністю та афористичністю. Мові ЗМІ притаманні стилістичні риси художнього, офіційно-ділового та наукового стилів. До лексичного фонду ЗМІ  входить нейтральна, а також стилістично і функціонально забарвлена лексика, яка вживається з певною метою або для посилення стилістичного ефекту.

  • 29. Індивідуальний стиль журналіста, як сукупність ідейно – літературних особливостей.

  • Індивідуальний стиль журналіста характеризується значимістю тематичного змісту, глибиною розробки змісту, оригінальністю творчих прийомів, досконалістю форми «твори». Витоки авторського стилю журналіста - у взаємодії світогляду і моральних норм, знань, почуттів, вміння переконувати, що склалися соціально-психологічними стереотипами.

  • Творча індивідуальність журналіста видається і в особливій манері письма, і в методах подачі інформації, і в тематичних орієнтаціях, і в особливостях авторського світогляду, і нарешті, в обраній журналістом ролі. На цій основі і виникає авторський образ журналіста. При цьому світосприйняття поглядів автора виражається через систему оціночних суджень, через моральні уявлення, через ідеї, через думки і т.д. Тому в деяких випадках нам представляється образ роздумуючи автора, в деяких - «ліричного героя».

  • 30. Жанри журналістики.

  • Жа́нри журналі́стики — це стійкі форми або типи журналістських творів, об'єднаних схожими змістовними та формальними ознаками

  • 1.Інформаційні: хроніка, інформація, розширена інформація, замітка, інтерв'ю, звіт, репортаж, спеціальний репортаж, прес-опитування та ін.

  • 2.Аналітічні: кореспонденція, коментар, стаття, лист, рецензія, бесіда, експеримент, рейтинг, огляд, мемуари та ін.

  • 3.Художньо-публіцистичні: замальовка, есе, нарис, пасквіль, фейлетон, памфлет, історія, некролог і ін.

  • 4.Шоу-жанр: ігри, конкурси, реаліті-шоу та ін.

  • Критерії жанрового поділу:

  • Об’єкт відображення – це конкретний життєвий матеріал, який лягає в основу тексту.

  • Спосіб відображення (фактографічний, аналітичний, образний)

  • Призначення журналістського матеріалу – навіщо, з якою метою пишеться текст.

  • Масштаб охоплення дійсності і масштаб узагальнення

  • Особливості літературно-стилістичних засобів відображення

  • Обсяг журналістського відображення

  • 31. Інформаційні жанри.

  • До інформаційних жанрів належать замітка, звіт, репортаж, інтерв'ю. Особливістю інформаційного журналістського роду є

  • обрання за предмет новини, важливої суспільної події,

  • оперативне представлення її в достовірному повідомленні,

  • зредукованість коментарів, суб'єктивних оцінок, аналізу.