5. Хто є «батьком» періодичності?

"Періодика" - грецьке слово, що означає "той, що знову приходить, наступає або повертається".

Справжній батько періодичності щорічник. Потім виникають - “Повідомлення за півроку”. Пізніше період видання скорочується. до двох тижнів. Потім вони стають щотижневими.

Зародки періодичних видань сягають глибокої давнини. Дослідники вбачають їх у повідомленнях "Acta senatus", що з наказу Юлія Цезаря вивішувалися на площі Риму, та "Acta diuna...", що подавали перебіг праці народного зібрання, відомості про військові події, хроніку новин і т. д. Копії з них розсилалися до різних місцевостей провінції.

Десь у VIII—IX ст. початки періодичної преси бачимо в Китаї, де того часу виходить вже "Пекінський Вісник". Далеко пізніше, а то в XV—XVI ст., з'являються летючі листки в Німеччині (Flug-blatter) Згодом ці листи, "Zeitungen", — отже, газети або часописи. Ближче підходили до поняття періодичних видань — "Messrelationen" ("Ярмаркові відомості"), що виходили точно кожного півроку у вигляді рукописних листів.

Друковані часописи з'являються з початком XVII ст. майже одночасно в усіх країнах Західної Європи. Так, 1615 р. починає виходити в Німеччині "Frankfurter Jurnal", потім з'являється друкований часопис в Австрії, 1621 р. виходить перша газета в Англії під назвою "Weekly News"; 1631 p. - у Франції "Gazette"; в Італії перший часопис виходить 1636 р. (Флоренція) і т. д.

Всі ці часописи подають вже ширші огляди, хроніку, починають обговорювати справи, зв'язані з діяльністю урядів і представництв, та інформують про події свого краю.

6. Журнал і газета – спільне та відмінне.

Спільне:

• Газета та журнал — найпоширеніші друковані видання, що надають читачам актуальну інформацію про події політичного, соціального, економічного та культурного життя суспільства.

• Журнали, як і газети, видають для певної аудиторії і розрізняють за тематикою. Вони можуть бути загальнонаціональними, регіональними, місцевими, корпоративними; є періодичні видання для певних соціальних груп і вікових категорій.

• Журнал, як і газету, можна читати в будь-якому місці. Але все-таки солідні журнальні видання завдяки якості паперу і щільності обкладинки зберігаються значно довше газет.

Відмінне:

• Журнал відрізняється від газети форматом видання і може виходити у вигляді брошури об’ємом до 100 сторінок.

• У газеті публікується оперативна інформація з місця події; перевага журналу — в можливості більш глибоко і детально проаналізувати матеріали публікації.

• Провідні газетні жанри — репортажі, замальовки, огляди і замітки, в той час як в журналах частіше публікують розгорнуті інтерв’ю, аналітичні та публіцистичні статті.

• Журнал відрізняється від газети композиційно і стилістично.

7. Що таке «ера персонального журналізму»?

Просвітництво співпало із становленням і розквітом журнальної періодики, і в цьому збігу є своя закономірність. У період, коли володарями дум були філософи і письменники, роль друкованого слова у формуванні громадської думки зросла багаторазово.

Цей період іноді називають ерою персонального журналізму - патріархальні часи журналістики, коли одна людина суміщала в собі ВСІ види журналістської діяльності ( автор, редактор, видавець, розповсюджувач).

Практично за кожним періодичним виданням стояла особистість редактора або видавця, який проводив свою ідеологічну політику. Письменники і філософи часто зверталися до створення журналів для пропаганди власних поглядів. Журнали, як концептуальні періодичні видання, стали одним з основних комунікаційних каналів для поширення просвітницьких ідей на широку читацьку аудиторію.

Так, наприклад англійський письменник Даніель Дефо упродовж дев’яти років друкував у власній друкарні періодичне видання “Revue”

У Росії час “ери персонального журналізму” – це час П.Сумарокова (журнал “Трутень” 1759г.). В Америці відомим “персональним журналістом” був Дж. Франклін.